1Справа № 335/7514/25 2-с/335/27/2025
21 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 08.08.2025 року, виданого Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя у справі № 335/7514/25 року, -
08.08.2025 року Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлова компанія - Синергія Сервіс» видано судовий наказ у справі № 335/7514/25 2-н/335/660/2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлова компанія - Синергія Сервіс» суми заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , за період з серпня 2024 року по червень 2025 року у розмірі 4 277 гривень 02 копійки та витрат по сплаті судового збору у розмірі 242 гривні 24 копійки, а всього 4 519 гривень 26 копійок.
Копію судового наказу було направлено боржнику за адресою реєстрації її місця проживання, який отримано адресатом 18.08.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
21.08.2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування вищезазначеного судового наказу, посилаючись на те, що сума заборгованості та судовий збір нею сплачені у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Така заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ч. ч. 2-5 ст. 170 ЦПК України.
Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що заява не відповідає вимогам, визначеним ст. 170 ЦПК України.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Однак, заявником у заяві не зазначено, в чому саме полягає необґрунтованість вимог стягувача. Жодних обставин, які б вказували на незаконність і безпідставність заявлених стягувачем вимог, а також наявності спору про право заявником не зазначено.
Натомість боржник ОСОБА_1 , як на підставу скасування судового наказу, посилається на повне погашення суми заборгованості та понесених заявником витрат по сплаті судового збору, які стягнуто з неї судом на підставі вищезазначеного судового наказу, що у свою чергу свідчить про визнання нею такої заборгованості і про добровільне виконання судового рішення, та не може бути підставою для його скасування.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 260, 261, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 08.08.2025 року, виданого Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя у справі № 335/7514/25 року - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: В.В. Калюжна