Справа № 445/1784/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2180/25 Доповідач: ОСОБА_2
20 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Буського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 25 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 ,-
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
даною ухвалою, задоволено частково клопотання слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025141210000268 від 04.06.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України відносно ОСОБА_7 .
Обрано підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому у АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на строк 60 діб, тобто до 22.09.2025.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- з'являтися за викликом до суду, слідчого судді, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- не спілкуватись із свідками по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого судді, суду, прокурора та/або слідчого.
Строк дії ухвали встановлено до 22.09.2025.
Роз'яснено підозрюваному наступне: згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням даної ухвали покладено на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали доручено органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що з урахуванням даних підозрюваного, який має постійне місце проживання, є особою похилого віку, раніше не судимий, з урахуванням наведених ризиків, мета застосування запобіжного заходу буде досягнута шляхом застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, за місцем проживання останнього, терміном на 60 діб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, й це буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігатиме спробам вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
На вказану ухвалу прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 25.07.2025. Постановити нову ухвалу, якою задоволити дане клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов'язки: з'являтися за викликом до суду, слідчого судді, прокурора та/або слідчого за першою вимогою; не відлучатися за межі постійного місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; не спілкуватись із свідками по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого судді, суду, прокурора та/або слідчого.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та не обґрунтованою у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України), а саме тому, що слідчий суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК України).
Вказує, що підозрюваний є раніше не судимою особою, проте йому інкриміновані кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до десяти років з конфіскацією майна. Крім цього, відносно ОСОБА_7 18.03.2022 скеровано обвинувальний акт до Буського районного суду Львівської області за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Зауважує, що слідчим суддею безпідставно не враховано такі фактичні обставини, як наявність доказів, які об'єктивно можуть існувати, проте на даному етапі органом досудового розслідування такі не встановлені, однак підозрюваний, не перебуваючи під вартою, зможе їх приховати, знищити або спотворити, оскільки це буде очевидно в його інтересах для не доведення його винуватості чи зменшення обсягу доказів його вини або вчинених ним кримінальних протиправних дій.
Наголошує, що підозрюваний може продовжити свою протиправну діяльність щодо вчинення кримінальних правопорушень, оскільки орган досудового розслідування позбавлений можливості здійснення за ним ефективного контролю.
Стверджує, що є всі підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та не є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу, думку захисника та підозрюваного, які заперечили проти апеляційної скарги, вважаючи рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії» зазначив, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Згідно положень ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Так, розглядаючи клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків у відповідності до вимог ст. 194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував дані підозрюваного, також те, що повідомлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.
З огляду на наведене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про обрання до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Крім того, в апеляційному суді встановлено, що з часу обрання підозрюваному запобіжного заходу, останній жодних дій про які вказує прокурор не вчинив та стороною обвинувачення не подано достатніх доказів, які давали б підстави вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з доводами слідчого судді, щодо того, що враховуючи дані підозрюваного, який має постійне місце проживання, є особою похилого віку, раніше не судимий, з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, мета застосування запобіжного заходу буде досягнута шляхом застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, за місцем проживання останнього, терміном на 60 діб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, й це буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігатиме спробам вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Колегія суддів вважає, що застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред'явленої йому підозри, і забезпечить як право підозрюваного на свободу, так і повністю буде запобігати ризикам, доведеним прокурором.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 181 КПК України, тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
постановила:
апеляційну скаргу прокурора Буського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 25 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4