25 серпня 2025 року справа № 580/8608/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі за правилами статті 287 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання визнання протиправним та скасування індивідуального акта,
29.07.2025 позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворського Олександра Миколайовича від 17.07.2025 про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні №77489353.
В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що на виконанні у відповідача перебував виконавчий лист Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 у справі №580/8531/24 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходія у зв?язку з порушенням строків виплати частини коштів за період з 01.01.2018 до 31.03.2024 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №580/3448/19 відповідно до Закону України "Про компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Відповідач прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та передчасною за відсутності доказів виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що листом ГУ ПФУ в Черкаській області (боржника) повідомлено, що на виконання рішення проведено розрахунок компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати ОСОБА_1 . Доплата розрахованої суми компенсації за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 у сумі 6994,36 грн нараховано та виплачено додатковою відомістю у грудні 2024. Наведені в позовній заяві підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження не підтверджуються вимогами чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
На виконанні у державного виконавця перебувало виконавче провадження зареєстроване в автоматизованій системі виконавчих проваджень за №77489353 з примусового виконання виконавчого листа №580/8531/24 виданого 25.02.2025, документ видав: Черкаський окружний адміністративний суд про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області злійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходія у зв?язку з порушенням строків виплати частини коштів за період з 01.01.2018 до 31.03.2024 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №580/3448/19 відповідно до Закону України "Про компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
14.04.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої на боржника накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
16.06.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої на боржника накладено штраф на користь держави у розмірі 1020 грн.
Згідно листів боржника від 16.07.2025, 22.07.2025, що скеровані до відділу управління забезпечення примусового виконання рішень, примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомляється, що на виконання рішення у справі №580/8531/24, Головним управлінням проведено розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати ОСОБА_1 . Доплату розрахованої суми компенсації за період з 01.01.2018 по 31.03.2024 в розмірі 6994,36 грн нараховано та виплачено додатковою відомістю у грудні 2024 року.
Факт виконання рішення суду у повному обсязі підтверджується наданим боржником листами 16.07.2025, 22.07.2025.
Згідно індивідуально розрахунку від 17.07.2025 на виконання рішення від 04.10.2024 у справі 580/8531/24 вбачається, що боржником здійснено нарахування та виплату компенсації втрати частини доходія у зв?язку з порушенням строків виплати частини коштів за період з 01.01.2018 до 31.03.2024 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №580/3448/19 у сумі 6994,36 грн. Період розрахованої суми компенсації: 01.01.2018-31.03.2024.
17.07.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п. 9, ч. 1, ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавчого провадження».
Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.07.2025 №75401207 протиправною, позивач звернувся до суду.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404 -VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону належать примусовому виконанню. Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно із частиною 1 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404 належать примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 статті 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 21 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчимдокументом.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У листах ГУ ПФУ в Черкаській області від 16.07.2025, 22.07.2025, що скеровані до органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду у справі № 580/8531/24 зокрема зазначається: доплату розрахованої суми компенсації за період з 01.01.2018 по 31.03.2024 в розмірі 6994,36 грн нараховано та виплачено додатковою відомістю у грудні 2024 року.
У матеріалах справи міститься індивідуальний перерахунок ОСОБА_1 вбачається, що боржником здійснено нарахування та виплату компенсації втрати частини доходія у зв?язку з порушенням строків виплати частини коштів за період з 01.01.2018 до 31.03.2024 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №580/3448/19 у сумі 6994,36 грн. Період розрахованої суми компенсації: 01.01.2018-31.03.2024.
Беручи до уваги, що державного виконавця було проінформовано про виконання рішення суду, дії державного виконавця з винесення постанови про закриття виконавчого провадження, є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17.07.2025 державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом у справі №580/8531/24.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404 державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та порядку, що встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Суд не встановив, що старшим державним виконавцем Відділу порушено вимоги Закону № 1404 чи допущено протиправну бездіяльність, а тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови від 17.07.2025 про закінчення виконавчого провадження №77489353 відсутні.
Матеріали справи не містять доказів про звернення ОСОБА_1 за роз'ясненням з підстав щодо не виконання/часткового виконання рішення у справі №580/8531/24 в контексті зазначеного періоду 01.01.2019-31.03.2024 відповідно до ст.383 КАС України.
Судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов'язковості судового рішення - це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення).
Кожен, чиї права було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі №552/3995/17 зазначає, що «враховуючи те, що завданням виконавчого провадження є, зокрема, примусове виконання рішень суду у разі невиконання їх у добровільному порядку, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що під час примусового виконання судового рішення, що набрало законної сили і є обов'язковим до виконання на всій території України, державний виконавець зобов'язаний вжити усіх заходів примусового характеру, у тому числі застосувати засоби впливу на боржника. Такі повноваження надані йому саме з метою забезпечення безумовного виконання судового рішення, а застосування заходів відповідальності за невиконання вимог державного виконавця, не звільняє боржника від виконання основного зобов'язання виконати вимоги виконавчого документа».
Суд, на підставі оцінених доказів і аргументів сторін сукупно, на підставі аналізу законодавства і доводів учасників з урахуванням обраного способу захисту позивачем, дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність індивідуального акта, прийнятого у формі постанови про закінчення виконавчого провадженя від 17.07.2025 ВП №77489353, у зв'язку із чим позовні вимоги суд визнає необгрунтованими, у задоволенні яких належить відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 272, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255, 272 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.6 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду складене 25.08.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО