Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
26 серпня 2025 р. Справа № 640/11006/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРУ Трейдінг» (04070, м. Київ, вулиця Ярославська, 58, поверх 10, код ЄДРПОУ 40371329) про визнання протиправним та скасування висновку, -
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (надалі за текстом - АТ «Укртрансгаз», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (надалі за текстом - ДАС України, відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України (оприлюднений в електронній системі закупівель 04 червня 2019 року) про результати моніторингу закупівлі «Газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)» (оголошення процедури закупівлі № UA-2019-03-15-001502-с).
В обґрунтування позовних вимог АТ «Укртрансгаз» зазначило, що не погоджується із оскаржуваним Висновком про результати моніторингу закупівлі, вважає його неправомірним, оскільки у ньому відсутня складова порушення - Замовник діяв у межах Закону та не порушував приписи абз. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі». Висновок ДАС України базується лише на підставі даних автоматичного індикатору ризику та не враховував норм законодавства України та документів оприлюднених Позивачем по даній закупівлі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2019 відмовлено в задоволенні клопотання Державної аудиторської служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРУ Трейдінг» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача.
На виконання пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, дану справу передано до Харківського окружного адміністративного суду.
Відповідно до штемпеля на супровідному листі Київського окружного адміністративного суду справа № 640/11006/19 надійшла до Харківського окружного адміністративного суду 12.03.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 справу № 640/11006/19 розподілено судді Супруну Юрію Олександровичу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 адміністративну справу № 640/11006/19 прийнято до провадження та запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо актуальності цього спору, а відповідачу - відзив на позовну заяву.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач 23.07.2019 надіслав до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими, а тому просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач 21.08.2019 надіслав до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідь на відзив, в якому АТ «Укртрансгаз» заперечувало проти доводів відповідача та повністю підтримав свою правову позицію, викладену у позовній заяві.
05.09.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва було отримано заперечення ДАС України на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначив, що позивач не спростував його доводів, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
27.03.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за результатами проведеного моніторингу закупівлі було виявлено порушення з боку позивача, а саме: абзац третій частини третьої статті 24 Закону № 922, яким визначено, що забезпечення тендерної пропозиції не може перевищувати 3 % очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгівлю на закупівлю товарів чи послуг. Натомість в оголошенні визначено суму забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 40 194 000,00 грн, що становить 3,6 % від зазначеної очікуваної вартості у розмірі 1 116 500 000,00 грн. Також відповідач зазначає, що моніторинг закупівлі було розпочато 14.05.2019, тобто до укладання договору про закупівлю, а отже без порушення положень частини першої та четвертої статті 7-1 Закону № 922.
01.04.2025 позивачем через підсистему «Електронний суд» було подано відповідь на відзив, в якому АТ «Укртрансгаз» вказало, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності порушень, а доводи, викладені ним у відзиві на позовну заяву є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
АТ «Укртрансгаз», у відповідності до оприлюдненого річного плану закупівель на 2019 рік, 15.03.2019 о 15:33 було оголошено проведення процедури відкритих торгів на закупівлю: «Газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)» (закупівля UA-2019-03-l5-001502-c).
Також, 15.03.2019 позивач оприлюднив на сайті prozorro.gov.ua по даній процедурі закупівлі тендерну документацію, затверджену протоколом тендерного комітету АТ «Укртрансгаз» від 14.03.2019 № ф19/002 (далі - Тендерна документація).
В пункті 8 Зведеної інформації про закупівлю Тендерної документації та річному плані закупівель Замовника на 2019 рік зазначено інформацію про очікувану вартість предмета закупівлі: «Газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)» у розмірі 1 339 800 000,00 грн. (з ПДВ) та у розмірі 1 116 500 000,00 грн. (без ПДВ).
В пункті 11 Зведеної інформації про закупівлю Тендерної документації зазначено розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00 грн., що становить 3% від очікуваної вартості закупівлі у розмірі 1 339 800 000,00 грн. (з ПДВ).
06.05.2019 о 17:25 Замовником була здійснена публікація повідомлення про намір укласти договір.
13.05.2019 відповідач прийняв наказ № 132 про початок моніторингу закупівель відповідно до переліку, що міститься в додатку до цього наказу, в тому числі закупівлі UA-2019-03-l5-001502-c.
Вказаний наказ було опубліковано 14.05.2019.
27.05.2019 о 21:47 було укладено та опубліковано договір з переможцем тендеру, разом з цим, повернуто забезпечення пропозиції учасника листом від 28.05.2019 № 2001ВИХ-19-1843, що звільняє від зобов'язань за гарантією.
04.06.2019 відповідачем складено Висновок № 206 про результати моніторингу закупівлі, відповідно до якого в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 11 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації визначено розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00 грн. або 3,6% від очікуваної вартості предмета закупівлі, чим порушено вимоги абзацу третього частини першої статті 24 Закону, яким визначено, що забезпечення тендерної пропозиції не може перевищувати 3% очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг.
11.06.2019 позивачем було опубліковано заперечення на Висновок № 206 про результати моніторингу закупівлі.
Вважаючи вищезазначений висновок відповідача протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі за текстом - Закон № 922-VIII) (тут і далі - станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 2 Закону № 922-VIII цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
За змістом статті 4 Закону № 922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
Згідно з частинами 1-2 статті 12 Закону № 922-VIII закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.
Пунктом 28 статті 1 Закону № 922-VIII передбачено, що, тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
За змістом частин 1-2 статті 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
В оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково зазначаються:
найменування та місцезнаходження замовника;
назва предмета закупівлі;
кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів;
строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
дата та час розкриття тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону;
розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.
В оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена замовником.
Дата і час розкриття тендерних пропозицій, крім випадку, встановленого в абзаці десятому цієї частини, та дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу.
Вимоги до тендерної документації встановлені статтею 22 Закону № 922-VIII.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 922-VIII замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції.
Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.
З вищезазначених норм вбачається, що в оголошенні про проведення закупівлі обов'язково зазначається очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг. При цьому замовник має право встановити вимогу про надання забезпечення тендерної пропозиції, розмір якого не може перевищувати 3% зазначеної очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю товарів.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності рішення про коригування митної вартості та доводам відповідача, покладеним в основу спірного рішення, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що в оголошенні про проведення закупівлі позивачем зазначена очікувана вартість у розмірі 1 116 500 000,00 UAH.
При цьому розмір забезпечення тендерної пропозиції встановлений у розмірі 40 194 000,00 UAH, що становить 3,6% від зазначеної вище очікуваної вартості закупівлі і свідчить про порушення позивачем вимог абзацу 3 частини 1 статті 24 Закону № 922-VIII.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що в тендерній документації вказана сума у розмірі 1 339 800 000,00 грн., від якої і обраховувалось 3% як розмір забезпечення тендерної пропозиції, адже вимоги Закону № 922-VIII чітко визначають необхідність зазначення у оголошенні про закупівлю очікуваної вартості такої закупівлі, з якої і вираховується забезпечення тендерної пропозиції.
Доводи позивача про те, що висновок відповідача базується лише на підставі даних автоматичного індикатора ризику суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 7-1 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків, тобто наявність таких даних стало підставою для проведення моніторингу закупівлі, а не для складення відповідного висновку.
Натомість висновок відповідача базується на порушенні вимог Закону № 922-VIII, які були виявлені в процесі вивчення оголошення про закупівлю та відповідної тендерної документації.
Посилання позивача на те, що проведення моніторингу було нелогічним, адже процедура відкритих торгів фактично була завершена, суд відхиляє як безпідставні і зазначає, що відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 7-1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРУ Трейдінг» (04070, м. Київ, вулиця Ярославська, 58, поверх 10, код ЄДРПОУ 40371329) про визнання протиправним та скасування висновку.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 26.08.2025.
Суддя Супруна Ю.О.