Справа № 529/687/25
Провадження № 3/529/275/25
21 серпня 2025 року селище Диканька
Суддя Диканського районного суду Полтавської області Чуб К.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , солдата ВЧ НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,
за ч. 2 ст. 172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення А7097 237 від 20.07.2025 ОСОБА_1 , будучи рядовим ВЧ НОМЕР_1 , проходячи військову службу за мобілізацією, в умовах особливого періоду, а саме воєнного стану, затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 порушив ч. 2 п. 340 р.9, ч. 3 статуту Збройних Сил України, самовільно залишив місце несення бойового чергування, що призвело до зниження бойової готовності МВГ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-17 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 15.07.2025 він залишив пункт тимчасової дислокації, керував автомобілем ВАЗ та був зупинений працівниками поліції, які винесли постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Водночас 15.07.2025 він не був на бойовому чергуванні, тому не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованого правопорушення. Крім того вказав, що він не був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно йому не пропонували надати пояснення, права не роз'яснювали. З протоколом про адміністративне правопорушення ознайомився в приміщенні суду.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, приходжу до такого висновку.
За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати обставини того, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Основним документом, який фіксує факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені ст. 256 КУпАП. Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому протокол як доказ про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки у тому випадку, якщо він складений в порядку та у спосіб, передбачений законодавством, а обставини, викладені у ньому, підтверджуються сукупністю інших доказів, долучених на його обґрунтування.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі вказується, зокрема, місце та час вчинення правопорушення, прізвища, адреси свідків, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол серії А7097 237 від 20.07.2025, складений відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, підписано лише особою, яка його склала. Протокол містить інформацію про те, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також надруковано пояснення про те, що ОСОБА_1 визнає свою вину у вказаному правопорушенні, щиро кається, вказавши, що ніякого умислу не мав. Разом з тим, підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 протокол не містить, запис про те, що останній відмовився від підпису також відсутній, підпису свідків про те, що зазначена особа відмовилась від підписання протоколу також не має.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-17 КУпАП складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП і відповідно є таким, що отриманий з порушенням встановленого законом порядку та не може братись до уваги як доказ.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.172-17 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчинене в умовах особливого періоду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП, полягає у порушенні правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України вчиненого в умовах особливого періоду.
Згідно зі ст. 332 Статуту внутрішньої служби ЗСУ бойове чергування це виконання бойового завдання. Бойове чергування здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин. До складу чергових сил і засобів входять бойові обслуги, чергові зміни пунктів управління, сил і засобів бойового забезпечення та обслуговування.
Склад чергових сил і засобів, ступені їх бойової готовності, тривалість, порядок несення бойового чергування, підготовки особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки до чергування і зміна його встановлюються наказом командира військової частини (стаття 334 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-17 КУпАП є військовослужбовець, який входить до складу чергових сил бойового чергування.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що відповідно до рапорту ТВО командира 3 зенітної кулеметної роти ВЧ НОМЕР_1 № 3498 від 18.05.2025 та наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 140 від 20.05.2025 рядовий ОСОБА_2 з 20.05.2025 по 20.07.2025 (дата складання протоколу) знаходиться на бойовому чергуванні.
Разом з тим, до матеріалів справи в якості доказів додано військовий квиток ОСОБА_1 , витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 02.04.2025 № 92 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та на всі види забезпечення і визнання таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків, медична характеристика від 16.07.2025, службова характеристика від 17.07.2025, рапорт від 16.07.2025, відповідно до якого ТВО командира 3 зенітної кулеметної роти ВЧ НОМЕР_1 доповідає про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
Жодних доказів перебування ОСОБА_1 на бойовому чергуванні 15.07.2025 до матеріалів справи не додано.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У ст. 7 КУпАП задекларовано принцип, відповідно до якого кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а фізична особа є більш слабкою стороною у відносинах з державою (під якою згідно практики Європейського суду з прав людини розуміється вся сукупність державних органів, установ, їх посадових осіб), то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Обов'язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб'єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь обвинуваченого.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження по справі слід закрити, оскільки в діях особи відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-17 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-17 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя К.В. Чуб