Справа № 388/884/25
26.08.2025 року Долинський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,
за участю секретаря Поліщук Т.І.,
розглянув у спрощеному провадженні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулось до суду з цим позовом до відповідача та просить стягнути з нього на свою користь заборгованість за кредитними договорами від 15 серпня 2022 року № 10070-08/2022, від 16 серпня 2022 року № 11135-08/2022 в розмірі 15600 грн.
Позов мотивує тим, що 15 серпня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвеструм» (далі - ТОВ «Інвеструм») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10070-08/2022 (далі - Договір 1, Кредитний Договір 1).
16 серпня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвеструм» (далі - ТОВ «Інвеструм») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11135-08/2022 (далі - Договір 2, Кредитний Договір 2).
14 квітня 2023 року між ТОВ «Інвеструм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», перейменоване в ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу, згідно з яким ТОВ «СВЕА ФІНАНС» отримало право вимоги до відповідача за кредитними договорами від 15 серпня 2022 року № 10070-08/2022, від 16 серпня 2022 року № 11135-08/2022.
Отже, тепер позивач є новим кредитором за кредитними договорами від 15 серпня 2022 року № 10070-08/2022, від 16 серпня 2022 року № 11135-08/2022, а тому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за цими правочинами.
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не надіслав. Повідомлявся про розгляд справи згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову частково з таких підстав.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що 16 серпня 2022 року між ТОВ «Інвеструм» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) укладено кредитний договір № 11135-08/2022. За цим Договором 2, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі - Кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 9 вересня 2022 року. Дата надання кредиту 16 серпня 2022 року. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 відсотків річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 відсотків на добу. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної (банківської) картки, вказаної Клієнтом. Сторони домовились, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього Договору. У разі, якщо Клієнт не сплатив кредит у строк передбачений в п. 1.2 цього Договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (2,5 відсотків на добу) з першого дня користування кредитними коштами, при цьому Клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є одностороннього зміною умов договору. У разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього Договору та/або в Додатку до цього Договору, проценти передбачені в п. 2.3 цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору.
15 серпня 2022 року між ТОВ «Інвеструм» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) укладено кредитний договір № 10070-08/2022. За цим Договором 1, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі - Кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 8 вересня 2022 року. Дата надання кредиту 15 серпня 2022 року. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 відсотків річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 відсотків на добу. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної (банківської) картки, вказаної Клієнтом. Сторони домовились, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього Договору. У разі, якщо Клієнт не сплатив кредит у строк передбачений в п. 1.2 цього Договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (2,5 відсотків на добу) з першого дня користування кредитними коштами, при цьому Клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є одностороннього зміною умов договору. У разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього Договору та/або в Додатку до цього Договору, проценти передбачені в п. 2.3 цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору.
Право вимоги за вищезазначеними правочинами відступлено Первісним кредитором ТОВ «Інвеструм» на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», перейменоване в ТОВ «СВЕА ФІНАНС», згідно з договором факторингу № 14042023 від 14 квітня 2023 року, Реєстрами Боржників.
Згідно з наданими ТОВ «СВЕА ФІНАНС» розрахунками, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 16 серпня 2022 року № 11135-08/2022 становить 7800 та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2000 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 5800 грн; заборгованість за кредитним договором від 15 серпня 2022 року № 10070-08/2022 становить 7800 та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2000 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 5800 грн.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У чч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Ідея Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
У чч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Оскільки відповідачем не виконано зобов'язання за кредитними договорами від 15 серпня 2022 року № 10070-08/2022, від 16 серпня 2022 року № 11135-08/2022, відповідно з нього підлягає стягненню на користь нового кредитора ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за цими правочинами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) дійшла висновку, що припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) зазначила, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
У свою чергу, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на вищезазначене, проценти за користування кредитом повинні бути нараховані відповідачеві до закінчення строку дії кредитних договорів. Після закінчення строку дії договорів нараховуються проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному договором (п. 4.3), однак ці проценти підлягають списанню кредитодавцем в силу приписів п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 24 лютого 2022 року та протягом тридцятиденного строку після припинення воєнного стану або його скасування.
Отже, заборгованість відповідача за кредитним договором від 15 серпня 2022 року № 10070-08/2022 складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2000 грн та 1250 грн заборгованості за відсотками; заборгованість за кредитним договором від 16 серпня 2022 року № 11135-08/2022 складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2000 грн та 1250 грн заборгованості за відсотками. Всього: 6500 грн.
За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «СВЕА ФІНАНС» у цій справі понесло судові витрати у розмірі 2422,40 грн зі сплати судового збору, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача у розмірі 1009,33 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 610-611, 625, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, -
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ: 37616221) заборгованість за кредитними договорами від 15 серпня 2022 року № 10070-08/2022, від 16 серпня 2022 року № 11135-08/2022 в розмірі 6500 грн (шість тисяч п'ятсот гривень); а також 1009,33 грн (одну тисячу дев'ять гривень тридцять три копійки) понесених та документально підтверджених судових витрат.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський