Провадження № 2-др/537/20/25
Справа № 537/4551/23
25.08.2025 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука в складі
головуючої судді Мурашової Н.В.,
за участі секретаря Дьяченко В.Ю.,
у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду у м. Кременчук на виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 04.08.2025 року у справі №537/4551/23 розглянув питання про ухвалення додаткового рішення стосовно певних позовних вимог, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, але не ухвалено рішення за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", за участю третіх осіб ОСОБА_3 , Кременчуцької об'єднаної філії акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсним акту про порушення, скасування рішення комісії, стягнення моральної шкоди,
23.10.2023 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до АТ "Полтаваобленерго", за участю третіх осіб ОСОБА_3 , Кременчуцької об'єднаної філії АТ "Полтаваобленерго", в якому просили: 1) визнати недійсним акт про порушення № 00006633 від 22.06.2022 року, складений Кременчуцькою об'єднаною філією АТ "Полтаваобленерго"; 2) скасувати рішення засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" про визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, оформлене протоколом № 00006633 від 09.08.2022 року з розгляду акту про порушення №00006633 від 22.06.2022 року; 3) стягнути з АТ "Полтаваоблененрго" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. А також просили судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.06.2025 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ "Полтаваобленерго", за участю третіх осіб ОСОБА_3 , Кременчуцької об'єднаної філії АТ "Полтаваобленерго" про визнання недійсним акту про порушення, скасування рішення комісії, стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Скасували рішення засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" про визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, оформлене протоколом № 00006633 від 09.08.2022 року з розгляду акту про порушення № 00006633 від 22.06.2022 року. Вирішили питання про судові витрати, стягнули з АТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. сплаченого судового збору.
Разом з тим мотивувальній частині рішення суд вирішив питання щодо позовних вимог про визнання недійсним акту про порушення та про відшкодування моральної шкоди, а саме вирішив відмовити в їх задоволенні. Проте в резолютивній частині не зазначив щодо цих позовних вимог остаточних висновків суду.
Представник АТ «Полтаваобленерго» подав апеляційну скаргу на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.06.2025 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04.08.2025 року повернули суду першої інстанції справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ «Полтаваобленерго» , за участі третіх осіб ОСОБА_3 , Кременчуцької об'єднаної філії АТ "Полтаваобленерго" про визнання недійсним акту про порушення, скасування рішення комісії, стягнення моральної шкоди, на виконання вимог ч.3 ст.365, ч.1.п.1 ст.270 ЦПК України для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, щодо позовних вимог про визнання недійсним акту про порушення та про відшкодування моральної шкоди, про які в резолютивній частині не зазначено остаточних висновків суду.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивачів ОСОБА_4 подав заяву, в якій просив розглянути питання про винесення додаткового рішення у його та позивачів відсутність.
Представник відповідача адвокат Дятлова М.В. в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Подала заяву, в якій просила розглянути питання про винесення додаткового рішення у їх відсутність.
Треті особи не з'явилися в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Частинами третьою та четвертою статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Тлумачення положень статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Отже, положення частини четвертої статті 270 ЦПК України про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов'язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду питання про ухвалення додаткового рішення чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду (якщо провадження у справі є письмовим).
Подібний правовий висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21, провадження № 12-43гс22, в якій на розгляд Великої Палати Верховного Суду було передано правове питання про порядок і процедуру ухвалення додаткового судового рішення.
23.10.2023 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до АТ "Полтаваобленерго", за участю третіх осіб ОСОБА_3 , Кременчуцької об'єднаної філії АТ "Полтаваобленерго", в якому просили: 1) визнати недійсним акт про порушення № 00006633 від 22.06.2022 року, складений Кременчуцькою об'єднаною філією АТ "Полтаваобленерго"; 2) скасувати рішення засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" про визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, оформлене протоколом № 00006633 від 09.08.2022 року з розгляду акту про порушення №00006633 від 22.06.2022 року; 3) стягнути з АТ "Полтаваоблененрго" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. А також просили судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.06.2025 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ "Полтаваобленерго", за участю третіх осіб ОСОБА_3 , Кременчуцької об'єднаної філії АТ "Полтаваобленерго" про визнання недійсним акту про порушення, скасування рішення комісії, стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Скасували рішення засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" про визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, оформлене протоколом № 00006633 від 09.08.2022 року з розгляду акту про порушення № 00006633 від 22.06.2022 року. Вирішено питання про судові витрати, стягнули з АТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. сплаченого судового збору.
В мотивувальній частині рішення суд вирішив питання щодо позовних вимог про визнання недійсним акту про порушення та про відшкодування моральної шкоди, а саме вирішив відмовити в їх задоволенні. Проте в резолютивній частині не зазначив щодо цих позовних вимог остаточних висновків суду.
А саме при ухваленні рішення в мотивувальній частині суд установив та вирішив:
«Згідно Статуту АТ «Полтаваобленерго», затвердженого Загальними зборами акціонерів ПАТ «Полтаваобленерго» від 17.04.2019, АТ «Полтаваобленерго» є правонаступником «Полтаваобленерго», яке є правонаступником ВАТ «Полтаваобленерго».
30.10.2006 року між ВАТ «Полтаваобленерго» (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №2777 відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору (якщо сторони уклали такі додатки), що є його невід'ємними частинами (розділу 1 «Предмет Договору»).
Згідно розділу 2 Договору про постачання електричної енергії №2777 «Зобов'язання сторін» під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, діючими нормативними актами та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до п. 2.2.1 розділу 2 Договору про постачання електричної енергії №2777 «Зобов'язання сторін» споживач зобов'язується: виконувати умови цього Договору; дотримуватися режиму споживані електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору; оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків " та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальника електричної енергії пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності показників якості електроенергії.
Пунктом 9.4. розділу 9 Договору про постачання електричної енергії №2777 «Інші умови» передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2006. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
З розділу 10 «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» вбачається, що споживачем є ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець у період з 07.06.2006 по 06.08.2014. Основними видами його діяльності були: 15.82.0 - виробництво сухарів, печива і тістечок тривалого зберігання; 73.10.2 - дослідження і розробки в галузі технічних наук; 73.10.1 - дослідження і розробки в галузі природничих наук. Місце провадження діяльності: АДРЕСА_1 .
30.10.2006 між ВАТ «Полтаваобленерго» (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №2777 від 30.06.2006.
З Графіку зняття показів засобів обліку електричної енергії від 30.06.2006 №2777, вбачається, що об'єктом є кондитерський цех за адресою: АДРЕСА_2 , встановлена потужність 30 кВ.А.
У судовому засіданні встановлено, що 26.09.2007 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №10495 договір дарування, відповідно до якого право власності на вбудоване приміщення кондитерського цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , перейшло до ОСОБА_5 .
Пунктом 2.5. Договору про постачання електричної енергії №2777 від 30.06.2006 передбачено, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у т.ч. шляхом відчуження в. будь-який спосіб займаного приміщення Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника енергії за 7 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів передбачених цим Договором, до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник: електричної енергії може припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення.
Відповідно до п. 6.18 ПКЕЕ (у редакції чинної на момент укладення Договору дарування від 26.09.2007) передбачено, що уразі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося учасниками справи, позивач ОСОБА_1 , відповідно до п. 2.5 Договору про постачання електричної енергії № 2777 від 30.10.2006 та п. 6.18 ПКЕЕ, після переходу права власності на вбудоване приміщення кондитерського цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 до ОСОБА_5 не повідомив постачальника електричної енергії ВАТ «Полтаваобленерго» про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією.
Тому, відповідно до умов зазначеного Договору та Правил користування електричною енергією, позивач вважався таким, що продовжує користування електроенергією, та був зобов'язаний виконувати передбачені ними обов'язки.
Як вбачається з письмової заяви ФОП ОСОБА_1 від 28.01.2016, позивач звертався до ПАТ «Полтаваобленерго» як споживач електричної енергії з особовим рахунком № НОМЕР_1 із проханням здійснити позапланову заміну трифазного лічильника у зв'язку з його виходом із ладу.
02.02.2016 на підставі договору №2777 на об'єкті за адресою: АДРЕСА_3 , ФОП ОСОБА_1 було проведено заміну електролічильника типу НІК2301АП2 на НІК2301АП1В, який було опломбовано разом із шафою обліку. Зазначене підтверджується Актом про заміну розрахункових засобів обліку та перевірку їх технічного стану від 02.02.2016, а також Актом про пломбування від тієї ж дати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , подаючи заяву про заміну лічильника та беручи на себе відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії, продовжував й був зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені договором, у статусі споживача електричної енергії.
У подальшому, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16.11.2018 N 1442, АТ "Полтаваобленерго" отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності та починаючи з 01.01.2019 АТ "Полтаваобленерго" надає споживачам послуги з розподілу електричної енергії на підставі публічного договору приєднання, який було розміщено на офіційному сайті в мережі Інтернет, та встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам,керується чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, Кодексом систем розподілу (КСР), затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та іншими нормативно-правовими актами у цій сфері.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються Закону України «Про ринок електричної енергії» та «Правилами роздрібного ринку електричної енергії».
Відповідно до п. 84 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії" споживач це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ЗУ "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Положення Закону України "Про ринок електричної енергії" деталізовані нормами ПРРЕЕ, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312.
Відповідно до п. 1.1.1. ПРРЕЕ правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між енергопостачальником (енергопостачальниками) та споживачем (для власного споживання). Правила обов'язкові для виконання всіма учасниками роздрібного ринку.
Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ в редакції на час виникнення правовідносин визначено зміст термінів: об'єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування; побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність, на підставі відповідного договору з учасником ринку, у тому числі за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно п. 2.17 ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об'єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Відповідно до п. 8 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Пунктами 2.1.3, 2.1.4, 2.1.6 Правил споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 акцептував договір про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом фактичного користування електроенергією на відповідному об'єкті та здійснення оплати за її споживання по особовому рахунку відкритому на його ім'я, питання про розірвання договору ініційовано не було.
16.11.2020 року між ОСОБА_5 (Продавець) з однієї сторони та ОСОБА_2 й ОСОБА_3 (покупці) з іншої сторони було укладено Договір купівлі-продажу вбудованого приміщення кондитерського цеху за адресою: АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. за реєстровим №3229 згідно умов якого Продавець передає у власність Покупців - вбудоване приміщення кондитерського цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 222,1 та розташоване на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку, а Покупці приймають Об?єкт нерухомості в рівних частках - по частці в праві власності на вищевказане вбудоване приміщення кондитерського цеху кожний та оплачують за нього грошову суму, передбачену умовами цього договору.
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна сформованої 15.12.2022 за № 317826542, вбачається, що вбудоване приміщення кондитерського цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
У відповідності до п. 4.27 ПРРЕЕ у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося учасниками справи, позивач ОСОБА_1 , відповідно до п. 2.5 Договору про постачання електричної енергії № 2777 від 30.10.2006 та п. 4.27 ПРРЕЕ, після переходу права власності на вбудоване приміщення кондитерського цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як споживач з яким укладено договір не повідомив постачальника електричної енергії - АТ «Полтаваобленерго» - про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією й не надав заяву щодо розірвання договорів. У свою чергу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 також не надали відповідачу документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта.
Відповідно до постанови Верховного Суду Касаційного господарського суду від 10.07.2024 № 914/1574/23 за змістом наведених положень ПРРЕЕ оператор системи повинен отримати документальне підтвердження факту зміни власника (користувача) об'єкта саме від нового або попереднього власника (користувача). Таким чином, оператор системи не має права самостійно здійснювати пошук інформації щодо відчуження об'єкта, робити висновки та приймати рішення на підставі виявленої інформації.
