Справа № 677/320/25
Провадження № 2/677/476/25
27.08.2025 року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області:
у складі головуючого - судді Шовкуна В.О.,
за участі секретаря судового засідання Загаєвської С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-
Короткий зміст позовних вимог.
До суду звернулася позивач ОСОБА_1 із позовною заявою до Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, у якій просить визнати за ним
в порядку спадкування після смерті брата, Миро ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай), площею 2,43 умовних кадастрових гектари, що розташована на території Кременчуківського старостинського округу Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької.
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме право на земельну частку (пай) розміром 2,43 умовних кадастрових гектари що розташована на території Кременчуківського старостинського округу Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області. Він є спадкоємцем ОСОБА_3 , першої черги та прийняв його спадщину згідно ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року шляхом вступу у фактичне управління та володіння його спадковим майном, а саме взяв у своє володіння належні для ОСОБА_3 , речі домашнього вжитку. Інших спадкоємців окрім мене у ОСОБА_3 , немає так як власної сім'ї, дітей та дружини він не мав.
Однак, сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 , не отримував, хоча він набув права на таку земельну частку (пай). У зв'язку з чим постановою нотаріуса, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право па спадщину у зв'язку із відсутності правовстановлюючого документа на неї. При цьому, отримати на даний час сертифікат на право на земельну частку (пай) та документально посвідчити право ОСОБА_3 , на неї на даний час не можливо, так як такий документ може бути оформлений та виданий лише власнику майна. Також у зв'язку із змінами в законодавстві па даний час видача сертифікатів на право на земельну частку (пай) та/або їх дублікатів припинена.
У зв'язку із відмовою нотаріуса у видачі для нього свідоцтва про право на спадщину, він не може у звичайний спосіб реалізувати свої спадкові права, а тому змушений звертатись до суду і просити захистити його невизнане право у заявлений спосіб.
Аргументи учасників справи.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, надіслали заяву, у якій просили розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача Антонінської селищної ради Хмельницької області у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, щодо задоволення позовних вимог покладається на розсуд суду.
Позиція суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Короткий зміст фактичних обставин справи.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Кременчуківською сільською радою Красилівського району Хмельницької області 23.04.2000 року, актовий запис № 18, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Померлий ОСОБА_3 був рудним братом позивач ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження, де у графах батьки вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 6-7).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме право на земельну частку (пай) розміром 2,43 умовних кадастрових гектари, що розташована на території Кременчуківського старостинського округу Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області. ОСОБА_3 , був членом КСП ім. Дячука с. Великі Орлинці у якому згідно Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» від 08.08.1995 року № 720/95 було проведено розпаювання земель та 18.10.1995 року йому був виданий державний акт на право колективної власності па землю серії ХМ № 00028 із додатком № 1 (список осіб, які мають право на земельну частку (пай)). ОСОБА_3 , був включений до зазначеного списку (а.с. 9-10). Сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 не отримував, хоча він набув права на таку земельну частку (пай).
Інші спадкоємці, які би претендували на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 відсутні, що підтверджується копією спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (а.с. 31-44).
Згідно довідки № 31 від 15.01.2025 року Кременчуківського старостинського округу померлий ОСОБА_3 проживав за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім нього в даному господарстві зареєстрованих громадян немає, після смерті ОСОБА_3 у фактичне управління та розпорядження спадковим майном вступила його брат ОСОБА_1 (а.с. 8).
Постановою приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Паршенко М.В. вих. № 14/02-31 від 30.01.2025 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (чай), що належало померлому ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
За пунктом 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами спадкування.
У силу вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкодавця, який не одержав або втратив свідоцтво про право на майно.
Статтею 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визначено, що спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 527 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Доказом того, що ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) розміром 2,43 умовних кадастрових гектари є те, що ОСОБА_3 , був членом КСП ім. Дячука с. Великі Орлинці у якому згідно Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» від 08.08.1995 року № 720/95 було проведено розпаювання земель та 18.10.1995 року йому був виданий державний акт на право колективної власності па землю серії ХМ № 00028 із додатком № 1 (список осіб, які мають право на земельну частку (пай)). ОСОБА_3 , був включений до зазначеного списку, підтверджується довідкою № 54/281-25 від 23.01.2025 року виданою Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Судом встановлено, що крім позивача, інших спадкоємців за законом чи осіб, які б претендували на обов'язкову частку у спадщині, після смерті ОСОБА_3 на момент розгляду справи немає, що підтверджується копію спадкової справи № 8/2025 (а.с. 31-44).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя ст. 1223 ЦК).
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з частиною 1 статті 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкодавець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до п. 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту № 296/5 від 22.02.2012 року та зареєстрованого в Мінюсті 22.02.2012 року за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду за захистом свого права з позовом про визнання такого права.
Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є спадкоємцем за законом, однак позбавлена можливості вирішити питання оформлення спадщини у позасудовому порядку.
Слід врахувати, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту та застосовується лише якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Частинами 1 та 2 статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією ; документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно з частинами 3 та 4 статті 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі. Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).
Як встановлено судом, ОСОБА_3 має право на земельну частку (пай) розміром 2,43 умовних кадастрових гектари, так як був членом КСП ім. Дячука с. Великі Орлинці у якому згідно Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» від 08.08.1995 року № 720/95 було проведено розпаювання земель та 18.10.1995 року йому був виданий державний акт на право колективної власності па землю серії ХМ № 00028 із додатком № 1 (список осіб, які мають право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 ).
За таких обставин, беручи до уваги, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті рідного брата ОСОБА_3 , суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, та за позивачем слід визнати в порядку спадкування право на земельну частку (пай), площею 2,43 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Кременчуківського старостинського округу Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.
Розподіл судових витрат між сторонами.
На стягненні судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат з Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області на користь позивача не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 76-81, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 15, 328, 1268, 1216, 1218 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті брата, Миро ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай), площею 2,43 умовних кадастрових гектари, що розташована на території Кременчуківського старостинського округу Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники провадження (сторони):
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач - Антонінська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місце знаходження: 31022, Хмельницька область, Хмельницький району, смт. Антоніни, площа Графська, 6, ЄДРПОУ: 04407342.
Суддя В.О. Шовкун