Справа № 932/7295/25
Провадження № 1-кп/932/910/25
26 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 (ВКЗ),
обвинуваченої ОСОБА_5 (ВКЗ),
розглянув у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050020000385 від 16 червня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Білгород-Дністровського, Одеської області, є громадянкою України, із не повною вищою освітою, розлучена, працездатна, ФОП, зареєстрована та проживає за адресом: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.190КК України,-
Відповідно до обвинувального акту від 20 червня 2025 року затвердженого прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 :
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що вона діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, а саме із особами, досудове розслідування відносно яких, здійснюється в інших кримінальних провадженнях за №62025050020000071 від 25.01.2025 року та за №62025050020000384 від 16.06.2025 року - 06.10.2023 року шляхом подачі заяви на ім'я в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_6 , про виплату грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення у відповідності до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ями військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 30.11.2016 №884 у зв'язку із зникненням безвісти молодшого сержанта ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій зазначили завідомо неправдиву інформацію, щодо зникнення безвісти ОСОБА_7 , достовірно володіючи інформацією про місце перебування останнього, повідомили завідомо неправдиву інформацію та запросили здійснювати в подальшому перерахування виплат, належних молодшому сержанту ОСОБА_7 , а саме основних, щомісячних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення на доданий до заяви рахунок 262016400953561065, на підставі чого з 28.10.2023 року по 14.11.2024 року ОСОБА_5 із особами, досудове розслідування відносно яких, здійснюється в інших кримінальних провадженнях, незаконно отримали від військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рахунок НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) відкритий в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , грошові кошти у сумі 884 311, 49 гривень (вісімсот вісімдесят чотири тисячі триста одинадцять гривень, сорок дев'ять копійок), розпорядившись ними, шляхом зняття готівкових коштів, чим спричинили державі збиток на вказану суму.
Такі умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.28, ч.5 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
13 серпня 2025 року між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , у присутності її захисника ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468-470,472КПК України, за згодою представника потерпілого - ОСОБА_8 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з умовами вказаної угоди ОСОБА_5 зобов'язалася: беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення; щиро каятися; активно сприяти розгляду кримінального провадження судом; надати суду покази з метою викриття злочинних дій інших учасників групи, вчиненого кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.
Сторони, за погодженням з представником потерпілого, узгодили покарання обвинуваченій ОСОБА_5 за ч.2 ст.28, ч.5 ст.190КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років із застосуванням ст.75КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п.3 ч.4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винуватим, відповідно до ст.12КК України є особливо тяжким злочином.
Судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476КПК України та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді а також те, що представник потерпіго, відповідно до абз.2 п.3 ч.4 ст.469КПК України надав письмову згоду від 13 серпня 2025 року на укладання даної угоди про визнання винуватості.
З огляду на викладене, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченою, в присутності його захисника та за згодою представника потерпілого, відповідає вимогам закону, не порушує законних прав чи інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченої.
При дослідженні особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_5 : раніше не судима, має адресу реєстрації та місце мешкання, працездатна, ФОП, розлучена, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні - не має, на медичних обліках в закладах охорони здоров'я за місцем реєстрації і проживання - не перебуває, відомостей, що характеризують особу обвинуваченої, суду - не надано.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченої за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.190КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі та відповідно до ст.75КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, є достатньою для її виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 13 серпня 2025 року між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_5 , у присутності її захисника ОСОБА_4 з іншого боку, в порядку, передбаченому ст.ст.468-470,472КПК України, за згодою представника потерпілого - ОСОБА_8 , і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Відомості про цивільний позов, документально підтвердженні процесуальні витрати на залучення експерта, а також речові докази, в розпорядження суду - не надходили.
Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно до п.14 ст.368КПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, роз'яснення, викладені у Листі ВССУ «Про судову практику застосування судами першої інстанції та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу, обраний обвинуваченій ОСОБА_5 ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 26 червня 2025 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як захід забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.314,373,374,475КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості, за згодою представника потерпілого - ОСОБА_8 , укладену 13 серпня 2025 року між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , у присутності її захисника ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_5 - визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.190КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та з покладенням на неї, відповідно до ст.76КК України, обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за ОСОБА_5 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженої.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 28 квітня 2025 року по 26 червня 2025 року - включно.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застосований до ОСОБА_5 ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 26 червня 2025 року, як захід забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити та/або направити: прокурору, обвинуваченому, захиснику та представнику потерпілого.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Дніпра ОСОБА_1