За наведених обставин відсутні підстави вважати Договір достроково припиненим згідно з п. 4.27 ПРРЕЕ та умовами типового договору.
26.07.2022 року між ТОВ "Полтаваенергозбут" та фізично особою - підприємцем ОСОБА_2 було оформлено Договір №21504947 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (суб'єктом господарювання) відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, розташованої за адресою за ЕС-кодами зазначеними у заяві приєднання, та присвоєним особовим рахунком НОМЕР_2 , а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та ПРРЕЕ.
У судовому засіданні встановлено, що на виконання пункту 13 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень, ЗУ "Про ринок електричної енергії" АТ "Полтаваобленерго" відокремило зі свого складу постачальника електричної енергії ТОВ "Полтаваенергозбут", яке згідно виданої ліцензії на підставі постанови НКРЕКП №575 від 26.06.2018 року, здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачам та є окремою юридичною особою.
Згідно з паспортом точки розподілу електричної енергії від 19.07.2022, що є додатком №2 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р № НОМЕР_2 , вид об'єкту: вбудоване приміщення кондитерського цеху за адресою: АДРЕСА_5 , оператор системи АТ "Полтаваобленерго".
Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_2 про те, що вона приєдналась до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом надання до AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» заяви - приєднання, яку товариство акцептувало 12.07.2022, а Договір № 21504947 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на вбудоване приміщення кондитерського цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , між нею та ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» було укладено лише 26.07.2022 року, оскільки вони не входять до предмета доказування у даному провадженні.
Крім того, укладення вказаного договору відбулося вже після настання обставин, що є предметом оскарження в межах цього позову. Таким чином, наведені ОСОБА_2 аргументи не мають юридично значущого впливу на правильне вирішення спору, не підтверджують і не спростовують фактичні дані, що можуть бути предметом доказування, а також стосуються подій, які мали місце після виникнення спірних правовідносин.
Оскільки, ОСОБА_1 не повідомив оператора системи розподілу про відчуження приміщення вбудованого кондитерського цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , а новий власник не надав відповідачу належних документів, що підтверджують факт зміни власника (користувача) цього об'єкта, відповідно до п. 4.27 ПРРЕЕ, обов'язки споживача електричної енергії за зазначеним об'єктом до моменту укладення ОСОБА_2 договору № 21504947 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 26.07.2022 покладаються саме на ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, доводи позивачів, що ОСОБА_1 станом на 22.06.2022 не є споживачем послуг АТ «Полтаваобленерго» за адресою: АДРЕСА_5 , так як не є власником вбудованого приміщення кондитерського цеху суд не бере до уваги.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
У судовому засіданні встановлено, що 11.06.2022 до ВП№1 КРУ ГУ НП в Полтавській області звернулась ОСОБА_2 із заявою про кримінальне правопорушення та іншу подію в якій зазначила, що в період з 09.06.22 по 11.06.2022 невідомі особи пошкодили двері цеху кондитерської «Фортуна» за адресою: м. Кременчук, вул. Велика набережна, буд. 33, протиправно заволоділи лічильником.
З протоколу огляду місця події від 11.06.2022 вбачається, що старшим слідчим СВ ВП№1 КРУП ГУ НП в Полтавській області було оглянуто приміщення кондитерського цеху, розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. В. Набережна, 33 й виявлено, що з правої сторони цеху розташовані двері, які ведуть до електрощитової та які на момент огляду були відчинені. Вхідний замок не пошкоджений. З правої сторони від входу до електрощитової та на стіні є металева коробка темного відтінку. Зі слів потерпілої, у цьому коробі відсутні деякі металеві дроти.
ОСОБА_2 у судовому засіданні вказала, що вона, як споживач послуг, у день виявлення відсутності лічильника особисто повідомила АТ «Полтаваобленерго» про факт крадіжки засобу обліку електричної енергії та прохала направити на об'єкт представників підприємства для фіксації вказаного факту та забезпечення подальшої заміни викраденого приладу обліку. Однак у ході судового розгляду не було встановлено достовірних доказів звернення ОСОБА_2 з відповідною заявою до АТ «Полтаваобленерго».
Разом з тим, як достовірно встановлено в судовому засіданні та зокрема підтверджується поштовими накладними АТ «Укрпошта», 17.06.2022 ОСОБА_1 на адресу АТ «Полтаваобленерго» була надіслана заява від 11.06.2022, в якій останній зазначив, що з ним укладено Договір №21502777 за адресою: АДРЕСА_5 , й у відповідності до ПРРЕЕ та діючого законодавства він повідомляє про факт крадіжки розрахункового електролічильника № 11068096 тип НІК2301АПІВ, із проханням про направлення працівників Кременчуцької об'єднаної філії AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» за адресою вбудованого приміщення кондитерського цеху з метою фіксації факту відсутності розрахункового електролічильника та подальшої його заміни.
22.06.2022 уповноваженими представниками Кременчуцької об'єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» Остапець С. та Рой В. було здійснено вихід на об'єкт споживача за адресою: АДРЕСА_5 , вбудоване приміщення кондитерського цеху, де було виявлено та в присутності власника приміщення ОСОБА_6 , чоловіка власника приміщення - ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зафіксовано факт порушення п. п. 2.3.4, 5.5.5.8 та 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, п. п. 11.9.1, 11.9.2 Кодексу систем розподілу, яке полягало у демонтуванні лічильника електричної енергії без дозволу ППКО.
Відповідно до п. 2.3.4. ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Відповідно до підпунктів 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний: забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
З аналізу наведених норм права вбачається, що саме на споживача покладається обов'язок і відповідальність за збереження та цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 до 26.07.2022 був споживачем електричної енергії у вбудованому приміщенні кондитерського цеху за адресою: АДРЕСА_5 , обов'язок щодо забезпечення збереження та цілісності засобів комерційного обліку електроенергії, а саме електролічильника НІК2301АП1В, покладався безпосередньо на нього.
Відповідно до п. 8.2.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії» у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Відповідно до п. 1.1.2. ПРРЕЕ, акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил.
За фактом виявленого порушення, 22.06.2022 у присутності позивача ОСОБА_2 було складено Акт про порушення №0006633, до якого додано схему електроживлення споживача. В схемі підключення електроустановики графічно зазначено: межа балансової належності Т1 , місце встановлення приладу обліку: Т2 , перерізи, матеріали та спосіб прокладки всіх проводів (кабелів) наявних у схемі підключення Т4-70 мм2 Al, номінальні сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення Т3 - 250А, та вказано про відсутність електричного лічильника.
Згідно Акту тимчасового збереження речового доказу від 22.06.2022 вбачається, що при проведенні технічної перевірки засобу обліку, встановленому на об'єкті вбудованого приміщення кондитерського цеху, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 у присутності власника приміщення ОСОБА_2 , чоловіка власниці ОСОБА_10 речові докази вилучено не було.
З Актом про порушення №0006633 від 22.06.2022 позивач ОСОБА_2 була ознайомлена, що підтверджується її особистим підписом в акті. У графі "зауваження до складеного акта" ОСОБА_2 вказала: "Додана заява про відсутність лічильника комерційного обліку (крадіжка майна, відсутність лічильника комерційного обліку)", та у графі «додаткові відомості» зазначила, що з Актом не згодна.
Зі змісту Акту про порушення №0006633 від 22.06.2022 вбачається, що останній складений з дотриманням вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ. Суд не бере до уваги доводи позивачів щодо порушення процедури складання акта з тієї підстави, що ОСОБА_1 не був присутній при оформленні відповідного акта. Враховуючи зміст пункту 8.2.5. ПРРЕЕ, така відсутність не є порушенням процедури, якщо представників оператора системи розподілу було допущено на об'єкт іншою уповноваженою особою.
Пунктом 8.2.6 Правил передбачено, що на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв'язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Аналізуючи вказані правові норми суд дійшов висновку, що саме споживач несе відповідальність за безоблікове споживання електроенергії, а тому він має викликатись на засідання комісії під час розгляду акту про порушення та сплачувати вартість не облікованої електроенергії у разі встановлення причетності до порушення Правил.
ОСОБА_2 при складанні акту було повідомлено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 30.06.2022 о 09:00 год. за адресою: м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженого ним особи (п.11 Акту про порушення №0006633 від 22.06.2022).
З матеріалів поданих до відзиву на позовну заяву вбачається, що АТ «Полтаваобленерго» 24.06.2022 направило рекомендованим повідомленням з вкладенням ОСОБА_1 акт технічної перевірки від 22.06.2022, Акт про порушення №0006633 від 22.06.2022, схему електропостачання споживача, Акт тимчасового збереження речових доказів, заяву споживача, свідки за актом, витяг з ЄРДР.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні засідання комісії з розгляду актів порушень, зокрема акту про порушення №0006633 від 22.06.2022 було відкладено на 30.06.2022, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом Кременчуцької об'єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» від 23.06.2022.
У подальшому засідання комісії з розгляду актів порушень, зокрема акту про порушення №0006633 від 22.06.2022 було повторно відкладено на 09.08.2022 та листом АТ «Полтаваобленерго» від 01.07.2022 №04-34/12315 запрошено ОСОБА_1 бути присутнім на його засіданні.
Разом з тим, відповідачем не надано до суду доказів повідомлення позивача ОСОБА_1 про засідання комісії з розгляду актів порушень, яке було призначено 09.08.2022.
Протоколом №00006633 засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» від 09.08.2022 по розгляду Акту про порушення №00006633 від 22.06.2022 з метою визначення обсягу вартості електричної енергії, не обліковано внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, яка підлягає оплаті споживачем, комісією Кременчуцької філії, без участі споживача ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що споживачі на об'єкті Кондитерський цех «Козацька застава» Полтавська область, місто Кременчук, вул. Велика набережна, 33 порушили п.2.3.4, п.5.5.5.8, п.8.2.4 ПРРЕЕ, п.11.9.1, п.11.9.2 КСР - лічильник електричної енергії демонтовано без дозволу ППКО та прийнято рішення провести нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії за період з 18.03.2022 по 22.06.2022, згідно розділу ІІ п.8.4.2 ПРРЕЕ.
Згідно Рахунку №21502777 від 09.08.2022 компенсацію вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушень "Правил роздрібного ринку електричної енергії " згідно з протоколом №00006633 від 09.08.2022, за період з 18.03.2022 по 22.06.2022, нараховано у розмірі 193 801 грн 89 коп.
