Справа № 930/1359/25
Провадження № 2/930/832/25
01.08.2025 року м. Немирів
Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді - Науменка С.М.
з участю секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.
учасників справи: представника позивача адвоката - Нечепуренка Г.І.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання ,
ОСОБА_2 , звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, в якому просила, стягнути з ОСОБА_1 на її корить аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі усіх видів доходу відповідача, щомісячно до закінчення навчання ОСОБА_3 .
Мотивуючи позов ти, що вона з відповідачем перебували в шлюбі з 23 вересня 2006 року, який 16 травня 2019 року рішенням Немирівського районного суду Вінницької області був розірваний.
За час перебування в шлюбі, мають двох спільних дітей, а саме синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На даний час син ОСОБА_3 , досяг повноліття, але разом з тим, він навчається на третьому курсі денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Вінницький фаховий коледж Національного університету харчових технологій».
Також з нею проживає її неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на її утриманні.
Самостійно їй важко утримувати двох дітей, враховуючи, що син ОСОБА_4 , неповнолітній, а другий син ОСОБА_3 , продовжує навчання.
Після досягнення сином повноліття відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість, так як є працездатною особою, може працювати та отримувати дохід.
Відповідач ОСОБА_1 скористався своїм правом та надав суду відзив, відповідно до якого просив відмовити в позові в повному обсязі. Значив, що він немає можливості сплачувати аліменти, адже зобов'язаний також підтримувати та доглядати за своєю матірю, яка є пенсіонером та потребує підтримки. Вона також часто хворіє, пенсійних виплат не вистачає навіть на ліки та медикаменти.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Нечепуренко Г.І., позов підтримав та просив суд його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Шлюб між якими розірваний, 16 травня 2019 року Немирівським районним судом Вінницької області.
Відповідно до довідки № 339 від 27.05.2025 виданої Відокремленим структурним підрозділом «Вінницький фаховий коледж Національного університету харчових технологій», ОСОБА_3 , навчається на третьому курсі денної форми навчання. Термін навчання з 01 вересня 2022 року по 30 червня 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно з п. 20 постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Отже, стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання дитина не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 199 Сімейного кодексу України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
Суд, на підставі вище викладеного, враховуючи, майновий стан відповідача, його стан здоров'я, відсутність на його утриманні інших дітей, також враховуючи реальну можливість відповідача сплачувати аліменти, і те, що відповідач матеріальної допомоги на повнолітнього сина, який продовжує навчання добровільно не надає, вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 усіх видів доходу відповідача, щомісячно до закінчення навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не більше ніж до досягнення дитиною 23-х років.
Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 2-13, 76-83, 141, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 усіх видів доходу відповідача, щомісячно до закінчення навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не більше ніж до досягнення дитиною 23-х років.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 1211 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя С.М.Науменко