Справа № 383/1158/23
Провадження № 1-кп/396/57/25
27.08.2025 року м. Новоукраїнк
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, кримінальне провадження № 12023121050000060 від 06.04.2023 року, відносно,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кіровоград, Кіровоградської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, військовозобов'язаний, громадянин України, освіта вища технічна, не працює, не одружений, утриманців не має, раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5
До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт, зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023121050000060 від 06.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Відповідно до обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на території України оголошена та проводиться загальна мобілізація.
Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), проходження медичного огляду, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних, проходити медичний огляд, проходити військову службу і виконувати військовий обов'язок у запас, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до ТЦК та СП для взяття на військовий облік та визначення їх призначення на особливий період; громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ТЦК та СП, де вони перебувають на військовому обліку); громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
Військовозобов'язаний ОСОБА_3 , не відноситься до жодної з категорій осіб, які згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, винні у порушенні правил військового обліку громадян України, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Так, ОСОБА_3 01 жовтня 2010 року призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 (на даний час ІНФОРМАЦІЯ_3 ) зарахований у запас за пунктом 1 статті 18 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та з 03 липня 2012 року по теперішній час перебуває на військовому обліку як військовозобов'язаний у запасі у військовому званні рядового складу - рядовий, 2 категорії обліку, групи обліку наземно-повітряної оборони (НПО) з посадовою кваліфікацією водій автомобіля.
В серпні місяці 2022 року, точного часу на досудовому розслідуванні не встановлено, ОСОБА_3 отримав повістку про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ІНФОРМАЦІЯ_4 ) для уточнення облікових даних та проходження військово-лікарської комісії на предмет його придатності до військової служби. За результатами проходження медичного огляду ОСОБА_6 військово-лікарською комісією визнаний обмежено придатним до проходження військової служби у Збройних Силах України, про що складено відповідну довідку №270 від 06.02.2023 р.
Після проходження останнім указаного медичного огляду офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 , 26 січня 2023 року ОСОБА_7 , який відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовозобов'язаним, за місцем його фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вручено під особистий підпис повістку для подальшого прибуття 27 січня 2023 року на 10:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_2 , для відправки до команди НОМЕР_1 ОМБР, у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації за військовою спеціальністю (ВОС) № НОМЕР_2 .
Працівниками вищевказаного відділу, ОСОБА_3 було повідомлено про призов його на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від №69/2022 від 24.02.2022 р.
В ході чого, 27 січня 2023 року ОСОБА_3 прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в подальшому у присутності працівників вищевказаного центру, достовірно знаючи, про загальну мобілізацію, оголошену Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та дію на території України воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, маючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від призову за мобілізацією, порушуючи вимоги ст. 65 Конституції України, положення Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022, будучи обмежено придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, категорично відмовився від призову на військову службу під час загальної мобілізації та відправки у війська для проходження військової служби за загальною мобілізацією до команди НОМЕР_1 ОМБР за військовою спеціальністю (ВОС) № НОМЕР_2 , про що власноручно написав заяву про відмову від проходження військової служби під час загальної мобілізації та продовжує ухилятися по теперішній час.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_6 порушив порядок комплектування Збройних Сил України, ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ», ст.1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543- XII та Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Дії ОСОБА_8 органами досудового розслідування кваліфіковані за ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності в силу ст. 48 КК України, а кримінальне провадження щодо нього просив закрити. Клопотання мотивує тим, що на даний час, ОСОБА_6 є особою, який на підставі абзацу 4 частини 3 статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки його рідний брат ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 зник на території бойових дій. ОСОБА_6 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на період воєнного стану, тому з урахуванням зміни обстановки він перестав бути суспільно небезпечним, а тому є підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника та просив звільнити його від кримінальної відповідальності в силу ст. 48 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження.
Суд, заслухавши сторони кримінального провадження, вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).
Звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст. 48 КК України це право, а не обов'язок суду.
А застосування ст. 48 КК України є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
Відповідно до положень ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.
При цьому, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести у судовому рішенні дані, які би свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб'єкта та її впливу на його поведінку.
Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», судам необхідно розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто у об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ст. 336 КК України є умисним нетяжким злочином.
Відповідно до довідки № 6324 від 12.08.2025 р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , 1987 року народження надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Підстава для отримання відстрочки:
рішення комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_7 Протокол 57 від 12.08.2025 року.
на строк до 12.02.2026 року.
Відтак, з огляду на вищенаведене, з врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, суд приходить до висновку, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - ухилення від призову за мобілізацією на особливий період, та на момент судового розгляду справи, змінилася обстановка, так як військовозобов'язаний ОСОБА_3 на даний час має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 12.02.2026 року, а тому вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність. Крім того ОСОБА_3 проти звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки не заперечує, наслідки закриття кримінального провадження йому зрозумілі.
Згідно вимог ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частинами 1, 4 ст. 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованим клопотання захисника ОСОБА_5 і приходить до висновку про те, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 підлягає закриттю.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст. 12, 44, 48 КК України, ст.ст. ст. 284, 285, ст. 286, ч. 3 ст. 288, 350, 369-372 КПК України, суд-
Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в силу ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження - задовільнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121050000060 від 06.04.2023 року - закрити.
Речові докази, після набрання ухвалою законної сили, а саме:
- копія облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1 аркуші; оригінал картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_3 від 11.10.2022 р. на 1 аркуші; оригінал висновку лікаря хірурга від 17.08.2022 р. на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1 аркуші; оригінал акту дослідження стану здоров'я ОСОБА_3 від 11.10.2022 р. № 202 на 1 аркуші; оригінал розписки ОСОБА_3 про одержання повістки 19.11.2022 р. про явку на 08:00 год. 20.12.2022 р. на 1 аркуші; оригінал розписки ОСОБА_3 про одержання повістки 26.01.2023 р. для подальшого прибуття на 27.01.2023 р. на 10:00 год. для подальшого прибуття 27 січня 2023 року на 10:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки до команди НОМЕР_1 ОМБР за військовою спеціальністю (ВОС) № НОМЕР_2 на 1 аркуші; оригінал заяви ОСОБА_3 від 27.01.2023 р. про відмову від призову на військову службу під час мобілізації на 1 аркуші; оригінал рапорту старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 від 27.01.2023 р. прро відмову від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаного ОСОБА_3 на 1 аркуші, які упаковано у білий папервий конверт, краї котрого приклеєні та скріплені печаткою "ГУНП в Кіровоградській області СВ ВП №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП Для довідок", з пояснювальним написом і підписом слідчого, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12023121050000060 від 06.04.2023 р. - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 27.08.2025 року та оголошено учасникам провадження 27.08.2025 року о 13.00 год.
Суддя: ОСОБА_1