Як встановлено судом, виявити зазначене порушення при контрольному огляді можливість була. Контрольне зняття показів розрахункових лічильників було здійснено 18.03.2022, у зв'язку з чим розрахунок компенсації вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушень "Правил роздрібного ринку електричної енергії" було проведено за період з 18.03.2022 (з дати контрольного зняття показів розрахункових лічильників) по 22.06.2022 (по дату усунення порушення).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що працює провідним інженером в АТ «Полтаваобленерго». За його словами, він неодноразово здійснював спроби потрапити на об'єкт - нежитлове приміщення (кафе), розташоване за адресою: АДРЕСА_6 . Однак, доступ до приміщення був відсутній: двері зачинені, проте через вікна було видно, що в середині ввімкнене освітлення та ведуться ремонтні або інші господарські роботи. Коли працівників підприємства все ж допустили до приміщення, вони виявили відсутність електролічильника в шафі обліку, а також зірвані пломби. У зв'язку з цим було складено відповідний Акт про порушення у встановленій законодавством формі, а також надано довідку про крадіжку приладу обліку та пломб. Свідок зазначив, що особи, які перебували в приміщенні, здійснювали відеозапис дій працівників, перешкоджали фіксації відсутності лічильника в обліковій шафі. Допуск до приміщення здійснила нова власниця, яка надала документ, що підтверджує право власності. Проте договірні відносини з АТ «Полтаваобленерго» на той момент були оформлені на попереднього власника. Під час огляду та складання акту електропостачання було відсутнє, однак до моменту допуску світло було наявне. Виявлене порушення полягало у відсутності електролічильника та контрольних пломб. Остапець пояснив, що графа 5 Акту мала обмежений обсяг, тому доповнення були здійснені на полях документа, відповідно до встановленої практики. Зазвичай в таких випадках фіксується інформація про відсутність паспортних даних, не допуск тощо. За словами свідка, він пропонував особам надати паспортні дані для коректного заповнення акту, однак ті відмовилися. Тому при визначенні розрахункової потужності було використано дані з діючого договору. Подальші дії щодо цього випадку йому невідомі. Свідок наголосив, що працівники підприємства протягом двох-трьох тижнів неодноразово намагалися потрапити на об'єкт, однак двері щоразу були зачинені, хоча було видно, що електропостачання наявне. У цей період він намагався встановити контакт зі старим власником об'єкта. Відповідно до договору, у наявності був номер телефону старого власника, однак під час розмови з ним з'ясувалося, що приміщення вже продано. Коли доступ до об'єкта нарешті було забезпечено, електроенергія вже була відключена. Свідок зазначив, що облік здійснювався відповідно до вимог, які передбачають можливість складання акту в присутності власника об'єкта або його уповноваженої особи - наявність саме споживача при цьому не є обов'язковою. Було залучено свідків, зафіксовано відсутність лічильника, пломб, наявність облікової шафи та проводів, які були акуратно зняті.
Разом з тим, відповідно до п. 4.10. ПРЕЕ недопуск уповноваженого(их) представника(ів) АКО, а також представників залучених сторін до проведення перевірки за відсутності для цього підстав (ненадання документів та інформації щодо предмета перевірки на вимогу уповноваженого представника АКО, відсутність уповноваженої особи ППКО протягом першого дня перевірки) вважається відмовою у проведенні перевірки. У разі відмови власників (користувачів) електроустановок, об'єктів або окремих елементів об'єкта, території (приміщення), де встановлені ВОЕ, у доступі до місць провадження діяльності ППКО, складається Акт, в якому фіксується відмова у наданні доступу до вузлів обліку електричної енергії із зазначенням сторони, яка відмовляє у доступі.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні акти про відмову у наданні доступу до вузлів обліку електричної енергії, то суд не бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_11 щодо того, що до 22.06.2022 позивачі чинили перешкоди для технічного огляду електролічильника.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що є самозайнятою особою та здійснював електромонтажні роботи у приміщенні кондитерського цеху, розташованому за адресою: вул. Набережна, 33. За його словами, йому зателефонували з повідомленням про відсутність електропостачання. Після прибуття на місце він з'ясував причину: у приміщенні було відсутнє електроживлення, а також виявив, що електролічильник було вирізано. Ця подія мала місце влітку 2022 року. Свідок обслуговував даний цех і, прибувши за викликом, побачив, що ящик, у якому раніше був встановлений лічильник, був відкритий, а сам лічильник - відсутній. У подальшому він продовжив надавати послуги, зокрема здійснив встановлення нового лічильника після того, як було виявлено факт зникнення попереднього. Новий лічильник було опломбовано працівниками АТ «Полтаваобленерго». Подання електричної енергії також здійснювалося цією компанією. За словами свідка, усі роботи відбувалися протягом приблизно одного місяця після виявлення зникнення лічильника. На момент першого огляду він підтвердив, що раніше лічильник був встановлений.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що перебуває у родинних відносинах із ОСОБА_2 . Він пояснив, що його дружина мала невеликий бізнес із виготовлення кондитерських виробів. На початку повномасштабного вторгнення вона припинила свою діяльність і виїхала з міста до села. Під час її перебування за межами м. Кременчук їй неодноразово телефонували представники АТ «Полтаваобленерго» з вимогою надати доступ до лічильника для проведення перевірки. У той період вона фізично не могла приїхати, про що повідомляла, однак у відповідь отримувала погрози відключення електроенергії та грубе ставлення. Згодом було досягнуто домовленості про приїзд і допуск до лічильника, але у вказаний день працівники не з'явилися, незважаючи на те, що вона чекала їх на місці. Коли дружина повернулася до села, то за допомогою встановленої в цеху відеокамери спостерігала за ситуацією. У червні вона виявила, що камери перестали працювати. Згодом, коли вона прибула до цеху, то виявила факт крадіжки: було викрадено частину продукції, металеві вироби, електропроводку та лічильник. Через відсутність електропостачання зіпсувалась сировина, що зберігалась у морозильній камері. Жінка була емоційно пригнічена. Свідок порадив дружині викликати поліцію для фіксації факту крадіжки, а також повідомити про це відповідача. Зазначив, що в подальшому дружині знову телефонували представники АТ «Полтаваобленерго» з повідомленням про приїзд для перевірки лічильника. Приїхала група з близько 10 осіб, які, за словами свідка, поводили себе зухвало. В акті перевірки було зазначено лише кількох працівників, однак усіх було допущено до огляду. Свідок також підтвердив, що його дружина дуже важко переживала ці події. Згодом вона отримала виклик на засідання у справі, пов'язаній з електропостачанням, і, найнявши адвоката, прибула до суду, де їй повідомили, що розгляд не відбудеться. Надалі з'ясувалося, що на Мамона (особу, на яку був оформлений договір) було накладено великий штраф. Свідок наголосив, що в приміщенні цеху дійсно було викрадено лічильник, проводку та металеві вироби. Також зазначив, що був присутній під час складання акту огляду.
З наданих в судовому засіданні показів свідків, поясненнях сторін у справі, дослідженого витягу з ЄРДР та протоколу огляду місця події від 11.06.2022, судом достовірно встановлено, що відсутність електролічильника позивачем ОСОБА_2 було виявлено 11.06.2022, про що було повідомлено відповідача АТ «Полтаваобленерго».
Позивачі в обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що оскільки ними було повідомлено оператора системи про виявлення крадіжки лічильника, до виявлення відповідного порушення представниками оператора системи, то підстави для умовою для проведення нарахування та стягнення з відповідача ОСОБА_13 вартості необлікованої електричної енергії у відповідача були відсутні.
Однак суд не погоджується із зазначеними доводами позивачів, оскільки згідно п. 8.4.1. ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що обсяг та вартість не облікованої електричної енергії не визначаються лише у разі завчасного письмового повідомлення про пошкодження засобів вимірювальної техніки. Перелік порушень у даному випадку є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Згідно спірного акту про порушення на об?єкті споживача виявлено відсутність засобів обліку, що є іншим видом порушення та на яке дія п. 8.4.1 ПРРЕЕ не поширюється.
Як встановлено в судовому засіданні, саме на відповідача ОСОБА_1 покладався обов'язок і відповідальність за збереження та цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії у вбудованому приміщенні кондитерського цеху за адресою: АДРЕСА_5 .
Однак, твердження представника відповідача, що споживач ОСОБА_1 у відповідності до п. 2.3.4 ПРРЕЕ несе відповідальність за збереження електролічильника, навіть у разі вчинення кримінального провадження іншою особою суд до уваги не бере.
Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що 12.06.2022 за заявою ОСОБА_2 внесено відомості про те, що в період часу з 19:00 год. 09.06.2022 року по 08:30 год. 11.06.2022 року, невстановлена особа, шляхом підбору ключа, проникла до приміщення кондитерського цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 де було пошкоджено електрощитову та викрадено з неї металеві дроги, кабеля та лічильник, чим нанесено матеріальні збитки ОСОБА_2 .
Вказані вище обставини не заперечувались учасниками справи й підтверджуються протоколом огляду від 11.06.2022 та поясненнями свідків.
Відповідно до положень статті 1169 ЦК України, відповідальність за шкоду, завдану пошкодженням або знищенням майна, несе та особа, яка своїми неправомірними діями спричинила відповідні наслідки.
З цього випливає, що у випадку коли електролічильник було викрадено і його демонтаж вчинено проти волі власника, відповідальність за завдані збитки має бути покладено на особу, яка вчинила протиправні дії, а не на споживача, який не міг запобігти такому втручанню.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на дію так званої об'єктивної концепції вини у цивільних та господарських відносинах.
Так, відповідно до приписів ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Стороною відповідача не надано суду відповідного допустимого доказу на підтвердження обставин, встановлення яких є обов'язковим в процесі розгляду даної справи, а саме вчинення позивачем ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які сприяли б порушенню цілісності та збереженню електролічильника.
Факт неналежного збереження приладу обліку, що як наслідок призвело до його демонтажу без дозволу ППКО не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.
Тобто, під час розгляду справи встановлено відсутність з боку власника ОСОБА_1 дій або бездіяльності, які можуть вказувати на порушення обов'язку щодо збереження майна.
Наявність кримінального провадження щодо незаконного проникнення і демонтажу приладу об'єктивно свідчить про зовнішнє втручання, яке не може бути нав'язане власникові за збереження майна.
Оскільки факту неналежного збереження у наслідок чого було демонтовано лічильник електроенергії без дозволу ППКО відповідачем не доведено, то у останнього були відсутні передбачені ПРРЕЕ правові підстави для нарахування позивачу ОСОБА_1 обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 не забезпечено збереження та цілісності засобів обліку електричної енергії, як і не підтверджено факт демонтування останнім без дозволу ППКО лічильника електричної енергії, що є передумовою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, та не виявлено дій, що призвели до безоблікового споживання електричної енергії, беручи до уваги наявність кримінального провадження, пояснення свідків, відповідно до яких встановлено, що викрадення та демонтаж приладу було вчинено проти волі споживача шляхом злочинних дій, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ФОП ОСОБА_1 норм відповідальності, передбачених п. 2.3.4 та п. 8 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), а тому Акт про порушення № 000006633 від 22.06.2022 року в цій частині не можна вважати таким, що складений правомірно.
Окрім того, щодо розрахунку відповідачем вартості необлікованої електричної енергії суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як було зазначено судом вище, відповідачем здійснено розрахунок відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ за формулою 4 по договірній потужності за період з 18.03.2022 до 22.06.2022 з урахуванням фіксації засобом комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням ПРРЕЕ.
Так суд відзначає, що пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою:
W доб = P · t доб · K в, (4),
де P - потужність (кВт), визначена як:
1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год).
У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год;
K в - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Згідно з п. п. 1 п. 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Як уже зазначалося, відповідач при визначенні обсягу споживання позивачем електричної енергії за вищенаведеною формулою застосував підпункт 3 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ, а саме договірний розмір потужності.
При цьому в акті про порушення, а саме в п. 5 зазначено, що паспортні дані струмоприймачів не надані, а отже режим їх роботи перевіряючими не було встановлено, хоча встановити потужність всіх наявних у споживача струмоприймачів працівники АТ «Полтаваобленерго мали можливість шляхом проведення візуального огляду та фіксування встановленої заводом виробником потужності таких струмоприймачів.
За підпунктом 2 п. 8.4.10 ПРРЕЕ потужність може бути обчислена, виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи).
Як вбачається з протоколу № 00006633 від 09.08.2022 року та розрахунку до нього, АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» у якості показника потужності, що був використаний у формулі, зазначило дозволену потужність для споживача по усім точкам обліку сумарно, що становить 30 КВт та є вказаною в договорі з оператором.
Однак, використання такого показника потужності для розрахунку добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу є неправильним. Адже використовувати договірну потужність як базу для розрахунку оператор системи при визначенні розміру фактично споживаної потужності може згідно з підпунктом 3 п. 8.4.10 ПРРЕЕ, лише коли неможливо встановити потужність за першими двома правилами. Але жодних перешкод енергокомпанії у вчинені необхідних дій з визначення потужності в момент здійснення перевірки ніхто не чинив.
Відповідно до п. 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 No 312, якою затверджено ПРРЕЕ, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Також, АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» у розрахунку кількості недорахованої енергії до протоколу № 00006633 від 09.08.2022 року у формулі, яка використовується для розрахунку, замінив Р-добове (як передбачено в законодавстві) на Р-договірне.
Крім цього, АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» знехтувало прямим приписом п. 8.4.10 ПРРЕЕ, який вказує, що показник t у формулі визначається так: тривалість роботи обладнання протягом доби встановлюється на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача приймаєтьсярізного 8 год. В порушення даного законодавного припису відповідам розрахувао вазив в необлікованої електроенергії, виходячи з часу споживання 24 години, що і відобразив в оскаржуваному протоколі № 00006633 від 09.08.2022 року.
Також, АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» не дотримано п. 8.4.9 ПРРЕЕ, відповідно до якого, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 8.4.2 цієї глави, розрахований обсяг споживання необлікованої електричної енергії споживачем протягом розрахункового періоду (місяця) має бути зменшений на обсяг електричної енергії, спожитий споживачем у цьому періоді за точкою (точками) комерційного обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, відповідно до даних комерційного обліку електричної енергії.
Отже, недотримання АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» вимог закону при здійсненні нарахувань за необліковану електроенергію є обґрунтованою підставою для скасування рішення комісії АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», оформлене протоколом №00006633 від 09.08.2022 року.
Таким чином, оскаржуване рішення комісії з розгляду акта про порушення не відповідає положенням ПРРЕЕ та є таким, що прийнято на підставі невірних та не підтверджених вихідних даних.
Суд зазначає, що розрахунок вартості недорахованої енергії на підставі некоректних вихідних даних є безумовною підставою (навіть єдиною) для визнання рішення енергопостачальника незаконним та недійсним (постанова Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 906/585/17).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2020 року у справі N 910/17955/17 (провадження N 12-137гс19) дійшла висновку, що вимога про визнання повністю або частково недійсним рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в межах даного предмета спору доказуванню підлягають обставини пов'язані з конкретним порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, а дослідженню і оцінці підлягають такі докази, зокрема як: акт порушення, протокол засідання комісії, розрахунок суми збитків.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом № 000006633 від 09.08.2022 року щодо ФОП ОСОБА_1 , слід визнати незаконним та скасувати.
Разом з тим, не підлягає визнанню недійсним акт про порушення № 00006633 від 22.06.2022, складений Кременчуцькою об'єднаною філією АТ "Полтаваобленерго" виходячи з наступного.
Як вже неодноразово зазначалось судом, згідно з п 8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Отже, акт про порушення ПРРЕЕ лише фіксує виявлені порушення і є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків комісією з розгляду актів про порушення. Тому позовна вимога про визнання недійсним акту про порушення не є належним та ефективним способом захисту прав споживача.
Суд враховує, що згідно пункту 8.2.7 ПРРЕЕ у разі, коли судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога позивачів про визнання недійсним акту про порушення ПРРЕЕ не відповідає встановленим законом способам захисту прав і задоволення позовних вимог в цій частині не призведе до відновлення порушеного права позивачів.
Належним способом захисту прав споживача у спірних правовідносинах є вимога про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, яким визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та її вартість, оскільки таке рішення комісії, оформлене відповідним протоколом з розгляду акта про порушення, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії.
Отже, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним акту про порушення, скасування рішення комісії підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення на користь ОСОБА_2 моральної школи суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 3, 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Верховним Судом у постанові від 01.03.2021 (справа №466/8242/18; провадження № 61-943св20) зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Також у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 (справа №197/1330/14-ц; провадження №61-21956св19) вказано, що причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, ОСОБА_2 зазначає про вимушені зміни у її житті, зокрема безпідставне відключення електропостачання за адресою здійснення нею діяльності, що призвело до вимушеного простою та неможливості виготовлення продукції, необхідності звернення до електропостачальної організації, а також до адвоката за консультацією та правничою допомогою.
На підтвердження безпідставного відключення електроенергії на об'єкті за адресою: АДРЕСА_5 , позивач надала до суду запит до ТОВ «Керуюча компанія Будсервіс» від 21.06.2022, який було прийнято та зареєстровано товариством 21.06.2022 за вх. № 10-01/82. У зазначеному запиті позивач просила повідомити про причини відключення електроенергії 06.06.2022.
У відповідь на цей запит ТОВ «Керуюча компанія Будсервіс» повідомило ОСОБА_2 , що товариство не має можливості надати запитувану інформацію, оскільки не є її розпорядником та не володіє даними про факт настання такої події. Крім того, згідно з чинним законодавством України, товариство не має повноважень на припинення постачання електричної енергії споживачу.
Враховуючи вищевикладене, суду не надано доказів, які б підтверджували факт протиправного відключення електроенергії з 06.06.2022.
Разом з тим суд наголошує, що предметом розгляду даної справи не є встановлення протиправності відключень електроенергії на об'єкті, оскільки позивачі звернулися до суду з позовними вимогами про визнання недійсним акту про порушення та скасування рішення комісії.
Отже, твердження про вимушений простій та неможливість виготовлення продукції у зв'язку з безпідставним відключенням електроенергії судом не береться до уваги.
Окрім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 була зареєстрована як фізична особа-підприємець у період з 11.09.2014 по 08.06.2022. Основними видами її діяльності були: 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів: виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (основний) 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива: виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Місцезнаходження: АДРЕСА_7 .
Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 здійснювала підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_5 . Відсутність документального підтвердження провадження господарської діяльності за цією адресою виключає можливість врахування заявлених обставин щодо впливу відключення електроенергії на роботу підприємства.
Окрім того, ОСОБА_2 припинила свою підприємницьку діяльність за власним рішенням 08.06.2022. Відповідно, навіть якщо припустити, що позивач здійснювала підприємницьку діяльність за вищезазначеною адресою, вона була офіційно припинена до складання акту про порушення 22.06.2022, а тому не могла вплинути на здійснення господарської діяльності.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що у присутності ОСОБА_2 було складено Акт про порушення №00006633 від 22.06.2022, в якості особи, яка допустила працівників оператора системи на об'єкт споживача для проведення перевірки в якому було зазначено, що на засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа.
Суд погоджується з тим, що в порушення ПРРЕЕ позивачу було направлено запрошення на засідання комісії з розгляду актів порушень, зокрема акту про порушення №0006633 від 22.06.2022 на 30.06.2022, оскільки споживачем на момент винесення спірних правовідношень був ОСОБА_1 й відомостей, щодо делегування останнім своїх повноважень ОСОБА_2 відповідачу надано не було.
Разом з тим, доказів реагування, а саме прибуття до АТ «Полтаваобленерго» в м. Полтава та укладення договору з адвокатом суду не надано.
Суд вважає безпідставними твердження ОСОБА_2 про те, що витрачений час на збирання доказів для розгляду акту про порушення порушив її усталений ритм життя, оскільки станом на 11.06.2022 вона не була споживачем електричних послуг. Відповідно, складений Акт про порушення №0006633 від 22.06.2022 не створював для неї негативних наслідків та не вимагав від неї вчинення активних дій.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що матеріалами справи та дослідженими під час судового засідання доказами, не доведено порушення права ОСОБА_2 з боку відповідача, яке полягало в складанні акту про порушення №00006633 від 22.06.2022 та рішення засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» про визнання обсягу та вартості не облікованої електроенергії, оформлене протоколом №00006633 від 09.08.2022 з розгляду Акту про порушення №00006633 від 22.06.2022, а тому суд, приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, задоволенню не підлягають.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства "Полтаваобленерго", за участю третіх осіб ОСОБА_3 , Кременчуцької об'єднаної філії акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсним акту про порушення, скасування рішення комісії, стягнення моральної шкоди підлягає часткову задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача на корсить позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1073 грн 60 коп.»
Отже у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до АТ "Полтаваобленерго", за участю третіх осіб ОСОБА_3 , Кременчуцької об'єднаної філії АТ "Полтаваобленерго", про визнання недійсним акту про порушення, скасування рішення комісії, стягнення моральної шкоди, суд дослідив докази щодо всіх позовних вимог та в мотивувальній частині рішення вирішив задовольнити частково позовні вимоги, а саме 1) задовольнити позовну вимогу, в якій просили скасувати рішення засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" про визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, оформлене протоколом №00006633 від 09.08.2022 року з розгляду акту про порушення №00006633 від 22.06.2022 року; 2) відмовити в задоволенні позовної вимоги, в якій просили визнати недійсним акт про порушення №00006633 від 22.06.2022 року, складений Кременчуцькою об'єднаною філією АТ "Полтаваобленерго"; 3) відмовити в задоволенні позовної вимоги, в якій просили стягнути з АТ "Полтаваоблененрго" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. Також суд вирішив питання про судові витрати.
Проте в резолютивній частині рішення суд виклав висновки лише щодо задоволеної позовної вимоги, ухвалив скасувати рішення засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" про визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, оформлене протоколом №00006633 від 09.08.2022 року з розгляду акту про порушення №00006633 від 22.06.2022 року. Разом з тим в резолютивній частині рішення суд не виклав висновки щодо позовних вимог, про які у мотивувальній частині рішення вирішив відмовити в їх задоволенні, а саме щодо визнання недійсним акту про порушення №00006633 від 22.06.2022 року, складеному Кременчуцькою об'єднаною філією АТ "Полтаваобленерго", стягнення з АТ "Полтаваоблененрго" на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.
А тому враховуючи, що відповідно до ст.270 ЦПК України додаткове судове рішення є похідним від первісного рішення, є його невід'ємною складовою, є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, тому суд вважає за необхідне з врахуванням мотивів, наведених у первісному рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним акту про порушення та стягнення моральної шкоди, ухвалити додаткове судове рішення, яким надати остаточні висновки, а саме відмовити в задоволенні позовних вимог в частині: 1) визнати недійсним акт про порушення №00006633 від 22.06.2022 року, складений Кременчуцькою об'єднаною філією АТ "Полтаваобленерго"; 2) стягнути з АТ "Полтаваобленерго" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн..
Керуючись ст.ст. 258-261, 270, 353 ЦПК України, суд
У справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", за участю третіх осіб ОСОБА_3 , Кременчуцької об'єднаної філії акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсним акту про порушення, скасування рішення комісії, стягнення моральної шкоди, - ухвалити додаткове судове рішення стосовно позовних вимог, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, але не ухвалено рішення.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині, в якій позивачі просили визнати недійсним акт про порушення № 00006633 від 22.06.2022 року, складений Кременчуцькою об'єднаною філією АТ "Полтаваобленерго".
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині, в якій позивачі просили стягнути з АТ "Полтаваобленерго" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Інформація про сторони:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_8 .
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 .
Відповідач Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" код ЄДРПОУ 00131819, місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, вулиця Старий Поділ, будинок 5.
Третя особа ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_9 .
Третя особа: Кременчуцька об'єднана філія Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" , ЄДРПОУ 44285663, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, просп. Свободи, буд.8.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складений 25.08.2025 року.
Суддя Мурашова Н.В.