м. Черкаси
25 серпня 2025 року Справа № 580/9179/25
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Янківська В.П., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазенерго-Інвест» про забезпечення позову у адміністративній справі товариства з обмеженою відповідальністю “Укргазенерго-Інвест» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
12 серпня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариства з обмеженою відповідальністю “Укргазенерго-Інвест» з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області форми “С» від 22.07.2025 року № 12975/23000901 яким зобов'язано сплатити штрафних/фінансових санкцій в розмірі 141 тис. 796 грн. 66 коп.;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області форми “С» від 22,07.2025 року № 12974/23000901 яким зобов'язано сплатити штрафних/фінансових санкцій в розмірі 1 тис. 020 грн. 00 коп.;
3) визнати протиправним та скасувати Рішення про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ГУ ДПС у Черкаській області № 751/23-00-09-03-36 від 23.07.2025.
22.08.2025 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить забезпечити позов шляхом зупинення дії Рішення про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ГУ ДПС у Черкаській області № 751/23-00-09-03-36 від 23.07.2025 року до набрання чинності рішенням суду.
Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначив, що рішення Головного управління ДПС у Черкаській області про припинення дії ліцензії є очевидно протиправним, оскільки не відповідає вимогами пункту 6 частини 3 статті 46 Закону України №3817-ІХ, згідно якого у рішенні про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються: підстава/підстави та опис підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності із зазначенням відповідного пункту частини другої цієї статті. Зміст рішення про припинення дій ліцензій №751/23-00-09-03-36 від 23,07.2025 не відповідає опису підстав (обґрунтування) прийняття рішення про припинення дії ліцензії на підставі п. 28 частини 2 статті 46 Закону №3817-ІХ, а містять лише формальне посилання на норму законодавства та іншим вимогам, встановленим Законом України №3817-ІХ, що свідчить про очевидну протиправність рішення про припинення дій ліцензій №751/23-00-09-03-36 від 23.07.2025. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до повного припинення провадження основного виду господарської діяльності позивача та неможливість реєстрації акцизних накладних в якості вхідного акцизного податку на акцизний склад та в якості вихідного акцизного податку з акцизного складу, що стане наслідком до зобов'язання ТОВ «УКРГАЗЕНЕРГО-ІНВЕСТ» сплатити до державного бюджету акцизного податку в розмірі, визначеному в акцизній накладній, в реєстрації яких відмовлено, а також до припинення виконання господарських зобов'язань щодо постачання пального шляхом заправлення паливних баків автомобілів, перед якими виконуються такі зобов'язання із застосуванням в господарській діяльності на даній АГЗП, включаючи зобов'язання перед суб'єктом господарювання. Неможливість здійснювали господарську діяльність призведе до перешкод у сплаті обов'язкових податків, зборів та платежів до місцевих та державного бюджету України.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно частини першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно, загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Однак, наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме: не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суддя зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, аргументованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подала відповідну заяву.
Досліджуючи необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ГУ ДПС у Черкаській області № 751/23-00-09-03-36 від 23.07.2025 року до набрання чинності рішенням суду, суддя дійшов висновку, що в даному випадку позов не може бути забезпечений у спосіб, заявлений позивачем, оскільки надання в такий спосіб суб'єкту господарювання можливість продовжувати здійснення господарської діяльності з використанням Ліцензії дія якої закінчилася, призведе до більш негативних і незворотних наслідків у разі якщо судом буде встановлено правомірність такого рішення Головного управління ДПС у Черкаській області.
Тобто, у розглядуваній ситуації не буде дотримано пропорційного балансу між правами та інтересами позивача та наслідками впливу заходу забезпечення позову на права та законні інтереси заінтересованих осіб.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб шляхом зупинення дії індивідуального акту контролюючого органу суперечить меті застосування інституту забезпечення позову.
При цьому, посилання заявника на повне припинення провадження основного виду господарської діяльності позивача та неможливість реєстрації акцизних накладних в якості вхідного акцизного податку на акцизний склад та в якості вихідного акцизного податку з акцизного складу, що стане наслідком до зобов'язання ТОВ «УКРГАЗЕНЕРГО-ІНВЕСТ» сплатити до державного бюджету акцизного податку в розмірі, визначеному в акцизній накладній, в реєстрації яких відмовлено, а також до припинення виконання господарських зобов'язань щодо постачання пального шляхом заправлення паливних баків автомобілів, перед якими виконуються такі зобов'язання із застосуванням в господарській діяльності на даній АГЗП, включаючи зобов'язання перед суб'єктом господарювання, не є достатніми підставами для застосування заходів забезпечення позову.
Також суд зазначає, що на даному етапі суддя позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності, незаконності рішення, дій чи бездіяльності з боку податкового органу по відношенню до заявника, оскільки таке може бути встановлено за наслідками розгляду справи по суті, надавши оцінку зібраним та дослідженим доказам.
Тому у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Згідно частини 5 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА