Справа № 404/8953/25
Номер провадження 1-кс/404/2965/25
26 серпня 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Фортечного районного суду м.Кропивницького ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 за погодженням з прокурором про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025121010002130 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.271 КК України,
Слідчий СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025121010002130, а саме: документи, фен будівельний «INTERTOOL» сірого кольору; фен будівельний «DWT» HLP-1500 зеленого кольору; фен будівельний «SMART» червоного кольору; полікарбонат.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області знаходиться вказане кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.271 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що під час виконання робіт щодо виготовлення лабораторної установки з полікарбонату, порушуючи вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці спричинено пожежу внаслідок якої загинули працівники ЦНТУ ОСОБА_61965 р.н. (працівник навчального закладу, перебував на посаді - фахівець І категорії інженер), ОСОБА_5 ,1961 р.н., (працівник навчального закладу, перебував на посаді - доцент кафедри сільськогосподарського машинобудування).
21.08.2025 року працівниками поліції проведено огляд місця події по проспекту Університетському, 8 у м.Кропивницькому на території «Центральноукраїнського національного технічного університету», де виявлено та вилучено вищевказані речові докази.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні слідчого накладення арешту обумовлюється необхідністю збереження речових доказів, які могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, виклик власника майна у судове засідання для розгляду клопотання про арешт майна є обов'язковим, що не є можливим за відсутності відомостей про такого власника, місце його проживання та номери засобів зв'язку, що позбавляє слідчого суддю можливості виконати вимоги ч.1 ст.172 КПК України та повідомити власника майна про час та місце розгляду клопотання про арешт майна.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Всупереч вимогам закону, слідчий у клопотанні про арешт майна не зазначив документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. Крім всього, саме клопотання не містить будь-яких тверджень щодо осіб у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувало майно, що належить арештувати та вони слідчому судді не відомі.
За змістом положень ст.2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
У справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007 зазначено про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Згідно з ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.131-132, 169, 170-173, 309, 369, 372, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 , подане за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025121010002130 від 21.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.271 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин, з дня отримання тексту ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Фортечного районного
суду м.Кропивницького ОСОБА_1