26 серпня 2025 року Справа № 580/9595/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в особі судді Л.В.Трофімової у письмовому провадженні розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі № 580/9595/25 за позовом ОСОБА_1 (реєстрація: АДРЕСА_1 , проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
25.08.2025 вх. №42928/25 у заяві про забезпечення позову позивач просить: забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме - здійснити призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період до винесення рішення у адміністративній справі з розгляду моєї позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення комісії при відділі №5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), оформлене протоколом від 30 червня 2025 року №49, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позовна заява зареєстрована 25.08.2025 вх. №42919/25 - провадження станом на 26.08.2025 не відкрите. У позовній заяві позивач просить:
- витребувати від комісії відділу №5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) справу за заявою ОСОБА_1 від 20.06.2025 - 27.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та протокол комісії від 30 червня 2025 року №49;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії при відділі №5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), оформлене протоколом від 30 червня 2025 року №49, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати комісію при відділі №5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2025 про надання відстрочки та прийняти рішення про надання відстрочки на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати відділ №5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) утриматися від вчинення будь-яких, спрямованих на мобілізацію ОСОБА_1 під час дії воєнного стану, на особливий період, до моменту припинення чинності законних підстав, що надають йому право на відстрочку відповідно до п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, що покликаний гарантувати відповідно до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, що неможливий без негайного втручання суду. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише у межах позовних вимог, адекватних та співмірних з позовними вимогами.
Згідно із ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову усупереч цілям цієї статті під час формального дотримання її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося би запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст.4 КАС України). Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Суд звертає увагу, що позовні вимоги сформовані щодо протиправноcті індивідуального акта Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 / при відділі №5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), проте заява про забезпечення позову стосується заборони вчиняти дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) і не йдеться про очевидну протиправність індивідуального акта якої саме Комісії, яка має різні найменування у змісті позовної заяви та заяві про забезпечення позову у розумінні вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
Верховний Суд 06.02.2019 у справі №826/13306/18 зазначив, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, що свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Зявник стверджує: відділ №5 може вчинити дії, спрямовані на призов на військову службу під час мобілізації на особливий період, чим буде порушене право на отримання відстрочки від призову на військову службу, передбачене законодавством. Заявник повідомляє, що відмова Комісії обгрунтована не наданням документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, що можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, що є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень - це прийняття таких рішень, що не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері, проте таких доводів у заяві про забезпечення позову не окреслено.
Суд зауважує, що відсутні підстави вважати, що рішення яке оскаржується позивачем у формі протоколу, що не наданий до переліків додатку до адміністративного позову (з огляду на відсутність копій звернень позивача до якого саме відповідача від 20.06.2025, 27.06.2025 з додатками) має очевидні ознаки протиправності, позаяк такі обставини належать з'ясуванню під час розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду з огляду на можливість комунікації сторін щодо змісту і переліку необхідності додаткового надання документів/копій на підставі отриманого повідомлення від 30.06.2025 №5/1/25/2699.
Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Верховний Суд наголошує, що з'ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, що оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення. Висновки суду щодо правомірності оскарженого рішення не мають самостійного правового значення (постанови Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17, від 10.08.2020 у справі №522/1611/17, 31.03.2021 у справі №640/21611/19, від 28.09.2021 у справі №802/350/17-а).
За встановлених обставин і перевірених доводів суд дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову за відсутності обгрунтованості заяви від 25.08.2025 вх. №42928/25 може у подальшому ускладнити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 150, 154, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Копію ухвали направити позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА