Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/3555/25
Провадження №: 2-а/332/52/25
26 серпня 2025 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Сапунцова В.Д., секретаря судового засідання Горбань Є.Г, розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Насонової М.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про скасування постанови № 285 за справою про адміністративне правопорушення від 11.04.2025,
До Заводського районного суду м. Запоріжжя 11.07.2025 надійшла позовна заява адвоката Насонової М.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), третя особа - Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про скасування постанови № 285 за справою про адміністративне правопорушення від 11.04.2025, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2025 № 285, якою ОСОБА_1 був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності події складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вважає оскаржувану постанову незаконною з таких підстав:
1)позивач зазначив, що не порушував правила військового обліку, а саме при перевірці документів 04.04.2025 надав відомості із застосунку Резерв+, згідно яких його військово-облікові дані були уточнені вчасно;
2)позивач вважає, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення є бланкетною, тобто передбачає вказівку про порушення вимог іншого нормативно-правового акту. Однак в протоколі та постанові не вказано конкретний абзац норми щодо правил військового обліку, порушення якого ставилося позивачу в основу обвинувачення, чим порушено вимоги ст. 256 КУпАП.
3)сам протокол позивачу для ознайомлення не надавався;
4)позивачу було невідоме про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а станом на час винесення оскаржуємої постанови позивач вже знаходився у військовій частині;
5)позивач вважає, що протокол у справі про адміністративне правопорушення складено неуповноваженою особою;
6)факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію не підтверджено належними та допустимими доказами.
У позовній заяві позивач також просить суд поновити йому строк на оскарження постанови № 285 за справою про адміністративне правопорушення від 11.04.2025, мотивоване тим, що позивач вказану постанову на руки не отримував, а фактично про оскаржувану постанову позивачу стало відомо лише 07.07.2025 в ході виконавчого провадження, під час якого йому були заблоковані карткові рахунки та коли вже він знаходився у військовій частині.
Ухвалою суду від 16.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у 5-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Також відповідача було зобов'язано надати до суду копії усіх матеріалів, на підставі яких була прийнята оскаржувана постанова, докази вручення копії оскаржуваної постанови позивачу (за наявності).
Третя особа - Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Рішення прийняти на розгляд суду.
20.07.2025 відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надав відзив на позовну заяву та наступні витребувані документи: копію справи № 285 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в якій міститься копія протоколу про адміністративне правопорушення від 04.04.2025 року № 285, копія довідки про доставлення (супроводження) громадянина до ТЦК та СП, картка платника податків позивача, копія Є-документу про особу позивача, копія постанови від 11.04.2025, поштова квитанція з рекомендованим повідомленням про направлення постанови позивачу з довідкою про причини повернення, СД-диск з відеофіксацією обставин правопорушення, документи про повноваження представника відповідача. Справу просив розглянути без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до відзиву, відповідач зазначив, що справа про адміністративне правопорушення за ознаками ч.3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 була розглянута у відповідності до діючого законодавства, а притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є правомірним.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до приписів частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установлено, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024.
Відповідно до п. 49 постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року №560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок) у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Згідно п. 50 Порядку право на перевірку військово-облікового документа (військовооблікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).
Згідно п. 51 Порядку перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися:
у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України - представниками органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби;
за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блокпостах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.
Додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком, через який формується військово-обліковий документ в електронній формі.
За правилами пункту 2 Порядку №559 військово-обліковий документ (ВОД) оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
ВОД в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення ВОД в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У ВОД в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).
За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про ВОД в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно з інформацією, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, «Резерв+» це Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів. До того ж на цій сторінці у розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
За таких обставин, пред'явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов'язаним вимог частини 6 статті 22 Закону №3543.
04.04.2025 позивач був зупинений представниками Національної поліції України для перевірки військово - облікових документів. Після процедури перевірки документів та встановлення факту відсутності при собі військово - облікового документа, а також військово - облікового документу в електронній формі позивач був доставлений представниками Національної поліції України до відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 для подальшого притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно п. 52 Порядку під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Уповноваженим представником відповідача здійснювалась відеофіксація процесу пред'явлення та перевірки документів. Наданий відповідачем запис відеофіксації цього процесу досліджений судом.
Так, з наданого запису відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів встановлено, що позивач не мав при собі військово - обліковий документ, а також військово - обліковий документ в електронній формі та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП. Також під час здійснення відеофіксації позивач повідомив про відсутність військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі), а Резерв + був встановлений ним безпосередньо у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 після доставлення співробітниками поліції до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
04.04.2025 року уповноваженою посадовою особою відповідача зі складання протоколів про адміністративні правопорушення головним спеціалістом групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було складено протокол №285 про адміністративне правопорушення на позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період (а.с. 49).
Так, згідно до вказаного протоколу позивач - громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 04.04.2025 року перебував на території м. Запоріжжя без військово - облікового документа. Громадянин ОСОБА_1 своїми діями в особливий період порушив - вимоги ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно п. 5 Розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3: «Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати.
Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу».
При складанні протоколу позивач власним підписом зазначив, що «пояснень не має», та не надав до протоколу доказів наявності військово - облікового документа в електронній формі.
Також відповідно до протоколу позивач під підпис був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що відбудеться об 11 год. 00 хв 11.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 50).
Отже, вказаними доказами спростовуються доводи позивача про те, що останній не знав про складений протокол та був необізнаний щодо дати розгляду справи.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи».
Позивач на розгляд справи не з'явився, згідно поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач 05.04.2025 був відправлений у складі команди «А5000» (а.с.83).
11.04.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 54).
Згідно п. 14 ч. II Інструкції постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
14.04.2025 року постанова була направлена позивачу засобами поштового зв'язку, про що свідчить фіскальний чек Укрпошти, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.56-57).
Однак позивачу вручена не була з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить довідка Укрпошти про причини повернення (а.с. 58).
Таким чином, оцінюючи обставини події, яка стала підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210-1 КУпАП, з огляду на обсяг доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку про наявність достатньо обґрунтованих підстав і обставин, які у своїй сукупності свідчать, що позивачем було допущено порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності в межах санкції, передбаченої ч. 3ст. 210-1 КУпАП.
Також суд доходить висновку про відсутність ознак протиправної діяльності в діях уповноваженої посадової особи відповідача, які слугують належною правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови, а доводи позивача про істотне порушення його прав під час процедури розгляду питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованими.
Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У відповідності до п. 5 ч. 1ст. 244 КАС Українипри ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Понесені судові витрати у відповідності до приписів ст. 139 КАС України. залишаються за позивачем, оскільки його вимоги залишені без задоволення.
Керуючись статтями 2,5,19,25,90,168,246,258,293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов адвоката Насонової М.С, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 14.04.2025 № 285 - залишити без задоволення.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 : місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) місцезнаходження: 69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ: 45028225
Повний текст рішення складено 26.08.2025.
Суддя В.Д. Сапунцов