Справа №461/6423/25
26 серпня 2025 року суддя Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої вимоги мотивує тим, що 27.07.2025 року поліцейськими УПП у Львівській області стосовно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за безквитковий проїзд у громадському транспорті. Відповідно до постанови, 27 липня 2025 року, близько 14 год. 20 хв., в автобусі №29 (маршрут Головний залізничний вокзал-Винники), позивач здійснила безквитковий проїзд від зупинки «Магнус» до зупинки «Захисників України». Позивач вважає, що дана постанова винесена безпідставно, не відповідає обставинам справи та вимогам закону. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
Від представника відповідача надійшов відзив, в якому зазначає, що інспектором в повній мірі було дотримано порядок розгляду справи, а твердження, зазначені у позовній заяві, є голослівними та безпідставними. Вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13 серпня 2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 262 КАС України до суду не надійшло.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 27.07.2025 року поліцейськими УПП у Львівській області стосовно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесено постанову серії ЕГА №1832615 від 27 липня 2025 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн. на підставі статті 135 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до оскаржуваної постанови, 27 липня 2025 року, близько 14 год. 20 хв., в автобусі №29 (маршрут Головний залізничний вокзал-Винники), позивач здійснила безквитковий проїзд від зупинки «Магнус» до зупинки «Захисників України».
Позивач вважає, що дана постанова винесена безпідставно, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 135 КУпАП безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років: у поїздах приміського, місцевого або дальнього сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в міському транспорті - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі приміського або внутрірайонного сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі міжміського і міжнародного сполучення та у міжміському електротранспорті - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; на суднах морського і внутрішнього водного транспорту - тягне за собою накладення штрафу в п'ятикратному розмірі від вартості проїзду.
Згідно з ч. 17 ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» правила користування міським пасажирським автомобільним транспортом затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування. Вони визначають порядок проїзду і його оплати, права та обов'язки пасажирів, а також взаємовідносини перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду.
Відповідно до п. 3.4.1. рішення Львівської міської ради № 361 «Разова поїздка» тариф, який застосовується лише в одному транспортному засобі і надає можливість однієї поїздки до кінцевого пункту маршруту в одному напрямку.
Пункт 4.1. рішення Львівської міської ради № 361 встановлює, що право проїзду у громадському транспорті м. Львова надає відповідним чином завалідований разовий квиток або проїзний абонемент з чинним на дату поїздки терміном дії. Оплата проїзду та перевезення багажу здійснюється незалежно від відстані проїзду та ваги багажу згідно з встановленим тарифом. Завалідований квиток на разову поїздку дає право на одну поїздку у межах кінцевих зупинок маршруту в одному напрямку (п. 4.3. рішення Львівської міської ради № 361).
Відповідно до Правил користування пасажирським транспортом загального користування на території Львівської міської територіальної громади, затверджених рішенням №585 від 16.06.2023:
5.1. Право проїзду у пасажирському транспорті загального користування на території Львівської міської територіальної громади надає проїзний документ, який успішно завалідований у салоні транспортного засобу, з чинним на момент поїздки строком дії.
5.3. Пасажир, увійшовши до салону транспортного засобу незалежно від відстані проїзду, зобов'язаний одразу завалідувати проїзний документ або придбати паперовий квиток на разову поїздку, впевнитись в його успішній валідації за звуковим та світловим сигналом, а також оплатити перевезення багажу (у разі наявності).
6.11. У разі порушення пасажиром громадського порядку або недотримання цих Правил, у тому числі відмови пасажира від оплати штрафного квитка, контролер має право звернутися до відповідних органів Національної поліції України.
Приписами статті 222 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами Національної поліції (зокрема справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 135 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).
Частиною 2 ст. 135 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у виді накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду за безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років в міському транспорті.
Стягнення у виді штрафу в розмірі 500 гривень накладено на позивача в межах санкції ч. 2 ст.135 КУпАП, що відповідає загальним правилам накладення стягнення за адміністративне правопорушення та є безальтернативним.
Згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду відображеній в постанові від 25 червня 2020 року у справі №520/2261/19, визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Разом з тим, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем не долучено ні електронного квитка, ні здійснення оплати за проїзд за допомогою системи EasyPay, не надано жодних доказів проведення транзакцій у застосунку Privat24.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача про здійснення оплати за проїзд не підтверджені будь-якими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 КУпАП головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Посилаючись на статті 278, 279 КУпАП та Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 (далі - Інструкція №1395) було дотримано процедури підготовки та розгляду справи по факту вчиненого правопорушення. Поліцейським Управління було з'ясовано всі необхідні обставини та вирішено питання для початку розгляду справи.
Розгляд справи відбувався в присутності особи, що відповідає пункту 8 Інструкції № 1395, з дотриманням вимог пункту 9, а саме - було оголошено, яка справа розглядається, ознайомлено з правами та обов'язками.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Після завершення розгляду справи, інспектор запропонував позивачу отримати копію постанови. Оскільки, позивач відмовилась отримати копію постанови на місці вчинення правопорушення, вона була відправлена засобами поштового зв'язку, про що свідчить запис із зазначення вихідного номеру (№5435) та вихідної дати - 28.07.2025р.
На підтвердження вищезазначеного, представником відповідача надано відеозаписи з нагрудного відеореєстратора Інспектора Управління, які спростовують доводи, зазначені у позовній заяві, про порушення прав позивача.
Таким чином, інспектором в повній мірі було дотримано порядок розгляду справи, а твердження позивача є безпідставними.
Окрім цього, на адресу управління як від представника, так і від позивача, надходили адвокатські запити та звернення.
До матеріалів справи долучено усі відповіді, які скеровувались на зазначені у зверненнях адреси. Зважаючи на дані відповіді, позивачу надсилалась додатково копія постанови та надавались відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів інспекторів.
У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 10 частини 1 статті 23 ЗУ "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція, відповідно до покладених на неї завдань, вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річних портах, інших публічних місцях.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання вищезазначених доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже, Інспектор Управління мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів.
Відтак, постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.
Незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.
При цьому, суд також звертає увагу на те, що окремі недоліки оформлення постанови про адміністративне правопорушення не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018року по справі №826/11623/16 (провадження №К/9901/'50453/18) та в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі справа №826/15341/15 (провадження №К/9901/19896/18).
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення» від 24.06.1988 р. № 6 розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Факт порушення вчинення позивачем адміністративного правопорушення доведений належними, достовірними та достатніми доказами правомірності оскарженої постанови у розумінні ст. ст. 73, 75-76 КАС України.
Крім того, суд вважає, що позивачу були створені всі умови для реалізації ним своїх прав.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 73, 77, 90, 139, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Р.Волоско