Справа № 680/390/25
2/680/310/25
26 серпня 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
учасники справи:
позивач - ТОВ «Кошельок»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок»(далі - ТОВ «Кошельок») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 10 грудня 2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір № 2999818177-542077 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Договір підписаним у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», шляхом направлення відповідачу на його номер телефону одноразового ідентифікатора - «8448».
Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 560 грн, шляхом перерахування на банківську картку відповідача, на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором станом на 15 червня 2025 року в розмірі 23 532,77 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7 560 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 15 972,77 грн.
З урахуванням викладеного, ТОВ «Кошельок» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Представник позивача ТОВ «Кошельок» у судове засідання не з'явився, серед іншого, у позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Однак до суду повернулися конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.
Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 26 серпня 2025 року постановив ухвалу.
Процесуальні дії у справі
16 червня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
30 червня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.
12 серпня 2025 року розгляд справи відкладено у зв'язку із ненадходженням витребовуваних доказів.
У зв'язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, ухвалює рішення без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до договору № 2999818177-542077 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10 грудня 2021 року (далі - Договір) ТОВ «Кошельок» (кредитодавець) зобов'язується надати ОСОБА_1 (позичальнику) кредит у сумі 7 560,00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1 Договору) (арк. спр. 10 на звороті-15).
Кредит надається строком на 16 днів, («Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця (пункт 2.1 Договору).
Відповідно до пункту 9.1. Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно- телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Відповідно до пункту 9.5 Сторони діи?шли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості електронного підпису Позичальника буде використовуватись одноразовии? ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону Украі?ни «Про електронну комерцію».
Кредит надається Позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказании? Позичальником у заявці (пункт 2.4 Договору).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
У п.п.1.5, 1.6 Договору визначено, що у разі підписання електронного договору договір вважається укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою укладення (акцепту) та підписання кредитного договору вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Позивач стверджує, що договір № 2999818177-542077 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10 грудня 2021 року підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) «8448», який був надісланий на мобільний номер відповідача.
Умова щодо підписання кредитного договору шляхом використання одноразового ідентифікатор, також міститься у пункті 9.5 Договору.
Однак договір № 2999818177-542077 від 10 грудня 2021 року не містить відомостей про те, що такий Договір був підписання одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) відповідачем.
Інший доказів, які б підтверджували підписання Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), суду не надано.
Паспорт споживчого кредиту (арк. спр.9-10), графік розрахунків (арк. спр.15 на звороті-16), правила надання коштів у позику ТОВ «Кошельок» (арк. спр. 21-29) також не підписані відповідачем, у тому числі за допомогою електронного підпису.
Відповідно до листів ЦВ ПАТ «МТБ БАНК» у м. Києві, Xpay Group, вбачається, що Товариства повідомили позивача ТОВ «Кошельок» про успішне перерахування кредитних коштів 10 грудня 2021 року о 13 год 00 хв у розмірі 7 560 гривень на рахунок № НОМЕР_1 , про що свідчать відповіді на листи (арк. спр.19,20).
Водночас судом за клопотанням представника позивача була витребувана інформація із АТ КБ «Приватбанк» про належність ОСОБА_1 банківської карти № НОМЕР_1 , а також зарахування на вказаний рахунок кредитних коштів.
З отриманої відповіді АТ КБ «ПриватБанк» та виписки по рахунку № НОМЕР_1 , суд встановив, що банківська карта № НОМЕР_1 емітована на ім'я ОСОБА_2 на рахунок якої зараховано грошові кошті у розмірі 7 560 грн 10 грудня 2021 року (арк. спр. 67-71).
Відповідно до пункту 2.4 Договору, кредит надається Позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказании? Позичальником у заявці.
Вказана Заявка до матеріалів справи не долучена, а договір не містить положень щодо зарахування коштів на рахунок НОМЕР_1 .
Таким чином встановлена судом інформація спростовує факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів за договором позики.
Не підтверджують обставин надання кредитних коштів саме відповідачу наданий суду розрахунок заборгованості за кредитним договором (арк.17-18), оскільки він є документом одностороннього характеру, створеним самим позивачем.
Отже, позивачем не доведено факту укладення спірного кредитного договору, в тому числі в електронній формі, оскільки відсутні докази про надання відповідачу та отримання ним кредитних коштів.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак позовні вимоги позивача є недоведеними, а тому у позові необхідно відмовити.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову у позові, відсутні підстави для стягнення судових витрат у виді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, а тому такі витрати слід покласти на позивача.
Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-287 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», місцезнаходження: вул. Антонова, буд. 8А, с. Чайки, Києво - Святошинський район Київська область, код ЄДРПОУ - 40842831.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя А. О. Олійник