Справа № 355/677/25
Провадження № 2/355/616/25
(заочне)
25 серпня 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Цирулевської М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Старенької С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (надалі також позивач, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», кредитор) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 , клієнт).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.11.2019 між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (надалі також банк, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО») та ОСОБА_1 було укладено договір № 26205000448868 про встановлення кредитного ліміту (надалі також договір № 26205000448868 від 13.11.2019, кредитний договір, договір).
Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі -УДБО), розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір, банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти (далі - кредит) у тимчасове платне користування, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку (далі - рахунок). Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі - картка).
При цьому, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних кредиту жодна із сторін в установленому договором порядку не заявить про припинення строку дії кредитного ліміту, строк дії кредитного ліміту продовжується на умовах, що визначені в кредитному договорі. Продовження строку дії кредитної лінії може здійснювати необмежену кількість разів.
З виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок клієнта.
28.03.2024 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право нового кредитора (права грошової вимоги) до відповідача за кредитним договором.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», ні на рахунки попереднього кредитора.
За доводами позовної заяви, відповідач має заборгованість за договором №26205000448868 від 13.11.2019 у розмірі 30146,65 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 12996,45 грн, заборгованість за відсотками - 17150,20 грн, яку позивач просить стягнути із відповідача його користь.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, що складаються із суми 2 422,40 грн сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти позову не подав, у судові засідання не з'явився. Жодних клопотань та/або заяв від відповідача не надходило.
ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.
14 квітня 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», за підписом представника позивача, адвоката Дорошенко Марини Анатоліївни (т. 1, а.с. 2-13).
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 16.04.2025 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 14.05.2025 (т. 3, а.с. 18-19).
У позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи позивач не заперечує (т. 1, а.с. 12).
З огляду на зазначене клопотання, в судові засідання 14.05.2025, 16.06.2025 та 25.08.2025 представник позивача не з'явився. Про дати, час і місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином.
В судові засідання відповідач не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань не надходило.
Судові засідання 14.05.2025 та 16.06.2025 відкладалися, в тому числі, з метою недопущення порушення процесуальних прав відповідача та надання йому можливості висловити заперечення проти позову та/або свою позицію стосовно заявленого позову.
Про дати, час і місце судового розгляду відповідач повідомлявся належним чином, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із судовою повісткою відповідачу повернулись до суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» (проставленою 28.06.2025) (т. 3, а.с. 54-55), інші рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень із судовими повістками повернулися до суду з позначками «за закінченням терміну зберігання» (проставленими 17.05.2025 та 16.07.2025) (т. 3, а.с. 36-37, 68-69).
Додатково відповідач викликався до суду шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (т. 3, а.с. 46, 64).
У зв'язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 25.08.2025 вирішено здійснювати заочний розгляд справи (т. 3, а.с. 70).
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 13.11.2019 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено договір №26205000448868 про встановлення кредитного ліміту (т. 2, а.с. 240).
Як слідує із умов договору, який складається з публічної частини договору, яким є універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (надалі також УДБО), що розміщений на офіційному веб-сайті банку: https://creditdnepr.com.ua/, та індивідуальної частини, якою є власне кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір, банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий у банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.
При укладанні договору №26205000448868 від 13.11.2019 своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив досягнення згоди за умовами кредитування, а саме: сторони погодили, що згідно з п. 1.2. договору кредитне обслуговування рахунку, що належить відповідачу, здійснюється на наступних умовах:
- ліміт кредитної лінії на дату укладання договору становить 6500,00 грн та протягом дії цього договору може бути змінений банком в порядку, визначеному в УДБО, при цьому максимальний ліміт кредитної лінії не може перевищувати 1 000 000,00 грн (п.п. 1.2.1 кредитного договору).
