Справа № 766/12864/25
н/п 2/766/11665/25
про залишення позову без руху
25.08.2025р. суддя Херсонського міського суду Херсонської області Зуб І.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Ковальчук Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу, -
встановив:
Представник позивача звернулася суду через систему «Електронний Суд» із зазначеним позовом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, встановлено, що позовна заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.
Правила реєстрації місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207. Згідно п.3, п.4 вказаних Правил: реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування це документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
В позовній заяві зазначено, що останнім відомим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_2 . Однак, в позовній заяві відсутнє посилання на відповідні докази такого проживання/перебування відповідача, зареєстроване у встановленому порядку.
Позивачка жодним чином не обґрунтовує підстави звернення до Херсонського міського суду Херсонської області, з огляду на відсутність реєстрації відповідача у Херсонській області.
Справа про розірвання шлюбу розглядається судом:
-за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача або його перебування;
-якщо місце реєстрації проживання або перебування невідоме - за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи);
-за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача;
-якщо відповідач не має в Україні місця проживання чи перебування - за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні;
-за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них;
-розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України, одноособово.
Відповідно до свідоцтва про шлюб, відповідач є громадянином Турецької Республіки, тобто дана цивільна справа із іноземним елементом.
Відповідно до ст.497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.
Відповідно до ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлені підстави визначення підсудності справ судам України, зокрема:
- якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
- якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи відповідача;
- дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Суду не надано угоду сторін про визначення підсудності справи.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Позивачу необхідно усунути недоліки, з дотриманням вимог зазначених у цій ухвалі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 175,177,185 ЦПК України суддя,-
постановив:
Позовну заяву адвоката Ковальчук Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяІ. Ю. Зуб