Справа № 369/11973/25
Провадження № 2/369/8587/25
26.08.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участі секретаря судового засідання Шаркової А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення способу участі батька у виховані дитини
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 в якому просив розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_3 , зареєстрований 07.10.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис №887; визначити відповіний спосіб участі батька у вихованні дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог про визначення способу участі батька у виховані дитини у зв'язку з відсутністю спору між сторонами, оскільки виховання та зустрічі з дитиною відбуваються за домовленістю батьків.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заяви.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що між сторонами не має спору про визначення способу участі батька у виховані дитини. Вказані позовні вимоги були пред'явлені для врегулювання майбутнього спору, який мг би виникнути між подружжям у майбутньому. Проти закриття провадження в частині цих вимог не заперечував. Клопотав про повернення судового збору, сплаченого за вказану позовну вимогу.
Згідно з ч. 4 ст. 259 ЦПК України для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Відповідно до ч.ч. 4, 5, 9 ст. 268 ЦПК України ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Пунктом 2 частини 1 стаття 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У постановах Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі № 511/967/24, від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц викладалися подібні правові висновки про те, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Оскільки судом встановлено, що спір між сторонами щодо визначення способу участі батька у виховані дитини не існував на час пред'явлення позову, суд дійшов висновку про можливість закрити провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір двома платіжами по 1211,20 грн за кожну вимогу немайнового характеру, а всього 2422,40 грн на рахунок ГУК уКиїв.обл/Вишнева міс/22030101.
А отже, у зв'язку із закриттям провадження в частині вимог сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 необхідно повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 158, 255, 260, 261, 353 ЦПК України,
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині вимог про визначення способу участі батька у виховані дитини закрити.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок, сплачений відповідно до квитанції № 9383-4607-9662-2920 АТ КБ «Приват Банк» від 01 липня 2025 року, отримувач платежу -ГУК у Києв.обл/ Вишнева міс./22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) -37955989, банк отримувача Казначейство України, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір, 101; розрахунковий рахунок НОМЕР_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мартиненко В.С.