25 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5448/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
Представник Баркалова Н.Ф. звернулась з позовом до суду в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення у вигляді повідомлення від 19.06.2024 року вих. №1073/21/02-12/1122 Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради про відмову у призначенні ОСОБА_2 допомоги при народжені дитини ОСОБА_3 .
- зобов'язати Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради призначити та здійснити виплату ОСОБА_2 допомоги при народжені дитини ОСОБА_3 .
1.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулася до відповідача про призначення та виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 , однак відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні вказаної допомоги, у зв'язку із пропущенням дванадцятимісячного строку звернення за виплатою, передбаченого Законом №2811-ХІІ. Позивач зазначає, що строк звернення нею пропущений, оскільки на момент народження дитини вона примусово перебувала на території російської федерації, а в подальшому знайшла тимчасовий захист в Польщі. Внаслідок введення на території України воєнного стану позивач не мала можливості для вчасного подання заяви до відповідача. Відтак, вважає що строк для звернення за призначенням допомоги при народженні дитини нею пропущено з поважних причин.
1.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що відповідно до п.12 Постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2021 та Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811-ХІІ від 28.11.1992 одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 місяців після народження дитини.
Вказує, що позивач, перебуваючи в Польщі з 28.10.2022, не була позбавлена можливості звернутися із заявою про призначення виплати допомоги дистанційно. Відтак, звернувшись із заявою щодо призначення допомоги при народженні дитини лиш 05.06.2024, позивач пропустила визначений законодавством строк та втратила право на призначення цієї допомоги.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_4 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 24 грудня 2015 року Іллічівським РВ у м.Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області (а.с.14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка у м.Балашиха Московської області російської федерації народила сина ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 видане відділом №2 у місті Балашиха Відділу ЗАГСУ Головного Відділу ЗАГСУ Московської області (а.с.17-18).
16.07.2024 року Першотравневим районним судом м.Чернівці у справі №725/6600/24 винесено рішення, яким встановлено факт народження ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Балашиха, Московської області, російської федерації від батьків - мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українка, батька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українець (а.с.25).
На підставі вказаного рішення суду Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про народження державного зразка серії НОМЕР_3 від 02.11.2024 року (а.с.16).
05.06.2024 року позивачка звернулась до Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради щодо призначення (перерахунку) допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 .
У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 19.06.2024 №1073/21/02-12/1122 повідомив, що у призначенні допомоги позивачці відмолено, з підстав пропущення встановленого ст.11 Закону України " Про державну допомогу сім'ям з дітьми" 12-місячного строку звернення за її призначенням (а.с.13).
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернулась до суду з даним позовом.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
У статті 3 Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21.11.1992 №2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі Закон № 2811-XII).
Цей Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону №2811-ХІІ одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини.
Відповідно до ст.10 Закону №2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
За приписами ст.11 Закону №2811-XII для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Зазначені норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001.
Зокрема, відповідно до п.12 цього Порядку допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Отже, процитованими вище правовими нормами передбачені певні обмеження, які стосуються строку подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини.
Судом встановлено, що син позивачки, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Балашиха Московської області російської федерації, водночас за призначенням допомоги при народженні дитини позивачка звернулася до відповідача, як до уповноваженого органу з цим питань, лише 05.06.2024.
Відтак позивачка справді пропустила установлений чинним законодавством строк для звернення за допомогою при народженні дитини.
Разом з тим слід врахувати, що позивачка з об'єктивних причин була позбавлена можливості своєчасно подати відповідну заяву, оскільки внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, її, на 7 місяці вагітності, та її чоловіка примусово було вивезено з м.Маріуполь на територію російської федерації, де вона і народила сина.
В цьому аспекті суд зауважує, що у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції РНБО, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, його дія триває донині.
Отже суд визнає обґрунтованими доводи позивачки про те, що початок війни росії проти України та введення воєнного стану у нашій державі внаслідок збройної військової агресії є тими винятковими обставинами, які обумовили народження дитини позивачки на території держави-агресора та її несвоєчасне звернення з заявою про виплату допомоги при народженні дитини.
Додатково суд заважає на те, що після повернення в Україну позивачка без зайвих зволікань звернулася до відповідача з відповідною заявою.
Отже, на думку суду, пропущення позивачкою законодавчо встановленого строку звернення із заявою про виплату допомоги при народженні дитини відбулося з об'єктивних причин та є дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Згідно з п.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачка та її дитина є громадянами України, тобто мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання (перебування).
Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення насамперед інтересів дитини.
Відтак, виходячи з принципу верховенства права, суд вважає, що з урахуванням інтересів дитини та встановлених фактичних обставин позивачка має право на отримання від держави допомоги у зв'язку з народженням дитини.
Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов'язання, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок введення в Україні воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною відмову, викладену у повідомленні від 19.06.2024 року, у наданні державної допомоги при народженні дитини, яка створює правові наслідки, і зобов'язання відповідача призначити та провести виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 в порядку та розмірі, що встановлені ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення у вигляді повідомлення від 19.06.2024 року вих.№1073/21/02-12/1122 Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради про відмову у призначенні ОСОБА_2 допомоги при народжені дитини ОСОБА_3 .
3. Зобов'язати Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради призначити та здійснити виплату ОСОБА_2 допомоги при народжені дитини ОСОБА_3 .
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач - Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 176, м.Чернівці, 58029 ЄДРПОУ 44161525).
Суддя В.О. Кушнір