Справа № 333/3627/25
Провадження № 2/333/2917/25
15 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді Піха Ю.Р., за участю секретарки судового засідання Березовської Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом представниці ОСОБА_1 адвокатки Жидкової Лілії Іванівни до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
28.04.2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Жидкової Л.І. звернулася до суду із позовом до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якому просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Пологи Запорізької області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Пологи Запорізької області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: : АДРЕСА_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є двоюрідним братом позивачки ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 22.06. 2007 року є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . Загальна площа квартири 40,05 кв.м, житлова площа 20,0 кв.м., що підтверджуються витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.07.2007 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , у віці 69 років помер, через атеросклеротичну хворобу серця, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 17 липня 2024 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1904.
ОСОБА_1 , поховала свого брата ОСОБА_2 на Матвіївському цвинтарі, що підтверджується договором № 605 від 18 липня 2024 року та актом № 605 від 18.07. 2024 р., в якому вказано, що я, ОСОБА_1 , є власником місця поховання. А також те, що я ОСОБА_1 поховала 18 липня 2024 року свого брата ОСОБА_2 на дільниці № НОМЕР_4 , ряд № НОМЕР_5 , місце № НОМЕР_6 кладовища Святого Матфея, розміщеного біля села Матвіївки по пров. Тихий,4, про що в Книзі реєстрації поховань та перепоховань померлих громадян зроблений відповідний запис від 18.07. 2024 р. за № 4005.
ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина після померлого гр. ОСОБА_2 . 31 липня 2024 року, ОСОБА_1 , звернулася до Шостої Запорізької державної нотаріальної контори, що знаходиться за адресою : 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 25-Б з заявою про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_2 , де їй було видано пам'ятку спадкоємця з оформлення спадщини та рекомендовано з усіма необхідними документами звернутися після 16.01.2025 р. І тому 27 березня 2025 року вона знову звернулася до Шостої Запорізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_2 .
27.03. 2025 року було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 380/02-31, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , гр. ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що нею не надано документів, які б підтверджували факт родинних відносин між нею та спадкодавцем.
Зазначає, що ОСОБА_2 є її двоюрідним братом по матері, що підтверджується її свідоцтвом про народження, свідоцтвом про шлюб її батьків та її самої, свідоцтвом про народження її матері.
Ухвалою судді від 30.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та витребувано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) актовий запис про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Пологи Запорізької області..
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжя від 10.06.2025 витребуваноз Шостої Запорізької державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 275/2024, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_3 .
15.08.2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовну заяву підтримали, просили суд її задовольнити.
Представник Запорізької міської ради, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, при вирішення вказаної справи покладається на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивачки та її представниці, свідка ОСОБА_4 , встановивши обставини і перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 виданого повторно 29.06.1962 року Пологівською сільською радою ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 виданого 12.10.1963 ОСОБА_5 зареєструвала свій шлюб з ОСОБА_8 та змінила своє прізвище на ОСОБА_9 .
Відповідно до свідоцтва про народження матері заявниці, ОСОБА_10 серії НОМЕР_9 виданого 07.07.1949, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками вказані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Відповідно до витягу актових записів про шлюб ОСОБА_10 зареєструвала свій шлюб з ОСОБА_6 та змінила своє прізвище.
Відповідно до запису акта про народження № 231 від 09.10.1951 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками якого вказані ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Згідно відповіді Державного архіву Запорізької області від 11.03.2025 № 05-07/Ж-543, в книгах запису актів цивільного стану відділу ЗАЦС по м. Гуляйполе за 1921-1922 рр. актовий запис про народження ОСОБА_13 відсутній.
27.03.2025 року державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори винесено ОСОБА_15 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 380/02-31, оскільки не надано інших документів, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 .
Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 виданого 22.06.2007 Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 17.07.2024 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно свідоцтва про поховання № 5045, договору № 605 від 18.07.2024, акту № 605 про виконані роботи, які видані ОСОБА_1 , поховання ОСОБА_2 здійснювала остання.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника тощо.
Встановлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення, оскільки необхідно для реалізації заявником своїх прав на оформлення спадщини після смерті її двоюрідного брата.
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження, смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордер на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг, інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року усправі № 947/22756/19 сформульовано висновки про те, що доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Досліджені судом докази, показання свідків, факти та обставини викладені позивачем у позовній заяві, у своїй сукупності свідчать про достатність підстав вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були двоюрідними братом та сестрою. Оскільки матір ОСОБА_16 . ОСОБА_17 та батько померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_13 були рідними братом та сестрою.
Отже, аналізуючи зібрані по справі докази, в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про доведення позивачем факту родинних відносин з ОСОБА_2 , а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 є двоюрідним братом позивачки ОСОБА_1 .
За таких обставинах суд вважає, що встановлення факту родинних відносин, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для позивача юридичне значення, у суду немає жодних підстав ставити під сумнів обставини, викладені заявником у своєму позові, а тому, суд вважає вимогу про встановлення фату родинних відносин обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу про визнання права власності на житлову квартиру, яка належала померлому ОСОБА_2 на праві власності, за позивачем в порядку спадкування, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивача можливості здійснювати права власника.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Таким чином, для спадкування у п'яту чергу за законом спадкоємець має довести наявність споріднення із спадкодавцем та ступінь такого споріднення, ураховуючи народження родичів, які віддаляють заявника від спадкодавця.
У п'яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого-шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг (родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення). До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п'ятого ступеня споріднення належать діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). Родичі шостого ступеня споріднення - це діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри).
За змістом вимог ст.ст. 1268-1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину, згідно положень частини 1 статті 1298 ЦК України, видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно з пунктом 4.18. глави 10 розділу II Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.
В пункті 4.21. глави 10 розділу II Порядку зазначено, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Правова позиція щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "підлягає використанню національними судами України як джерело права.
У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Онерільдіс проти Туреччини» Європейський суд з прав людини визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.
Встановлено, що житлова квартира АДРЕСА_2 (обсяг спадкового майна померлого ОСОБА_2 ) належала останньому на праві власності на момент смерті. Позивач ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , інші спадкоємці не встановлені, про що свідчать копії матеріалів спадкової справи №275/2024.
З урахуванням зазначеного вище у сукупності, враховуючи відсутність у позивача оригіналів правовстановлюючих документів на дану житлову квартиру, з метою забезпечення ефективного захисту прав та законних інтересів, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування після померлого ОСОБА_2 , двоюрідного брата ОСОБА_1 , є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відтак, позов ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, про визнання права власності в порядку спадкування, необхідно задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 354, ЦПК України, суд, -
Позов представниці ОСОБА_1 адвокатки Жидкової Лілії Іванівни до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин, визнавши, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 двоюрідного брата ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 25 серпня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Ю.Р. Піх