Справа № 526/1962/25
Провадження № 2/526/1203/2025
іменем України
27 серпня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Лопушняк Т.П., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Антонова Тетяна Василівна про визнання права власності,
В провадженні Гадяцького районного суду Полтавської області перебуває вказана цивільна справа.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Підсудністю у цивільному судочинстві розуміється розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Так, за змістом частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 зазначено, що "правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно".
З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, оскільки предметом позову є визнання права власності на нерухоме майно (житловий будинок з господарськими спорудами в селі Велика Обухівка Миргородського району Полтавської області, а також дві земельні ділянки на території Великообухівської сільської ради Миргородського району Полтавської області), тобто спір виник з приводу нерухомого майна, розташованого у Миргородському районі Полтавської області, тому суд вважає, що у цьому випадку застосуванню підлягають правила виключної підсудності, визначені частиною першою статті 30 ЦПК України щодо розгляду спору за місцезнаходженням майна або його основної частини.
Таким чином, розгляд вказаної цивільної справи має здійснюватися Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за місцезнаходженням нерухомого майна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Окремо слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що справа підлягає переданню до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 133).
Керуючись ст. ст. 30, 31, 353 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Антонова Тетяна Василівна про визнання права власності - передати за підсудністю до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 133).
Копію ухвали направити позивачу.
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення скарги без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 27.08.2025.
Головуючий: В. Г. Черков