Справа № 461/6156/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2270/25 Доповідач: ОСОБА_2
18 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 ,-
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
даною ухвалою, задоволено частково клопотання слідчого.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, терміном на 60 діб, тобто до 28 вересня 2025 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 діб наступні обов'язки: не залишати місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду, з 23:00 год. по 06:00 год., наступної доби; прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ( ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Попереджено ОСОБА_6 , що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконання покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передано для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжких злочинів, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, тому на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.
На вказану ухвалу захисник адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 31.07.2025 та ухвалити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_11 про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Зобов'язати слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області надати всі матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню №12022140000000519.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31 липня 2025 року є незаконною та необґрунтованою, а відтак така підлягає скасуванню.
Вказує про те, що слідчим суддею не враховано, що за описаних умов повідомлення про підозру є необгрунтованою, оскільки матеріали досудового розслідування місять прямі докази, що виправдовують підозрюваного.
Оскільки слідчим не доведено обгрунтованість повідомлення про підозру, в слідчого судді існували підстави для відмови в застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Стверджує, що оцінюючи обґрунтованість підозри, слідчим суддею не враховано обставини ДТП, які не оспорюються сторонами. Вважає, що обставини ДТП не свідчать про порушення ОСОБА_6 будь-яких вимог ПДР України.
Орган досудового розслідування жодним чином не обгрунтував, з яких причин дані, встановлені на слідчому експерименті 11.02.2025 є більш правильними (об'єктивними) порівняно із даними, які були встановлені на слідчому експерименті 08.12.2022.
Зазначає, що слідчим ОСОБА_12 умисно створено штучні умови, при яких будь-якому водієві буде видно пішохода на значній відстані, що прямо суперечило дійсній обстановці в момент ДТП. Вказаний слідчий експеримент фактично проводився не зі слів ОСОБА_6 , а з слів слідчого, який на власний розсуд обрав інший одяг потерпілої, обрав інший зустрічний транспортний засіб.
Зауважує, що за відсутності усіх матеріалів досудового розслідування, неможливо перевірити обгрунтованість підозри, але є можливим для органу досудового розслідування приховати від слідчого судді докази, які виправдовують підозрюваного.
У поданих запереченнях прокурор ОСОБА_8 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31 липня 2025 року щодо застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Наголошує, що викладені адвокатом ОСОБА_7 обставини не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, та здобутим у ньому іншим доказам, як окремо так і у своїй сукупності, з огляду на наступне.
Стверджує, що у органу досудового розслідування та процесуального керівника існував більш ніж достатній комплекс доказової бази щодо наявності у ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а повідомлення про підозру повністю обґрунтоване.
Звертає увагу, що 08.12.2022 проводився слідчий експеримент за участі на той час свідка ОСОБА_6 , під час якого встановлено основні вихідні дані для подальшої експертизи (№ СЕ-19/114-22/8226-ІТ від 28.04.2025). Однак, після його проведення, встановлено, що ОСОБА_6 з метою ухилення від кримінальної відповідальності надав хибні дані, зокрема в частині визначення видимості та небезпеки для руху у 45,9 м, що не узгоджується з іншими доказами та матеріалами кримінального провадження. Крім цього, ОСОБА_6 вказав що перед ДТП його осліпив автомобіль, який рухався назустріч, що також суперечить матеріалам кримінального провадження.
Зауважує, що з метою встановлення вихідних даних для проведення подальшої судової експертизи 28.01.2022 проведено додатковий слідчий експеримент. Однак, враховуючи те, що за наслідками його проведення адвокатом ОСОБА_7 заявлені зауваження, прийняте рішення :про проведення додаткового слідчого експерименту із врахуванням зауважень сторони захисту.
При цьому, не зважаючи на заздалегідь направлене повідомлення про його проведення, 11.02.2025 ні адвокат ні свідок ОСОБА_6 на нього не з'явився. Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомили, що на проведення слідчого експерименту, який був запланований на 11.02.2025, не прибули, оскільки начальником органу досудового розслідування не було розглянуто скаргу на дії слідчого при проведенні попереднього слідчого експерименту від 28.01.2025 (дана обставина зазначена в ухвалі слідчого судді від 31.07.2025). Але, виникає питання, яким чином розгляд скарги на дії слідчого впливає не можливість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибути для проведення слідчої дії. Вказане також свідчить на неналежну процесуальну поведінку останніх.
Проте, не зважаючи на їх неприбуття встановлено, що небезпека для руху водієві ОСОБА_6 виникла з моменту коли він мав об'єктивну можливість виявити, як у його смузі рухаються троє пішоходів та саме в цей час його автомобіль перебував на відстані 66,6 м відносно місця наїзду, що і покладено як вихідні дані для судової експертизи № СЕ-19/114-22/8226-ІТ від 28.04.2025.
Щодо тривалості проведення слідчих експериментів, зазначає, що проведення даної слідчої дії вимагало від органу досудового розслідування вжиття значного комплексу заходів в частині забезпечення як обстановки максимально наближеної до обстановки яка була під час вчинення злочину (час, нічна пора, температура навколишнього середовища, виїзд на віддалене від м. Львова місце ДТП, стан покриття, погодний режим тощо), так і в забезпеченні іншими засобами та особами (схожими автомобілями, одягом, забезпечення супроводу, статистами, усіма учасниками слідчої дії тощо).
Щодо висновку експерта щодо дослідження обставин ДТП, який нібито завершений в травні - червні 2023 року на підставі проведеного 08.12.2022 слідчого експерименту, зазначає, що на підставі проведеного 08.12.2022 слідчого експерименту висновок експерта в травні - червні 2023 року не складався, у зв'язку з відсутністю достатніх вихідних даних для проведення об'єктивної судової експертизи.
Заслухавши доповідача, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, виступ прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії» зазначив, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Згідно положень ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Так, розглядаючи клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків у відповідності до вимог ст. 194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував особу підозрюваного, також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а саме дані, які містяться в: протоколі огляду місця пригоди від 23.10.2022 року та додатках до нього; протоколах допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_10 ; висновку експерта № 180/22 віл 31.10.2022 року; висновку експерта № СЕ-19/114-22/19415-ІТ від 23.11.2022 року; висновку експерта № СЕ-19/114-22/8226-ІТ від 28.04.2025 року; протоколах проведення слідчих експериментів від 28.01.2025 року та 11.02.2025 року та інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв'язку.
Поряд з цим, стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме: ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років з можливим позбавленням права керувати транспортними засобами, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі, про що також викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».
Крім того, під час проведення досудового розслідування на 11.02.2025 року планувалось проведення слідчого експерименту з ОСОБА_6 , про що належним чином повідомлявся ОСОБА_6 та його захисник. Однак, останні свідомо проігнорували участь у ньому, та не прибули для проведення слідчої дії.
При цьому наявний ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
З огляду на наведене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з доводами слідчого судді, щодо того, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні тяжких злочинів, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, відтак на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді домашнього арешту буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби законним, обґрунтованим, мотивованим та можливим запобіжним заходом щодо даного випадку, що цілком відповідає визначеної ч. 1 ст. 177 КПК меті застосування запобіжного заходу.
За таких обставин доводи захисника про недоведеність існування підстав для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред'явленої йому підозри, і забезпечить як право підозрюваного на свободу, так і повністю буде запобігати ризикам, доведеним прокурором.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 181 КПК України, тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
постановила:
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4