Дата документу 18.08.2025
Справа № 334/4175/25
Провадження № 2/334/2545/25
18 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом
Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
22.05.2025 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Кізко Л.С. в інтересах АТ «Сенс Банк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові посилалися на те, що 08.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» (12.08.2022 року загальними зборами акціонерів затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», апис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року) з метою отримання банківських послуг.
08.04.2021 року підписанням оферти на укладання угоди про надання кредиту №501310659 Відповідач запропонував Банку укласти Угоду про надання кредиту. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та Банком. 08.04.2021 року шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту №501310659 Банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення Угоди про надання споживчого кредиту №501310659 від 08.04.2021 року. У Додатку №1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
Таким чином, 08.04.2021 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір, що підтверджується: офертою на укладання угоди про надання кредиту №501310659, акцептом пропозиції на укладання угоди про надання кредиту №501310659, додатком №1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту, із наступними основними умовами: тип кредиту «Кредит готівкою»; сума кредиту 71000 грн.; процентна ставка 45 % річних, тип ставки фіксована; строк кредиту 42 місяців; дата повернення кредиту 08.10.2024 року; порядок повернення кредиту: до 8 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 3,383.36 грн., загальна кількість платежів 42; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.
Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером №181568980 від 08.04.2021 року, виписками по рахункам № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 .
Проте, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним.
Загальна заборгованість згідно кредитного договору № 501310659 від 08.04.2021 року станом на 24.02.2025 року складає: 146654,89 грн., а саме: за кредитом: 62190,69 грн.; по відсотках: 84464,20 грн.
Банк направив позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості в розмірі простроченого боргу. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов угоди позичальником не усунуті.
Повідомили, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 12112,40 грн. (із розрахунку: 375 грн. + 225 грн. + 146654,89 грн. х 7,85 %).
Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість в сумі 146654,89 грн., а саме: за кредитом: 62190,69 грн.; по відсотках: 84464,20 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» судові витрати: 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 12112,40 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
26.05.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.
24.07.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 18.08.2025 року.
18.08.2025 року представник позивача в судове засідання не з'явився, 13.08.2025 року подали заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримали та прохали задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи.
18.08.2025 року відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав, відзив на позов не подав.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У зв'язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився відповідач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №1407462 від 23.05.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру.
08.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з офертою на укладення угоди про надання кредиту №501310659.
08.04.2021 року АТ «Альфа-Банк» акцептувало пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про надання кредиту №501310659.
У Додатку №1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту.
Таким чином, 08.04.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора з наступними основними умовами: тип кредиту «Кредит готівкою»; сума кредиту 71000 грн.; процентна ставка 45 % річних, тип ставки фіксована; строк кредиту 42 місяці; дата повернення кредиту 08.10.2024 року; порядок повернення кредиту: до 8 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 3,383.36 грн., загальна кількість платежів 42; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.
ОСОБА_1 отримав кредит, що підтверджується копією меморіального ордеру №181568980 від 08.04.2021 року на суму 71000 грн., копіями виписок по особовим рахункам № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 з 08.04.2021 року по 24.02.2025 року.
АТ «Альфа-Банк» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі, проте, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним.
Розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 501310659 від 08.04.2021 року станом на 24.02.2025 року складає в сумі 146654,89 грн., а саме: за кредитом: 62190,69 грн.; по відсотках: 84464,20 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.
05.05.2025 року АТ «Сенс Банк» направив позичальнику засобами електронного зв'язку вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості в розмірі 146654,89 грн., яка залишена відповідачем без відповіді.
Станом на час розгляду справи судом відповідач заборгованість не сплатив.
Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.
В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно висновків, викладених у Постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію».
Відповідно п.5,6,12 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ч.4,6,8,12 ст.11 вказаного Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно ст.530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.
У ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, відповідач, уклавши 08.04.2021 року з АТ «Альфа-Банк» кредитний договір № 501310659 в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора, отримав кредит в розмірі 71000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 45% річних на строк 42 місяці до 08.10.2024 року.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у Постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту в обумовлені договором строки, договір залишається невиконаним, позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 146654,89 грн.
Доказів того, що борг повернуто суду не надано, не спростовано це і відповідачем, отже сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так як відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, будь-яких заперечень суду не надав, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Тому суд вважає, що за наявними матеріалами справи позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому судовий збір у сумі 2422,40 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позові щодо розміру витрат на правову допомогу посилалися на те, що для надання професійної правничої допомоги АТ «Сенс Банк» звернулось до Адвокатського об'єднання «СмартЛекс», про що укладено Договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року, згідно п.3.1 якого за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду: 375 грн.; за отримання рішення суду: 225 грн.; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника: 7,85%.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 12112,40 грн. (із розрахунку: 375 грн. + 225 грн. + 146654,89 грн. х 7,85%).
Проте, суд звертає увагу, що матеріали позовної заяви не містять жодних доказів отримання правової допомоги позивачем від Адвокатського об'єднання «СмартЛекс», зокрема самого Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року, актів прийому-передачі наданих послуг, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тощо.
Таким чином, судом не встановлено, що позивачу надавалася професійна правнича допомога за Договором про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року та в такому розмірі.
Оскільки відповідач зареєстрований на тимчасово окупованій території України в м. Енергодар Запорізької області, то відповідно ч.2 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», останній має бути повідомлений про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 137, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 501310659 від 08.04.2021 року станом на 24.02.2025 року у розмірі 146654,89 грн. (сто сорок шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні 89 копійок), яка складається з: заборгованості за кредитом - 62190,69 грн., заборгованості за відсотками - 84464,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повідомити відповідача про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.
Повний текст рішення складено 27 серпня 2025 року.
Суддя: С.М. Телегуз