вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
Номер провадження 2/356/312/25
Справа № 356/493/25
25.08.25 року Суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,
До Березанського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 30.06.2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивачкою не в повній мірі дотримано вимоги ст. 175 ЦПК України, а саме нею не подано правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами з матеріалами інвентаризаційної справи, розташованими по АДРЕСА_1 та доказів про вартість спірного домоволодіння, у зв'язку з чим неможливо встановити правильність сплати судового збору та надано позивачці строк для усунення недоліків вказаної заяви не більше 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.
Зазначені недоліки позивачкою не усунені.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови та гарантії реалізації процесуальних прав і обов'язків усіма суб'єктами цивільно-процесуальних правовідносин.
За змістом ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського сууд з прав людини" та ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Прецедентними в цьому відношенні є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Так, з аналізу положень ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України випливає, що у випадку, якщо позовну заяву ухвалою суду було залишено без руху, та позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).
Як визначено ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Підставою залишення позовної заяви без руху та винесення відповідної ухвали суду стало те, що позивачкою ОСОБА_1 не в повній мірі дотримано вимоги ст. 175 ЦПК України.
Разом з тим, позивачкою протягом визначеного судом терміну належних дій щодо виконання ухвали Березанського міського суду Київської області від 30.06.2025 року вчинено не було, а саме не подано правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
За змістом статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Невідповідність поданої заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України унеможливлює відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що недоліки поданої позовної заяви, вказані в ухвалі Березанського міського суду Київської області від 30.06.2025 року позивачкою усунуті не були, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачці.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, ч. 9 ст. 28, ст. ст. 175, 185, 187 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, - визнати неподаною та повернути позивачці разом з доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя Р. М. Лялик