справа № 399/836/25
провадження № 2-а/399/25/2025
27 серпня 2025 року Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шуліка Олександра Олександрівна, перевіривши матеріали адміністративного позову представника позивача ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) - адвоката Мельничик Марина Григоирівна (юридична адреса: Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул.. Богуна, 11) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 )про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
21.08.2025 року до суду надійшов позов представника позивача ОСОБА_1 - Мельничек М.Г. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 171/25 від 20.06.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160, 161, 172 цьогоКодексу.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Вимоги щодо змісту та форми позовної заяви визначені у статтях 160, 161 КАС України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами статті 169 КАС України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 169 КАС України, враховуючи наступне.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позовної заяви та додатків до неї, позивачем не сплачено судовий збір за подання адміністративного позову.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження №211410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 25 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, пред'явлений позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам частин третьої та четвертої статті 161 КАС України, а саме: до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, ОСОБА_1 необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 - адвоката Мельничик Марини Григорівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 , з часу вручення копії ухвали, десятиденний строк,для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олександра Шуліка