22 серпня 2025 року справа № 580/7045/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 ДПСУ у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ДПСУ нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень, передбаченою пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил», оскільки вважає, що на момент підписання ним 24.11.2022 контракту йому не виповнилось 25 років, тому він підпадає під дію вимог Постанови №153.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що позивач не має права на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил», оскільки відповідно до умов Постанови №153, право на отримання Винагороди мають особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил та Державної спеціальної служби транспорту, які на момент набрання чинності цією Постановою були молодші 25 років та були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, тобто у період з 24 лютого 2022 року до 13 лютого 2025 року. Водночас військовослужбовцям, які на 24 лютого 2022 року вже перебували на строковій військовій службі та в подальшому уклали контракт на проходження військової служби, виплата винагороди не передбачена. Враховуючи, що позивач був прийнятий на військову службу у НОМЕР_2 прикордонний загін до 24 лютого 2022 року, а саме з 24 грудня 2021 року, норми Постанови №153 на нього не поширюються.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому вказано, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, шо підлягає до повного задоволення.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач проходив строкову військову службу з 05.10.2021 по 23.11.2022, що підтверджується довідкою НОМЕР_2 прикордонного загону №08/1476 від 07.07.2025.
У період з 24.11.2022 (у віці 22 роки) по час звернення до суду із даним позовом позивач проходить військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, що підтверджується довідкою НОМЕР_2 прикордонного загону №08/1476 від 07.07.2025 та наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону «Про особовий склад» від 24.11.2022 №667-ОС.
16.04.2025 позивач подав рапорт по команді щодо отримання одноразової грошової винагороди в розмірі один мільйон гривень, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 11.02.2025 №153 та доручення Міністра оборони України від 20.02.2025 №999/уд, однак відповідь не отримав.
16.05.2025 представник позивача надіслав відповідачу адвокатський запит з проханням надати письмову відповідь про прийняте рішення за результатом розгляду вищезазначеного рапорту позивача щодо отримання одноразової грошової винагороди в розмірі один мільйон гривень, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 11.02.2025 №153 та доручення Міністра оборони України від 20.02.2025 № 999/уд, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 1.11.
Листом від 26.05.2025 №03.3/8733-25-Вих/2509 військова частина НОМЕР_1 відмовила позивачу у задоволенні рапорту щодо виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень, у зв'язку з тим, що військовослужбовці, які станом на 24.02.2022 вже перебували на військовій строковій службі та в подальшому уклали контракт на проходження військової служби - вищенаведена виплата не передбачена.
Не погодившись із відмовою відповідача у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців» (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 №558 (далі - Інструкція №558) Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Системно аналізуючи Інструкцію №558 доходимо висновку, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать винагороди.
Відповідно до п. 3. р. І Інструкції №558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі- Постанови 153), яка набрала чинності 13.02.2025, Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) (пункт 1 Постанови 153).
Пунктом 3 Постанови 153 установлено, що учасниками експериментального проекту є:
- громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;
- Збройні Сили;
- Національна гвардія;
- Державна прикордонна служба;
- Міністерство оборони;
- Міністерство внутрішніх справ;
- військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;
3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету
Пунктом 4 Постанови 153 установлено, що:
- особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
- військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Відповідно до пункту 4 постанови 153 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 09.04.2025 № 115 «Організацію виплати одноразової грошової винагороди» (далі - наказ 115), яким у пункті 1 визначено наступні завдання:
1. органам охорони державного кордону, організувати та провести роботу щодо опрацювання відомостей про військовослужбовців, які під час дії воєнного стану в період з 24 лютого 2022 року по 13 лютого 2025 року у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, проходять військову службу та мають право на виплату винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, за формою, наведеною в додатку до цього наказу. Визначено наказом яка інформація має міститись у відомостях.
2. за результатами проведеної роботи: до 21.04.2025 надати до фінансовоекономічного управління Адміністрації Держприкордонслужби фінансово-економічні розрахунки щодо потреби в коштах для виплати винагороди; провести роз'яснювальну роботу серед військовослужбовців щодо умов та особливостей виплат винагороди відповідно до Постанови № 153.
Пунктом 2 наказу 115 визначено, що виплату винагороди здійснювати на підставі наказів начальників органів Державної прикордонної служби України відповідно до вимог пункту 4 Постанови, а саме:
- військовослужбовцям, які проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн;
- військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн грн за кожні 30 днів безпосередньої участі в бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
- військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), винагорода виплачується в повному обсязі.
Як встановлено судом та не заперечується позивачем, він був прийнятий з 05 жовтня 2021 року саме на строкову військову службу в НОМЕР_2 прикордонний загін.
Частиною 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. N 2232-XII ( в редакції від 01.12.2021, чинній на час призову позивача на військову службу) встановлено види військової служби:
- строкова військова служба;
- військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- військова служба за контрактом осіб рядового складу;
- військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
- військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);
- військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
- військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
- військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Тобто, залежно від виду військової служби, громадяни України призиваються на строкову військову службу чи на військову служби за призивом під час мобілізації або ж приймаються на військову службу за контрактом.
Враховуючи, що позивач, як військовослужбовець, який станом на 24 лютого 2022 року вже перебував на строковій військовій службі та у подальшому уклав контракт на проходження військової служби - положення норм Постанови №153 на нього не поширюються, як наслідок відповідач правомірно відмовив йому у задоволенні рапорту щодо отримання одноразової грошової винагороди в розмірі один мільйон гривень.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА