Справа № 545/3312/25
Провадження № 3/545/874/25
"22" серпня 2025 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Стрюк Л.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,
за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №396196 ОСОБА_1 , 22.07.2025 о 01-00год за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї дружити - ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, наніс удари по голові та по нозі, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №396197 ОСОБА_1 , 22.07.2025 о 01-00год за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї дружини - ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру у присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяву про закриття провадження у справі, оскільки це була сімейна сварка, з потерпілою вони примирилися, претензій до нього вона не має.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, у зв'язку з примиренням просила закрити провадження.
З огляду на те, що присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, не є обов'язковою суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст.173-2 КУпАП, з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тоді як за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2025 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за яким потерпілим визнано дружину ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Дія цього закону поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Як вбачається з аналізу змісту чинного законодавства, ознакою домашнього насильства є залежність потерпілого від кривдника чи значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Будь-яких доказів залежності потерпілого від кривдника чи значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство, суду не надано.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що сам по собі факт конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні статті 173-2 КУпАП.
Також за цим же фактом 22.07.2025 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП з аналогічним змістом, у якому зазначено, що правопорушення вчинено в присутності неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-ІХ від 22.05.2024 було внесено зміни до ст. 269 КУпАП, відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Тобто, якщо ймовірне правопорушення вчинено не відносно неповнолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а відтак необхідність складати окремий протокол з приводу вчинення правопорушення відносно дитини відсутня, задля уникнення подвійного притягнення особи за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, який охоплює і кваліфікує діяння особи, склад вчиненого правопорушення та визначає коло потерпілих, зокрема, і малолітню дитину, то притягнення особи за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за цим же фактом не допускається.
Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно неповнолітньої дитини, як це передбачено диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство безпосередньо щодо ОСОБА_3 . Тому суд приходить до висновку, що в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ч.1, 2 ст.173-2, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л. І. Стрюк