Справа № 521/16860/24
Номер провадження:1-кп/521/1111/25
26 серпня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі :
Головуючого судді: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12024162470000641 від 15.05.2024 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення злочину військовослужбовця, механіка експлуатації та ремонту авто техніки в/ч НОМЕР_1 , у військовому звані «старший солдат»
- за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України;
та
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Торез, Донецької області, українця, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , на момент вчинення злочину військовослужбовців, в/ч НОМЕР_2 , у військовому званні «сержант»,
- за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України.
У провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) №12024162470000641 від 15.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 просила відмовити у задоволенні клопотання, зазначила, що ризики на які посилається прокурор є надуманими, просила обрати ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 , просила обрати ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до положень ст.ст.177, 183 зазначеного Кодексу, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований лише до підозрюваного чи обвинуваченого у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний чи обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст.ст.2,9 наведеного Кодексу, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності і в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Стаття 177 КК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Втім, ст.178 зазначеного Кодексу передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років позбавленням волі, що йому, у разі визнання винним у вчиненні даного кримінального правопорушення загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Зважаючи на практику ЄСПЛ, слід зазначити, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілікков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження отримали відомості щодо свідків у даному провадженні, можуть незаконно впливати на них, адже їх допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваних вони можуть змінити показання в залі судового засідання під час судового розгляду.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконно впливати на свідків та представника потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.
Окрім викладеного, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні декількох епізодів, обвинувачені можуть вчинити нове аналогічне кримінальне правопорушення .
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.
Зазначені ризики не зменшилися, що є підставою для продовження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на обвинувачених обов'язків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слід врахувати наступні обставини: вагомість наявних доказів про підозру у вчинені обвинуваченим злочину; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні; ступінь та характер суспільної небезпеки від вчинення злочину.
Матеріали справи не містять відомостей про обставини, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою, або можливості зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Приймаючи до уваги викладені підстави та наведені й встановлені в судовому засіданні ризики, обставини інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, суд приходить до висновку, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, і вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У відповідності до положень ч.5 ст.182 КПК України суд вважає за необхідне визначити розмір застави для ОСОБА_4 , достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, який складає 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатної особи, а для ОСОБА_5 , достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, який складає 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатної особи, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваними покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене суд, з урахуванням вищезазначених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану обвинувачених, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, залишає ОСОБА_4 раніше визначену суму застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, для ОСОБА_5 раніше визначену суму застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяч чотириста) гривень.
Керуючись ст.ст.177-178, 183, 197, 217, 314-316, 331, 369-372, 392 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим у кримінальному провадженні №12024162470000641 від 15.05.2024 року - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі, визначеному в ухвалі Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2024 року, а саме 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі, визначеному в ухвалі Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2024 року, а саме 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяч чотириста) гривень.
Строк дії ухвали становить 60 днів і обчислюється з моменту обрання, тобто з 26.08.2025 року та діє до 24.10.2025 року.
Ухвала суду щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 5 днів до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1