"21" серпня 2025 р. Справа № 596/158/25
Провадження № 1-кп/596/115/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин в режимі відеоконференцзв'язку клопотання законного представника потерпілої про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12023211140000002 від 03 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородка, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , особи з інвалідністю ІІІ групи, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
У провадженні Гусятинського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 січня 2023 року за №12023211140000002, про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому малолітній потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 03 січня 2023 року, приблизно о 11:00 годині ОСОБА_4 керував автомобілем марки «SKODA OKTAVIA», н.з. НОМЕР_2 , із пасажирами: ОСОБА_5 та її малолітніми дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухаючись автодорогою Т2002 (об'їзна селища Гусятин, Чортківського району, Тернопільської області) не був достатньо уважним та не стежив належним чином за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п.2.3 (б, д) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР України).
Тоді ж, на ділянці вказаної дороги, рухаючись в напрямку центру селища Гусятин, Чортківського району, Тернопільської області, ОСОБА_4 , діючи необережно, із кримінальною протиправною недбалістю, тобто, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення вимог п.п. 1.10 (в частині визначення понять «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та виконання їх вимог), 12.1 ПДР України, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу із врахуванням дорожньої обстановки, не застосував такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого, під час керування допустив з'їзд з проїзної частини дороги.
В момент з'їзду, керований ОСОБА_4 автомобіль «SKODA OKTAVIA», н.з. НОМЕР_2 , виїхав на праве узбіччя, яке не призначене для руху транспортних засобів та в подальшому в'їхав в захисну лісосмугу автодороги, де наїхав на нерухому опору (дерево).
Внаслідок викладеного і в порушення вимог ч.1 п.1.5 ПДР України ОСОБА_4 , який не повинен створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, створив такі умови, що стали причиною дорожньо-транспортної пригоди.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітня ОСОБА_7 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому діафіза правої плечової кістки в середній третині зі зміщенням кісткових уламків, з приводу якого 05 січня 2023 року її було проведено закриту репозицію уламкового перелому діафізу правої плечової кістки, яке за ознакою тривалого, понад три тижні, розладу здоров'я відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки при звичайному перебігу травматичного процесу, таке ушкодження потребує для повного свого загоєння термін, тривалістю більш як 21 день. Отримання малолітньою ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням ОСОБА_4 ПДР України, зокрема п.п. 2.3 (б, д), 12.1 ПДР України.
Ухвалою судді від 21 лютого 2025 року за обвинувальним актом кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 19 березня 2025 року.
Підготовче судове засідання неодноразово відкладалося, у зв'язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 , який проходить військову службу за загальною мобілізацією в умовах воєнного стану.
20 серпня 2025 року від законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 її матері ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання останньої від 19.06.2025 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою та відшкодування завданої шкоди. У цій заяві законний представник малолітньої потерпілої також просила судові засідання у справі проводити без її участі та її малолітньої дочки ОСОБА_7 ..
В підготовчому судовому засіданні 20 серпня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 - її матері ОСОБА_5 , про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та підтвердив, що він дійсно примирився із законним представником малолітньої потерпілої, шкоду її відшкодував та просив закрити кримінальне провадження з вищенаведених підстав.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні висловив думку про під ставність клопотання законного представника малолітньої потерпілої.
Суд, розглянувши клопотання законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 - її матері ОСОБА_5 , заслухавши обвинуваченого, думку прокурора з приводу заявленого клопотання, розглянувши матеріали кримінального провадження надані прокурором, дійшов висновку, що вищевказане клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Пунктом 2 ч.3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.285КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частин 1,2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
В силу вимог ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За змістом ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Для застосування вказаної норми необхідною є сукупність таких умов:
1) особа вчинила кримінальне правопорушення вперше;
2) вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину;
3) вчинене кримінальне правопорушення не належить до числа корупційних;
4) примирення з потерпілим;
5) відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Таким чином, однією з обов'язкових умов для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК є вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину вперше.
Санкція ч.1 ст.286 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Відповідно до ч.4 ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно ч.1 ст.88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано , зокрема в такий строк: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
В силу вимог ч.2 ст.90 КК України до строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку. Тобто, у ряді випадків строк погашення судимості закінчується одночасно зі строком давності обвинувального вироку. Частина 2 вищезазначеної статті КК України спеціально передбачає таку ситуацію, вказуючи, що в строк погашення судимості зараховується строк, протягом якого вирок не був виконаний, якщо при цьому давність виконання цього вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, то судимість погашається лише після закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 04 червня 2010 року №7 згідно зі статтями 45 - 48, ч. 1 ст. 97 КК України однією з умов передбачених ними різновидів звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення особою злочину відповідного ступеня тяжкості вперше. Тому особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи не зняту судимість за попередній, у тому числі і необережний злочин, звільняти від кримінальної відповідальності на підставі цих статей не можна.
Відповідно до абз.2 п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 26.12.2003 «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості», при вирішенні питання про погашення судимості правове
значення має не тільки наявність вироку суду, яким особу визнано
винною у вчиненні злочину, а й підстави та час її звільнення від
відбування покарання, оскільки саме з цього часу в передбачених
законом випадках особа вважається такою, що не має судимості, або
починає обчислюватися строк, протягом якого вона вважатиметься
такою, що має судимість.
Як встановлено в підготовчому судовому засіданні, згідно обвинувального акта ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України 03 січня 2023 року.
При цьому, останній вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 24 березня 2021 року, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року, був засуджений за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Ухвалою Долинського районного суду від 21 липня 2021 року ОСОБА_4 надано розстрочку виплати несплаченого штрафу, призначеного вищевказаним вироком суду в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень рівними частинами на 10 місяців.
Проте, станом на 30 травня 2023 року засудженим ОСОБА_4 сплачено лише 10200 грн. штрафу. Несплачена сума штрафу становить 6800 гривень. Вказаний факт підтверджується копією ухвали Долинського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2023 року в справі № 393/13/20 та вимогою про судимість, отриманої з ВП №3 (м.Гусятин) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області від 05.08.2024.
Як вбачається із копії ухвали Долинського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2023 року в справі №393/13/20, вказаною ухвалою суду ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 24 березня 2021 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку. У вказаній ухвалі суду також вказано і про те, що перебіг давності виконання вироку не зупинявся та не переривався. Станом на 30 травня 2023 року вищезазначений вирок суду не виконано в строк передбачений законом.
Отже, враховуючи вищенаведені норми закону, встановлені обставини, суд, вирішуючи питання про те, чи має місце вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення вперше, виходить з того, що в ОСОБА_4 станом як до 13.09.2023 так і до 23.04.2023 судимість не була погашена, а тому дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення вперше.
Вказане, свідчить про те, що до нього не можуть бути застосовані положення ст.46 КК України, а тому клопотання законного представника малолітньої потерпілої до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч.4 ст. 288 КПК України, у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
Таким чином, встановлені під час підготовчого судового засідання обставини є підставою для відмови в задоволенні клопотання законного представника малолітньої потерпілої про закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та необхідність здійснення судового провадження в загальному порядку.
Керуючись ст. ст.12, 46 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 314,370, 372, 376, 392, 395 КПК України суд, -
У задоволенні клопотання законного представника потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою та закриття кримінального провадження - відмовити.
Судове провадження продовжити в загальному порядку.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, передбачене ст.392 КПК України.
Повний текст ухвали буде складено та проголошено о 16.00 год. 26 серпня 2025 року.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1