Справа №766/8595/24
н/п 1-кп/766/2928/25
20.08.2025 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Херсоні, кримінальне провадження внесене до ЄРДР 07.04.2024 за № 62024080200000322 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Попівка Канівського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за контрактом, інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометнику 2 відділення інспекторів прикордонної служби 1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, штаб-сержанта, солдата, раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії-гранатометника 2 відділення інспекторів прикордонної служби 1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, у військовому званні «штаб-сержант», 06 квітня 2024 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, знаходячись у місці тимчасової дислокації підрозділу 1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою погрози вбивством своєму начальникові - начальнику 1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України майору ОСОБА_6 , у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, будучи невдоволеним відмовою у наданні дозволу на звільнення 07 квітня 2024 року, погрожуючи вбивством останньому, взяв до рук закріплену за ним зброю, а саме автомат Калашникова АК-74 № НОМЕР_2 , вимкнув запобіжник, дослав патрон до патронника та направив зброю в бік майора ОСОБА_6 , який одразу відбив передпліччям лівої руки ствол автомата вправо від себе, в результаті чого відбувся постріл при якому куля пройшла біля майора ОСОБА_6 та потрапила в стіну приміщення.
Окрім того, відбиваючи ствол автомата майор ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна лівого передпліччя, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 , за ч. 4 ст. 405 КК України, як погроза вбивством начальникові у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчинене із застосуванням зброї в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, не заперечував проти викладених в обвинувальному акті обставин, щиро розкаявся у вчиненому.
Дав показання про те, що виклад обставин в обвинувальному акті, повністю відповідає фактичним обставинам, які відбулись в той день, а саме під час проходження військової служби, знаходився в місці тимчасової дислокації, де виник конфлікт з начальником - майором ОСОБА_7 , після чого він йому погрожував зброєю, вину повністю визнає, розуміє, що був не правий, на той час в нього був дуже пригнічений морально-психологічний стан, внаслідок акубаротравми отриманої під час виконання бойових завдань на Миколаївському та Херсонському напрямках в 2022, на даний час повністю розуміє та шкодує про скоєне, розкаюється у вчиненому та після розгляду кримінального провадження хоче продовжити службу в ЗСУ.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала думку обвинуваченого. Зазначила, що ОСОБА_4 визнає свою вину, щиро кається. При призначенні покарання обвинуваченому просила врахувати щире каяття обвинуваченого, що він раніше не судимий, є діючим військовослужбовцем, який бажає продовжити службу в лавах ЗСУ та просила призначити обвинуваченому мінімальне покарання.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, крім того зазначив, що цивільний позов подавати не бажає.
Прокурор в судовому засіданні підтримав обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 405 КК України. Враховуючи визнання вини ОСОБА_4 , характер і тяжкість обвинувачення, дані про особу ОСОБА_4 , наявність обставин, які пом'якшують покарання та бажання обвинуваченого продовжити службу в ЗСУ, що у сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 405 КК України - у виді позбавлення волі строком на п'ять років. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення експертизи. Питання речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи і, як встановлено судом, вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, суд вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, за місцем служби характеризується негативно, однак висловив намір продовжити службу в лавах Збройних Сил України з метою сприяння відсічі збройної агресії рф. Обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, з огляду на той факт, що має постійне та зареєстроване місце проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Обвинувачений свою вину визнав в повному об'ємі, розкаявся у вчиненому, до обставин, що пом'якшують покарання суд відносить повне визнання свої вини останнім, його щире каяття, усвідомлення наслідків вчинення злочину. До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.
Крім того, відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити мінімальне покарання в межах санкції ч. 4 ст. 405 КК України, з урахуванням правил, визначених ст. 69-1 КК України, пов'язане із позбавленням волі, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано з метою забезпечення збереження речових доказів, суд враховуючи викладене, вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. п. 3, 4 ч. 9 ст. 100 КПК України).
У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).
З огляду на викладене з обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні.
Запобіжний захід слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
У зв'язку з наявністю повітряних загроз, з метою забезпечення безпеки учасників кримінального провадження, відвідувачів та співробітників суду, а також з урахуванням великого обсягу вироку, що потребує значного часу для проголошення, суд вважає за необхідне застосувати п. 15 ст. 615 КПК України, та обмежитись проголошенням резолютивної частини вироку з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту в день його проголошення.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 405 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 07.04.2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 6058 (шість тисяч п'ятдесят вісім) гривень 24 (двадцять чотири) копійки.
Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08.04.2024, у справі № 766/5196/24 (провадження № 1-кс/766/2811/24), а саме, на: предмет, схожий на автомат АК-74, № НОМЕР_2 , 1988 р.в., з магазином; один предмет, схожий на патрон калібру 5, 45 мм, з маркуванням «270, 82»; 28 предметів, схожих на патрони калібру 5,45 мм.
Речові докази:
- предмет, схожий на автомат АК-74, № НОМЕР_2 , 1988 р.в., з магазином; один предмет, схожий на патрон калібру 5, 45 мм, з маркуванням «270, 82»; 28 предметів, схожих на патрони калібру 5,45 мм -повернути до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України за належністю.
- один предмет, схожий на гільзу від патрона калібру 5, 45 мм, з маркуванням «270, 82» - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду з урахуванням обмежень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1