- строк дії кредитного ліміту - 12 місяців з дати встановлення кредитного ліміту. Якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дня закінчення кредитного ліміту жодна із сторін в установленому в УДБО порядку не заявить про припинення строку дії кредитного ліміту, строк дії кредитного ліміту продовжується на той же строк та на тих умовах, що визначені в договорі. Подовження строку дії кредитної лінії може здійснювати необмежену кількість разів (п.п. 1.2.2 договору);
- процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом: 48,00% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56% річних, пільговий період: до 67 днів. Розмір процентної ставки протягом пільгового періоду складає 0,01% річних (п.п. 1.2.3 договору).
Реальна річна процентна ставка за Кредитом становить 58,89 % (п. 1.4 кредитного договору).
Після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, зокрема, повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором.
З виписки по особовому рахунку за період з 13.11.2019 по 27.03.2024 (т. 1, а.с. 17 - т.2, а.с. 208) вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснював та приймав перекази, отримував (знімав) готівку та поповнював готівкою рахунок тощо.
Виписка по особовому рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі рахунку відповідача, всі операції за рахунком, з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції.
З розрахунку заборгованості (т. 2, а.с. 246-249) вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором, що відображено в графі «Погашення простроченої заборгованості». Станом на 28.03.2024, за наданим позивачем розрахунком, відповідач має заборгованість у розмірі у розмірі 30146,65 грн, яка складається із заборгованості за кредитом (тілом кредиту) - 12996,45 грн, заборгованість за відсотками - 17150,20 грн.
28 березня 2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 28/03/24 (т. 2, а.с. 218-232), що скріплений підписами та печатками сторін.
Відповідно до умов означеного договору факторингу АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (клієнт) передає (відступає) ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (фактор) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» приймає належні банку права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (п. 1.1. договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024).
Згідно із п. 6.2.2 договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 перехід до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в з моменту набрання чинності означеним договором факторингу та підписання акту приймання-передачі прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
28 березня 2024 року АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» підписали акти прийому-передачі реєстру боржників та прав вимоги за договором факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 (т. 2, а.с. 234-235), що скріплені підписами та печатками сторін.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 (т. 2, а.с. 211) ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №26205000448868 від 13.11.2019 в розмірі 30146,65 грн, яка складається із заборгованості за кредитом (тілом кредиту) - 12996,45 грн, заборгованість за відсотками - 17150,20 грн.
В матеріалах справи містяться докази оплати позивачем первісному кредитору (банку) грошової вимоги згідно договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 (т. 2, а.с. 239).
На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних та належних і допустимих доказів, що свідчать про погашення заборгованості за кредитним договором або про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Позивач вважає, що відповідачем порушені умови договору №26205000448868 від 13.11.2019, заборгованість за яким підлягає стягненню в примусовому порядку.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин.
Щодо змісту кредитного договору, а також правового регулювання питань стягнення заборгованості за кредитним договором, що складаються із сум основного боргу та процентів за користування кредитними коштами, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
Щодо правового регулювання питання відступлення прав вимоги за кредитним договором на умовах факторингу.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно із статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Норми процесуального права, що підлягають застосуванню.
Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За п. 2, 4, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Як слідує із статей 280, 281 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.
Зміст спірних правовідносин полягає у виконанні/невиконанні сторонами своїх зобов'язань за кредитним договором. Предметом позову є стягнення заборгованості клієнта (відповідача) внаслідок неповернення суми кредиту та несплати процентів річних.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.
За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.
Судом встановлено, що 13.11.2019 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено договір №26205000448868 про встановлення кредитного ліміту, який відповідач підписав власноручно.
На підставі договору відповідачу ОСОБА_1 відкрито рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт в розмірі 6500,00 грн, із можливістю збільшення до 1000000,00 грн.
Суд дійшов до висновку, що при укладенні договору (договору про встановлення кредитного ліміту) його сторонами було погоджено усі істотні умови для цього різновиду договору.
Відповідач після відкриття рахунку за умовами укладеного з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» договору здійснив дії щодо проведення його активації, користувався кредитними коштами, здійснював та приймав перекази, отримував (знімав) готівку та поповнював готівкою рахунок тощо.
У процесі користування рахунком відсоткова ставка на прострочену заборгованість за кредитом становила на 56,00 % річних.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи позовної заяви, що банк свої зобов'язання за договором (договором про встановлення кредитного ліміту) виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок, а відповідач фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до власне рахунку.
Відповідач не спростував факт отримання кредитних карток та отримання за ними кредитних коштів.
Доказів повернення кредитних коштів за договором та погашення відповідачем заборгованості за ним у повному обсязі матеріали цієї справи не містять.
Суд вважає доведеними обставини переходу прав вимоги за договором №26205000448868 про встановлення кредитного ліміту від 13.11.2019 від первісного кредитора до позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС». Відповідач заперечень щодо означених обставин не подав.
Отже, суд доходить до переконання, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідач не здійснив розрахунок за договором в строки, визначені його умовами.
Відтак, за наслідками не виконання відповідачем умов договору (договору про встановлення кредитного ліміту) у нього утворилась заборгованість, яка станом на 28.03.2024 становить 30146,65 грн, яка складається із заборгованості за кредитом (тілом кредиту) - 12996,45 грн, заборгованість за відсотками - 17150,20 грн.
Відповідачем вказаний розмір заборгованості не спростований, контррозрахунок не надано.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, судом досліджені докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку обґрунтування, викладені в позовній заяві, а також докази, надані разом із нею.
За результатами, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи все вищевикладене, дійшов до переконання, що в порушення умов договору відповідач фактично отримані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернув, суму процентів не сплатив, чим порушив права кредитора, зважаючи на що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №26205000448868 про встановлення кредитного ліміту від 13.11.2019 в розмірі 30146,65 грн, з яких: за кредитом (тілом кредиту) - 12996,45 грн, за відсотками - 17150,20 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено сплату позивачем судового збору за подачу позову в сумі 2422,40 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що підтверджується платіжною інструкцією № 10065 від 03.04.2025 (т. 1, а.с. 1).
Відтак, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в означеній сумі.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які просить стягнути позивач із відповідача, суд зазначає та виснує таке.
В обґрунтування підставності та розміру понесених позивачем ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн, разом з позовною заявою подано копії таких документів: договору про надання правової допомоги № 43453613 від 02.01.2025 (з додатковою угодою до нього), укладеного між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокатом Дорошенко Мариною Анатоліївною; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Дорошенко М. А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості; акту №26205000448868 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 02.04.2025 на суму 6000,00 грн; платіжної інструкції № 10121 від 03.04.2025, за якою ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» на користь адвоката Дорошенко М. А. здійснило оплату за юридичні послуги в сумі 6000,00 грн згідно Акту № 26205000448868 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги до договору № 43453613 від 02.01.2025 (т. 1, а.с. 16; т. 2, а.с. 212-217, 238).
Суд доходить до висновку, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача його представником надано всі необхідні докази.
Відповідач ні заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, ні обґрунтувань щодо неспівмірності таких витрат не подав.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 (із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 904/3583/19), обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України). Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Відтак, зважаючи на відсутність вчинення відповідачем дій, спрямованих на заперечення проти вимог позивача відносно відшкодування витрат на правову допомогу, суд позбавлений процесуальної можливості розглянути питання щодо зменшення та/або неспівмірності заявлених вимог про відшкодування витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а тому з відповідача, зважаючи на висновки суду щодо задоволення позову, слід стягнути витрати на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі 6000,00 грн.
Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 1, 3, 12, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 512-514, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610-612, 625-629, 638, 639, 641, 642, 1046, 1048 - 1050, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» суму заборгованості за договором №26205000448868 про встановлення кредитного ліміту від 13.11.2019 у розмірі 30146,65 грн (тридцять тисяч сто сорок шість гривень 65 копійок), з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 12996,45 грн, заборгованість за відсотками - 17150,20 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 27.08.2025.
Дані відносно позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС»
код ЄДРПОУ 43453613
місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, місто Київ, 04112.
Дані відносно відповідача:
ОСОБА_1
РНОКПП: НОМЕР_1
АДРЕСА_1 .
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА