Справа № 369/13646/25
Провадження № 1-кс/369/2309/25
18.08.2025 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023110000000449 від 29.12.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.190, ч.4 ст.358, ч.3 ст.362 КК України, накладеного на майно згідно ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва у справі №760/29626/23 від 30.01.2024 року, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023110000000449 від 29.12.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.190, ч.4 ст.358, ч.3 ст.362 КК України, що було виділено в окреме провадження з матеріалів досудового розслідування №42022110000000194 від 19.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України, накладеного на майно згідно ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва у справі №760/29626/23 від 30.01.2024 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києвавід 30.01.2024 року по справі №760/29626/23 (провадження № 1-кс/760/1767/24) було задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на належну ОСОБА_4 на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 3222488200:05:006:0265 площею 0,281 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2838441632224).
Вважає, що вказаний арешт підлягає скасуванню, оскільки наявний арешт перешкоджає законній діяльності власника майна, позбавляє можливості на фізичний захист земельної ділянки від недобросовісних сусідів, третіх осіб.
Зазначає, що подальший арешт майна за відсутності передбачених для цього підстав порушує право власності, на вільне використання своєї власності, що суперечить загальним засадам володіння майном, позбавило право на фізичний захист земельної ділянки. Без скасування арешту на земельну ділянку та встановлення тимчасового огородження (паркану) для обмеження доступу недобросовісних суміжних землевласників, без забезпечення хорони та недопущення пошкодження дерев на земельній ділянці, конституційні права не можуть бути відновлені та забезпечено їх належний захист.
ОСОБА_4 , народилася в місті Шахтарськ Донецької області та до 2014 року, до вторгнення незаконний військових формувань російської федерації на територію Донбасу, проживала в місті Шахтарськ. Весною 2005 року разом з чоловіком, ОСОБА_6 , інвестували гроші шляхом придбання земельних ділянок в Київській області біля села Лісне. В 2007 році на придбані земельні ділянки були видані державні акти, як підтвердження того, що ОСОБА_4 є законним власником придбаної землі.
В 2014 році, після початку вторгнення незаконний військових формувань російської федерації на територію Донбасу разом з чоловіком та донькою вихала в місто Бровари Київської області, де і прожує проживати та працювати.
Літом 2023 року виявила, що після переїзду в місто Бровари документи на придбану землю були втрачені та віднайти їх вдається, а тому через адвоката замовила їх відновлення з подальшим поділом такої ділянки.
З 2005 року, з моменту придбання земельної ділянки, до дати поділу такої ділянки і реєстрації прав в Державному реєстрі речових в жовтні - листопаді 2023 року, не було жодного судового рішення, яке б підтверджувало недійсність або нікчемність угод на придбання земельної ділянки, не існує жодного рішення суду, яке б підтверджувало порушення прав юридичних чи фізичних осіб у зв'язку з таким придбанням. Починаючи з 2005 року жоден з суміжних землевласників чи землекористувачів не завив вимогу про порушення їх прав у зв'язку з таким придбанням чи порушення суміжних меж.
Вищевказане речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 29.11.2023 року № 356289018.
Також представник заявниці відзначав, що кримінальне провадження №42022110000000194 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2022 року, а в клопотанні прокурора про арешт майна, в якості обґрунтування, вказуються події, що відбувалися з серпня по листопад 2023 року, тобто вже після початку досудового розслідування та внесення кримінального провадження до вказаного реєстру. Слідчим до свого клопотання не надано жодного належного та допустимого доказу, що б підтверджував порушення чинного законодавства під час придбання земельної ділянки в 2005 році або інші порушення, що були виявлені слідчими до 19.08.2022 року, до дати внесення кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Більше того, слід звернути увагу на описову частини клопотання слідчого (абзац 8 сторінки 3 Ухвали про накладення арешту) де вказано, що «Згідно фабули кримінального провадження, група осіб, до складу якої входять колишні посадові особи Управління Держгеокадастру Києво-Святошинського району Київської області, приватні нотаріуси, державні реєстратори та фізичні особи, вступили в злочинну змову та здійснили незаконне привласнення державної власності, а саме земель комунальної та державної власності на території Київської області. Протиправний механізм, окрім іншого, спрямований на виведення активів за кордон, насамперед рф, з метою подальшого фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни, повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України, в особливо великому розмірі; вчинення протиправних реєстраційних дій, направлених на виключення зі складу засновників юридичних осіб громадян рф - вчинені особами, які мають право доступу до неї.». При цьому слідчим в клопотанні не вказано, яким чином придбання ОСОБА_4 маленької земельної ділянки в 2005 році відбулося протиправно, спрямоване на виведення активів за кордон та фінансування протиправних дій, виключення зі складу засновників юридичних осіб громадян рф.
Також представник заявниці відзначав, що ОСОБА_4 , як власник земельної ділянки, після виділено в окреме провадження з матеріалів досудового розслідування №42022110000000194 від 19.08.2022 року, не є підозрюваною чи обвинуваченою за кримінальним провадженням №42023110000000449 від 29.12.2023 року, її процесуальний статус органом досудового розслідування не визначено. До суду не надано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_4 здійснювала будь-які протиправні дії.
Також ОСОБА_4 , як власник земельної ділянки, до виділення в окреме кримінальне провадження, не була підозрюваною чи обвинуваченою за кримінальним провадженням №42022110000000194 від 19.08.2022 року, її процесуальний статус органом досудового розслідування не був визначений. До суду не надано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_4 здійснювала будь-які протиправні дії.
Також слідчим не було надано жодних доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222488200:05:006:0265 загальною площею 0,2810 га., що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності та на яку було накладено арешт - могла бути одержана внаслідок вчинення кримінального правопорушення або могла бути доходом від кримінального правопорушення.
Слідчим не було надано жодного рішення суду, яке б підтверджувало: або недійсність або нікчемність угод на придбання земельної ділянки; або набуття арештованого майна злочинним шляхом.
ОСОБА_4 являється законним власником та добросовісним набувачем земельної ділянки. Таким чином, зняття арешту жодним чином не призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а тому наявні всі підстави для скасування арешту, накладеного на земельну ділянку з кадастровим номером 3222488200:05:006:0265 площею 0,281 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2838441632224).
На підставі вище наведеного, заявник просив слідчого суддю скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києвавід 30.01.2024 року по справі №760/29626/23 (провадження № 1-кс/760/1767/24), яким було задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на належну ОСОБА_4 на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 3222488200:05:006:0265 площею 0,281 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2838441632224).
Представник заявниці в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, просив слідчого суддю його задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Бучанським РУП ГУНП в Київській області здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №42023110000000449 від 29.12.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.190, ч.4 ст.358, ч.3 ст.362 КК України, що було виділено в окреме провадження з матеріалів досудового розслідування №42022110000000194 від 19.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києвавід 30.01.2024 року по справі №760/29626/23 (провадження № 1-кс/760/1767/24) було задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на належну ОСОБА_4 на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 3222488200:05:006:0265 площею 0,281 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2838441632224).
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З огляду на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти російської федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 року по справі «Фрізен проти російської федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
З огляду на викладене, та враховуючи, що відносно ОСОБА_4 кримінальне провадження органом досудового слідства не здійснюється та їй не повідомлялось про підозру про вчинення будь-яких кримінальних правопорушень передбачених КК України, не вбачається потреби, яка б виправдовувала такий ступінь втручання у права особи, яка володіє вказаним майном на законних підставах. Розумність та співрозмірність обмеження права власності законного власника вказаного майна суперечить завданням кримінального провадження. Зазначений захід забезпечення кримінального провадження порушує права заявника, оскільки призводить до надмірного обмеження прав, тому вказаний арешт підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 64-2, 131, 170, 174 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023110000000449 від 29.12.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.190, ч.4 ст.358, ч.3 ст.362 КК України, що було виділено в окреме провадження з матеріалів досудового розслідування №42022110000000194 від 19.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України, накладеного на майно згідно ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва у справі №760/29626/23 від 30.01.2024 року - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року по справі №760/29626/23, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222488200:05:006:0265 площею 0,281 га, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2838441632224).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1