Справа № 766/6558/25
н/п 2-а/766/268/25
18 серпня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову без номеру по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 27 січня 2025 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код в Єдиному державному реєстрі підприємстві Організацій України: 09661329, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. Свої вимоги мотивував тим, що 27 січня 2025 року відповідачем безпідставно винесено оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Згідно постанови склад адміністративного правопорушення визначено наступним чином: «.... Громадянин ОСОБА_1 ... в порушення Закону України «Про військовий обов'язок військову службу», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на вказаний виклик не з'явився і продовжував використовувати свій час на власний розсуд, до 23.01.2025 року, коли прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.». Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки він є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , крім того, з липня 2024 року по квітень 2025 року позивачу не було видано жодної повістки (повістки про уточнення даних, повістки на проходження ВЛК, повістки на відправку до військової частини). В оскаржуваній постанові не вказано номер протоколу, та й взагалі про протокол немає й натяку. В оскаржуваній постанові, зокрема, не здійснено фіксації факту правопорушення: не визначено інформацію про факт видачі повістки, не зазначено дані реєстраційного номера повістки та дані про те, на яку дату позивач повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відсутність (не видача) повістки унеможливлює встановлення факту явки чи неявки позивача по повістці. Також відповідач грубо порушив права ОСОБА_1 зазначені в ст. 268 КУпАП України, та не сповістив його належним чином про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою від 01.05.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подавав.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Під час розгляду справи судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 від 27.01.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч. 3 ст.210-1 КУпАП за те, що будучи таким, що будучи військовозобов'язаним, в порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на вказаний виклик не з'явився і продовжував використовувати свій час на власний розсуд, до 23.01.2025 р., коли прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положеннями ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Приписами статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У відповідності до абзаців 2 та 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Водночас ч. 6 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Із досліджених у судовому засіданні письмових доказів, зокрема, зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 27 січня 2025 року, судом встановлено, що зміст цього документа не містить відомостей про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що складення протоколу про адміністративне правопорушення у конкретній справі за обставин, встановлених судом, було обов'язковим зі сторони відповідача і не охоплюється виключеннями щодо його не складення, що передбачені законодавцем у ч.6 ст.258 КУпАП, коли наявні у ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджені докази отримання особою виклику.
Крім того Наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024 затверджена Інструкція зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (далі - Інструкція), відповідно до п.1 розділу ІІ якої передбачено, що протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Пунктом 7 Інструкції передбачено, що складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення не пізніше наступного дня після складання протоколу реєструються в журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення (додаток 2) (далі - журнал обліку протоколів). Нумерація протоколів проводиться в межах кожного календарного року окремо.
Отже складення уповноваженими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, є обов'язковим.
Проте матеріали справи не містять копії протоколу про адміністративне правопорушення, тому не можливо безумовно встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем не складався протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а підстави, передбачені ч.6 ст.258 КУпАП, які б надавали право відповідачу не складати такий процесуальний документ як протокол, у конкретному випадку відсутні, оскільки у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на підтвердження наявності у відповідача доказів отримання позивачем виклику до ТЦК.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Аналізуючи наведені положення законодавства суд робить висновок, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ч.3 ст.210-1 КУпАП, здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, що є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз'ясненням їй прав та обов'язків, а також врученням їй копії протоколу.
Оскільки у конкретному випадку відповідачем протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не складався, то суд робить висновок, що відповідач, приймаючи оскаржувану позивачем постанову, діяв не на підставі закону.
Суд звертає увагу учасників справи, що сам по собі опис адміністративного правопорушення, що міститься в оскаржуваній постанові, не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а відповідно постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Також зі змісту оскаржуваної позивачем постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст.210-1 КУпАП суд встановив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відбувся 27.01.2025 року
Проте матеріали адміністративної справи не містять належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що позивач був належним чином, тобто у порядку, передбаченому КУпАП, повідомлений про день та час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення, а саме: на 27.01.2025 року.
Оскільки матеріалами адміністративної справи не підтверджуються юридичні факти як повідомлення позивача про розгляд відповідачем відносно нього справи про адміністративне правопорушення, так і роз'яснення позивачу його прав як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тому суд погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем порядку притягнення до адміністративної відповідальності, що фактично позбавило позивача права на захист, на подання усних чи письмових пояснень, що є безумовним порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
У зв'язку зі встановленими судом порушеннями відповідачем норм права, які у сукупності свідчать про те, що позивач підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не на підставі і в порядку, встановленому законом.
Таким чином, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови було порушено вищезазначені вимоги КУпАП.
Позивач обґрунтовуючи позовну заяву вказує на те, що він є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується військово-обліковий документом в електронній формі, сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», а тому не порушував вимоги ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Що стосується спірного питання чи був позивач повідомлений належним чином, суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень мав можливість надати суду докази належного повідомлення позивача про надходження на його ім'я повістки, проте не зробив цього, а тому суд не може перевірити зазначені обставини. У матеріалах справи будь-які відомості про направлення повістки ОСОБА_1 , а також її отримання останнім, відсутні.
Позивач стверджує, що будь-яких повісток від відповідача не отримував, також в постанові відсутнє посилання на офіційний документ, який направлявся позивачу для явки до органів ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначені доводи матеріалами справи не спростовуються.
Тобто, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку позивач ухилився.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі ч. 1 ст.139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., сплачений при зверненні до суду із даною позовною заявою.
Керуючись ст.ст.19, 20, 72, 77, 162, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 262, 286, 295 КАС України, ст.ст. 7, 9, 210-1 ч.3, 245, 247, 251, 252, 268, 280 КУпАП, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 27 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 (1972 р.н., паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код в Єдиному державному реєстрі підприємстві організацій України: НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (1972 р.н., паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Майдан