Справа №: 398/2424/25
провадження №: 2/398/1892/25
Іменем України
"26" серпня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Чуприна Євген Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Адвокат Чуприна Є.А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ТОВ «Оптіма Факторинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Т.В., про визнання виконавчого напису № 9171, вчиненого 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Оптіма Факторинг» заборгованості таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 січня 2021 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис № 9171 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Оптіма Факторинг» заборгованість у розмірі 11641,85 грн. На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем Золотарьовою Т.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, накладено арешт на рахунки боржника.
Позивач вважає, що виконавчий напис є безпідставним, незаконним та таким, що не підлягає виконанню.
Посилається на те, що між ним та ТОВ «Оптіма Факторинг» не було жодних правовідносин. Відповідно до отриманих з АСВП документів стягнення проводиться на підставі договору, який нібито був укладений між позивачем та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» № 7774527 від 25 червня 2018 року, у даному договорі відсутній підпис позивача (фізичний чи електронний), будь-яких реквізитів електронного підпису не зазначено. Таким чином, вважає договір № 7774527 від 25 червня 2018 року неукладеним. За таких обставин ТОВ «Оптіма Факторинг» позбавлене права звертатися до судів чи нотаріусів з приводу стягнення з позивача заборгованості у зв'язку з відсутністю такої.
Також зазначає, що нотаріусом порушені правила та умови видачі виконавчих написів, оскільки згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше 3 років. Документів на підтвердження безспірності заборгованості не існує, позивач не надавав жодним фізичним чи юридичним особам, в тому числі ТОВ «Оптіма Факторинг» розписки чи заяви, якими визнавав би заборгованість та її розмір. Крім того, вчинення виконавчого напису можливе лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Натомість договір, наданий відповідачем не є нотаріально посвідченим та у ньому відсутні підписи обох сторін. Позивачу не надсилалися повідомлення про наявність заборгованості.
За таких обставин, позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства, а тому вчинення на його підставі будь-яких стягнень є безпідставним та незаконним.
Рух справи у суді
Ухвалою судді від 09 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Позиція учасників справи
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.
Відповідач, належним чином повідомлений про наявність справи у суді, правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подали.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази в межах заявлених позовних вимог, дійшов наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом
Як вбачається з виконавчого напису № 9171, вчиненого 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є боржником за кредитним договором 7774527 від 25 червня 2018 року, укладеним з ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги є ТОВ «Оптіма Факторинг», стягнуто заборгованість на загальну суму 11641,85 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т.В. постановою від 12 березня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.
Позивач оспорює законність вчиненого виконавчого напису, не вважає заборгованість безспірною, також зазначає про недотримання нотаріусом встановленого законодавством порядку видачі зазначеного виконавчого напису.
Нормативне обґрунтування, мотиви, з яких виходив суд, та його висновки
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст.ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно» (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку (щодо стягнення за іпотечними договорами), для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
10 грудня 2014 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 у справі № 826/20084/14 визнано незаконним та нечинним зазначений вище розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин», а відтак Перелік повернувся до попередньої редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на підставі не посвідченого нотаріально кредитному договорі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін, а постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовлено у перегляді ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 20 січня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, в редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження нотаріального посвідчення кредитного договору, на підставі якого було вчинено виконавчий напис № 9171.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17 зазначила, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Також, відповідно до пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Аналіз підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання за кредитним договором, а відтак, і виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно з практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевірці підлягає не лише додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі перевірці підлягають також і доводи боржника в повному обсязі, установлення та зазначення чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З матеріалів справи неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, а відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів на спростування аргументів позивача.
Згідно з ч. 1-4 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч. 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19).
Як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення позичальника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року в справі № 645/1979/15-ц).
З оглядку на наведене, суд вважає вказані обставини достатніми для висновку щодо задоволення позовних вимог та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Усі інші доводи і аргументи позивача не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Розподіл судових витрат
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 605,60 грн, проте матеріали справи не містять належного підтвердження здійснення ним оплати судового збору у зазначеній сумі, відтак підстави для стягнення суми судового збору з відповідача відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 16, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Чуприна Євген Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 9171, вчинений 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» (код ЄДРПОУ 41586256) заборгованості у розмірі 11641 (одинадцять тисяч шістсот сорок одна) гривня 85 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 26 серпня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Чуприна Євген Андрійович, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Онлайн Факторинг» код ЄДРПОУ 41586256, адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:
Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 43;
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.
Суддя І.П. Шинкаренко