22 серпня 2025 року справа № 580/6538/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Янківської В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
09 червня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом №18 від 23.05.2025, яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
2) зобов'язати комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він має достатні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію). Разом з тим, рішенням комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформленого протоколом №18 від 23.05.2025 протиправно відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову під час мобілізації з посиланням на те, що відсутні підстави відповідно до п.3 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (відсутній письмовий договір про те, з ким будуть проживати діти).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подала до суду заяву, в якій просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , як і Комісія з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за своїми повноваженнями мають кожен власну виключну управлінську компетенцію, втручання до сфери реалізації якої з боку ТЦК та СП заборонена приписами ст. 19 Конституції України. ІНФОРМАЦІЯ_4 не наділений повноваженнями з розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та не має повноважень втручатись у виключну компетенцію Комісії з розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. ІНФОРМАЦІЯ_4 не є і не може бути відповідачем у даній справі та не може нести фінансову відповідальність за дії та рішення Комісії з відстрочок.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 , є військовозобов'язаним і перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20 травня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
26.05.2025 року ОСОБА_1 отримав повідомлення №4/640, згідно з яким комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації прийнято рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Рішення про відмову оформлено протоколом № 18 від 23.05.2025. Причина відмови: відсутні підстави відповідно до п.3 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (відсутній письмовий договір про те, з ким будуть проживати діти).
Вважаючи протиправною відмову у наданні відстрочки від призову за мобілізацією, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України №строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє станом на час розгляду цієї справи по суті.
Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці
Так, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).
Згідно пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 58 Порядку №560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку-6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку-7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Із матеріалів справи судом встановлено, що 20 травня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
26.05.2025 року ОСОБА_1 отримав повідомлення №4/640, згідно з яким комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації прийнято рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Рішення про відмову оформлено протоколом № 18 від 23.05.2025. Причина відмови: відсутні підстави відповідно до п.3 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (відсутній письмовий договір про те, з ким будуть проживати діти).
Так, згідно п. 3 додатку 5 Порядку №560 Переліку додатків, що подаються військовозобов'язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», документами, що підтверджують право на відстрочку згідно п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону є - свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 разом із заявою від 20.05.2025 були подані Голові комісії Голові комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 копії свідоцтв про народження трьох дітей, свідоцтов про шлю, паспорта, ідентифікаційного коду, довідка ДВС, заява дружини, інформація з Єдиного державного реєстру боржників.
Так, відповідно до додатку 5 Порядку № 560 документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII є: свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов'язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов'язаного виник обов'язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:
- свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше);
- рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
- рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
- письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;
- свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
- інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов'язаного за категорією стягнення (характером зобов'язання) стягнення аліментів з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки
Суд наголошує, що вказана норма містить чіткий перелік документів, що підтверджують утримання дітей.
Однак, суд зазначає, що позивачем у відповідності до положень п. 3 додатку 5 Порядку №560 не було надано до Комісії - окрім свідоцтв про народження трьох дітей із зазначенням батьківства військовозобов'язаного, також одного із обов'язкових документів, а саме письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з підставами прийняття спірного рішення, оскілки позивачем під час звернення із заявою не додано усіх необхідних документів, а отже не доведено існування обставин здійснення ним, як військовозобов'язаним, догляду та наявність законних підстав для надання відстрочки йому відповідно до п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА