Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
26 серпня 2025 р. Справа № 520/15409/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (вул. Георгія Тарасенка, буд. 63, оф. 305-А,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ 42428078) до Чернівецької митниці Державної митної служби України (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл.,58023, код ЄДРПОУ 43971359) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (надалі за текстом - ТОВ «ТАРВЕЛ», декларант, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (надалі за текстом - Чернівецька митниця, митний орган, відповідач), в якому просило суд:
визнати противоправним та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №/2025/000021/2 від 24.01.2025 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000068 від 24.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ТАРВЕЛ» зазначило, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини і не містять розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Натомість, зазначені відповідачем у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття оскаржуваного рішення, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що як окремо кожне, так і всі у сукупності не вказують на наявність підстав для коригування вартості товару.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), та запропоновано відповідачу подати суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, скориставшись правом, передбаченим статтею 162 КАС України, через підсистему «Електронний суд» подав 11.07.2025 відзив на позовну заяву, в якому вказав, що вважає позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки при аналізі поданих позивачем до митного оформлення документів були виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості та її числових значень у зв'язку з цим було прийнято рішення про коригування митної вартості.
Позивачем через підсистему «Електронний суд» 14.07.2025 було подано відповідь на відзив, в якому ТОВ «ТАРВЕЛ» зазначило, що відповідачем у відзиві не було спростовано тверджень та аргументів позивача по суті позовних вимог, а отже позовні вимоги є обґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
02.01.2023 між ТОВ «ТАРВЕЛ» (Україна) (Покупець) та компанією VITOIL LTD SP.ZO.O. (Польща) (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № TV-10-23 (далі - Договір №-23).
Відповідно до пункту 2 Договору №-23 за цим договором купівлі-продажу Продавець погоджується продати, а Покупець купити товар, який вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
За змістом пунктів 3.1, 3.2 Договору №-23 загальна вартість продукції за цим договором купівлі-продажу складається з загальної вартості у Специфікаціях до цього договору. Покупець має право замовляти, а Продавець відповідно відпускати, частинами товар відповідно до підписаних Специфікацій, вказавши кількість і ціну відпущеної Продукції.
Положення пункту 7 Договору №-23 передбачають, що умови та строки поставки Специфікаціях до цього договору. Відправником товару може бути будь-яка інша компанія за вказівкою контрактоутримувача, про що вказується у товаро-супровідній документації та не потребує додаткового узгодження з утримувачем товару. Після узгодження Покупцем Продавець має надати наступні документи: рахунок фактура (інвойс) (оригінал), пакувальний лист (оригінал), морську накладну (коносамент) (видання телекс релізу коносамента) або авіа накладну (копія), сертифікат якості на продукцію (оригінал), сертифікат походження (оригінал), страховий поліс (копія), експортна декларація (копія).
Згідно з пунктом 8 Договору №-23 умови платежу вказуються в Специфікаціях до цього договору. Валюта платежу - долари США. Валюта договору - долари США.
Відповідно до Специфікації № 110/1 від 30.09.2024 до Договору купівлі-продажу №TV-10-23 від 02.01.2023 сторонами було погоджено опис товару, який поставляється, його кількість та вартість, а саме: Ветеринарний препарат «Зінол 1%» (Veterinary preparation «Zinol 1%») у кількісті 11 000,00 кг, ціна 2,35 доларів США за 1 кг, загальною вартістю 25 850,00 доларів США. Умови поставки: FOB Шанхай, Китай. Умови платежу: відстрочка платежу 180 днів з дати надходження Товару на склад Покупця.
24.01.2025 позивачем було подано митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №25UA408020002691U2 (далі - МД №25UA408020002691U2) для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно з Договором №-23.
Відповідно до граф 20, 22, 23, 42 МД №25UA408020002691U2 вартість товару за договором складає 25 850,00 доларів США, курс валюти 41,9751 грн. на 1 долар США, поставка відбувалася на умовах FOB Шанхай, Китай.
Митна вартість поставленого товару була визначена позивачем за ціною контракту (основний метод).
Згідно з графою 12 МД №25UA408020002691U2 митна вартість становить 1 254 308,02 грн (25 850,00 доларів США х 41,9751 грн. за 1 долар США + 169 251,68 грн. (транспортні витрати)).
До поданої МД №25UA408020002691U2 на підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу позивачем було подано такі документи:
- Сертифікат якості №176 від 15.10.2024;
- Сертифікат якості №177 від 16.10.2024;
- Сертифікат якості №178 від 16.10.2024;
- Пакувальний лист б/н від 30.09.2024;
- Інвойс №-23-110/1 від 30.09.2024;
- Коносамент № SZ241003139B від 26.10.2024;
- CRM № 21012025-03 від 21.01.2025;
- Сертифікат про походження товару №24С1300С3926/50038 від 05.11.2024;
- Рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 2 від 21.01.2025;
- Рахунок на оплату про надання транспортно-експедиційних послуг № 49 від 21.01.2025;
- Рахунок на оплату за фрахт № 19 від 13.01.2025;
- Довідка про транспортні витрати № 92 від 21.01.2025;
- Довідка про транспортні витрати (Фрахт +Локальні) №А00014 від 21.01.2025;
- Розподілення ТР (1/2) від 21.01.2025;
- Висновки щодо ціни Товару № 2360 від 19.12.2024:
- Договір купівлі-продажу № TV-10-23 від 02.01.2023;
- Додаткова угода №1 від 10.07.2023;
- Електронна справа №12399950 від 24.01.2025;
- Реєстраційне посвідчення №АВ-09382-01-20 від 07.09.2023.
За результатами розгляду поданої МД №25UA408020002691U2 та доданих до неї документів Чернівецькою митницею позивачу було направлено Запит (повідомлення), в якому зазначено, що відповідно ч. 3 ст. 53 МКУ документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: - пунктом 6 контракту від 02.01.2023 № TV-10-23 передбачено страхування товару, умови якого визначаються у специфікаціях. При цьому, наданою до митного оформлення специфікацією від 30.09.2024 №110/1, страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення; - у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 19.12.2024 №2360 вказано, що він дійсний протягом 30 діб від дати видачі. Таким чином, станом на дату подання митної декларації до оформлення він втратив чинність. Заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику, зазначеному у цьому експертному висновку. Крім того, висновок не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 56 Національного стандарту №1 «Загальні засали оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440, зокрема не містить: переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводилась оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок, а також у разі потреби інших інформаційних джерел, які роз'яснюють та підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином, зазначений висновок не містить документального підтвердження числових значень; - у рахунку на оплату від 13.01.2025 №19 зазначено реквізити Договору від 27.07.2022 № 27-07-03/22, який не надано до митного оформлення. Так, відсутні документально підтверджені відомості, які б відображали умови транспортування та підтверджували числове значення транспортних витрат; - довідка про транспортні витрати від 21.01.2025 № 92 вказує місцем доставки м. Хмельницький, при цьому згідно CMR від 21.01.2025 № 21012025-03 місцем розвантаження товару вказано м. Харків; - на офіційному сайті виробника товару: https://www.dyhg.com/product_en/typeid/4.html відсутні відомості щодо виробництва ним оцінюваного товару; - подані до митного оформлення документи не містять інших, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим в відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; - у електронному інвойсі зазначено виробником товару ZHEJIANG DAYANG BIOTECH GROUP CO., LTD, що не підтверджується жодним з поданих до митного оформлення документів. Згідно ч. 2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, по містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, по була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та ціни); - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); - копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни, та для деталізації умов поставки); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни). Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 ККУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Листом від 24.01.2025 позивачем було повідомлено митний орган про неможливість надання документів, крім вже наданих.
З огляду на зазначено відповідачем було направлено позивачу Запит (повідомлення) яким митний орган повідомив декларанта, що з огляду на те, що додатково надані та подані разом з МД документи не спростовують виявлені раніше розбіжності та невідповідності, тому відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом.
Враховуючи й подальшу наявність вищевказаних невідповідностей (на думку відповідача), згідно з положеннями п. 1 ст. 55 МКУ митним органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно по статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний (ст.64 МКУ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
24.01.2025 відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000021/2 (далі - Рішення № UA408000/2025/000021/2), відповідно до якого застосовано другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості товарів.
На підставі Рішення № UA408000/2025/000021/2 відповідачем було винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2025/000068 (далі - Картка відмови №/2025/000068), згідно з якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Зі змісту графи 33 Рішення № UA408000/2025/000021/2 з огляду на ч. 3 ст. 53 МКУ вбачається, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме:
- пунктом 6 контракту від 02.01.2023 № TV-10-23 передбачено страхування товару, умови якого визначаються у специфікаціях. При цьому, наданою до митного оформлення специфікацією від 30.09.2024 №110/1, страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення;
- у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 19.12.2024 №2360 вказано, що він дійсний протягом 30 діб від дати видачі. Таким чином, станом на дату подання митної декларації до оформлення він втратив чинність. Заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику, зазначеному у цьому експертному висновку. Крім того, висновок не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 56 Національного стандарту №1 «Загальні засали оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440, зокрема не містить: переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводилась оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок, а також у разі потреби інших інформаційних джерел, які роз'яснюють та підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином, зазначений висновок не містить документального підтвердження числових значень;
- у рахунку на оплату від 13.01.2025 №19 зазначено реквізити Договору від 27.07.2022 № 27-07-03/22, який не надано до митного оформлення. Так, відсутні документально підтверджені відомості, які б відображали умови транспортування та підтверджували числове значення транспортних витрат;
- довідка про транспортні витрати від 21.01.2025 № 92 вказує місцем доставки м. Хмельницький, при цьому згідно CMR від 21.01.2025 № 21012025-03 місцем розвантаження товару вказано м. Харків;
- на офіційному сайті виробника товару: https://www.dyhg.com/product_en/typeid/4.html відсутні відомості щодо виробництва ним оцінюваного товару;
- подані до митного оформлення документи не містять інших, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим в відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
- у електронному інвойсі зазначено виробником товару ZHEJIANG DAYANG BIOTECH GROUP CO., LTD, що не підтверджується жодним з поданих до митного оформлення документів.
З огляду на виявлені розбіжності та ненадання позивачем додаткових документів відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості і застосовано другорядний (резервний) метод.
За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митним органом митну вартість товару за МД від 24.11.2024 № UA408020/2024/057907 «Лікарські засоби (Ветеринарні), що містять антибіотики. Не в аерозольній упаковці: Ветеринарний препарат «Зінол 1%» Серія: 175 до 08.08.2026 - 4000 кг. Не належить до психотропних, наркотичних речовин та прекурсорів. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка ZHEJIANG DAYANG BIOTECH GROUP CO., LTD». Рівень митної вартості 6,9407 USD/кг. Розрахунок 6,9407 USD/кг * 11000 кг (вага нетто) = 76 347,7 USD.
Не погоджуючись із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За змістом частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями частини 7 статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
За змістом частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема митна вартість товарів та метод її визначення.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За змістом частин 1-3 статті 57 МК України передбачають, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті
За змістом частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Пунктами 1, 2 частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, і у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 53 МК України у визначених МК України випадках декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. При цьому вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України заборонено.
Водночас частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у випадках коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
За змістом частин 1-2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо митним органом застосовується стаття 64 МК України, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
З вищевказаних норм МК України вбачається, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності рішення про коригування митної вартості та доводам відповідача, покладеним в основу спірного рішення, суд зазначає таке.
Посилання митного органу на незаявлення до митного оформлення такої складової митної вартості як страхування суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 Договору №-23 умови щодо страхування вказуються у Специфікаціях до цього договору.
Зі змісту Специфікації вбачається, що відомості щодо страхування товару відсутні, що, в свою чергу, свідчить про те, що товар не був застрахований.
Вказане підтверджується також довідкою ТОВ «СТАРЛОДЖИК» про транспортні витрати від 21.01.2025 № А0001489-1 та довідкою ТОВ «ЛЕЛЕКА ЛОГІСТІК» про транспортні витрати від 21.01.2025 № 92.
З огляду на те, що страхування товару не здійснювалось, такі витрати до митної вартості товару, придбаного позивачем, не включаються, а тому висновок митного органу про те, що під час митного оформлення товарів таку складову митної вартості не було заявлено до митного оформлення є необґрунтованим.
Щодо листа ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 19.12.2024 № 2360 суд вважає за необхідне зазначити, що на нього не поширюються вимоги Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, адже зазначений вище лист не є звітом про оцінку майна в розумінні Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», натомість у ньому було проведено аналіз відповідності цінових умов Договору №-23 поточній кон'юктурі ринку.
Також суд звертає увагу на те, що лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 19.12.2024 № 2360 з огляду на положення частини 2 статті 53 МК України, не належать до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів і обов'язково мають бути надані декларантом.
Посилання відповідача на те, що довідка про транспортні витрати від 21.01.2025 № 92 вказує місцем доставки м. Хмельницький, при цьому згідно CMR від 21.01.2025 № 21012025-03 місцем розвантаження товару вказано м. Харків, як на підставу для коригування митної вартості, суд відхиляє як безпідставні з огляду на те, що згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
З матеріалів справи вбачається, що до митної вартості ввезених товарів враховано транспортні витрати від точки завантаження до митного поста п/п Порубне, Україна. Всі подальші витрати на транспортування після митного оформлення та доставлення товару з митного поста на склад в Хмельницький не впливають на митне оформлення товару і до митної вартості не включаються.
Щодо доводів відповідача про те, що у рахунку на оплату від 13.01.2025 №19 зазначено реквізити Договору від 27.07.2022 № 27-07-03/22, який не надано до митного оформлення, тобто відсутні документально підтверджені відомості, які б відображали умови транспортування та підтверджували числове значення транспортних витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених транспортних витрат позивачем до митної декларації було надано такі документи: коносамент № SZ241003139B від 26.10.2024, CRM № 21012025-03 від 21.01.2025, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 2 від 21.01.2025, рахунок на оплату про надання транспортно-експедиційних послуг № 49 від 21.01.2025, рахунок на оплату за фрахт № 19 від 13.01.2025, довідка про транспортні витрати № 92 від 21.01.2025, довідка про транспортні витрати (Фрахт +Локальні) №А00014 від 21.01.2025, розподілення ТР (1/2) від 21.01.2025.
З наданих позивачем довідок про транспортні витрати та рахунків на оплату вбачається, що усі понесені ним транспортні витрати, пов'язані з доставкою товарів до митного кордону України, були включені до складу митної вартості товарів:
- послуги, надані ТОВ «СТАРЛОДЖИК»: морське перевезення вантажу за межами державного кордону України (порт Констанца, Румунія) - 98 261,68 грн, комплекс послуг з обробки контейнерів у порту призначення за межами митної території України - 42 200,00 грн;
- послуги, надані ТОВ «ЛЕЛЕКА»: транспортні послуги з міжнародного перевезення вантажів автомобілем RENAULT держ.номер НОМЕР_1 /АХ0720XF за маршрутом Констанца, Румунія - п/п Порубне, Україна - 28 790,00 грн.
Отже, додані позивачем до митної декларації документи належним чином підтверджують вартість послуг з транспортування товару, придбаного позивачем.
Посилання митного органу на те, що на офіційному сайті виробника товару: https://www.dyhg.com/product_en/typeid/4.html відсутні відомості щодо виробництва ним оцінюваного товару суд відхиляє як безпідставні, оскільки відсутність на сайті такої інформації жодним чином не свідчить про невиробництво такого товару.
Крім того, відповідачем не зазначено, як саме наявність або відсутність такої інформації відповідно до норм МК України впливає на правильність визначення митної вартості товарів.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем до митного оформлення було надано Реєстраційне підтвердження №AB-09382-01-20 від 07.09.2023, відповідно до якого виробником є ТОВ "ВЕТСИНТЕЗ" ЧЖЕЦЗЯН ДАЯН БАЙОТЕК ГРУП КР, ЛТД, тобто фактично, на замовлення ТОВ "ВЕТСИНТЕЗ" продукт "Зінол 1%" виготовляється групою компаній ЧЖЕЦЗЯН ДАЯН БАЙОТЕК ЛТД.
Відповідно до листа ZHEJIANG DAYANG BIOTECH GROUP CO., LTD від 04.05.2023 компанії HERO CHEMICAL CO., LTD, ZHEJIANG SHARE BIO-PHARM CO., LTD, SHIJIAZHUANG HUIHAO TRADE CO., LTD, ANJI FENGMU VETERINARY MEDICINE CO., LTD входять до ZHEJIANG DAYANG BIOTECH GROUP CO., LTD.
Тобто, виробник товару належить групи компаній, які вказані у наданих позивачем документах (інвойсі, коносаменті, автотранспортних накладних).
Доводи Чернівецької митниці про те, що подані до митного оформлення документи не містять інших, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим в відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 Договору № TV-10-23 упаковка та маркування мають бути погоджені з Покупцем. Упаковка товару повинна забезпечити його збереження та безпечну доставку. Упаковка (тара) не є зворотною та повторному використанню не підлягає.
Із зазначеного вбачається, що упаковка товару входить в його вартість.
Також згідно з умовами Договору № 27-07-03/22 Експедитор за рахунок Клієнта організовує перевезення його вантажів на умовах, погоджених Сторонами, а також надає інші послуги Клієнтові за погодженням Сторін, в тому числі щодо митного оформлення вантажу, оплати провізної плати (залізничного тарифу) за завантажені та порожні рейси рухомого складу та інші послуги/роботи надані залізницею/перевізником.
У довідці про транспортні витрати, виданій ТОВ «СТАРЛОДЖИК» указано номер контейнера, який також зазначено у коносаменті.
Із зазначеного вбачається, що транспортування товару, придбаного позивачем, здійснювалось у контейнерах, користування якими включено до вартості транспортних послуг та, відповідно, включено до митної вартості товарів.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що особою, яка здійснювала декларування товарів є ОСОБА_1 , тобто директор ТОВ «ТАРВЕЛ», що вказує, що в межах цього митного оформлення товарів позивачем митний брокер не залучався, а тому брокерська винагорода до митної вартості товарів не включається.
Посилання митного органу на те, що в електронному інвойсі зазначено виробником товару ZHEJIANG DAYANG BIOTECH GROUP CO., LTD, що не підтверджується жодним з поданих до митного оформлення документів, суд вважає необґрунтованими, адже відповідно до комерційного інвойсу №-23-110/1 вантажовідправником є SHIJIAZHUANG HUIHAO TRADE CO., LTD. Ця ж компанія вказана в коносаментів та автотранспортних накладних (CMR).
Крім того, як було зазначено вище, згідно з листом ZHEJIANG DAYANG BIOTECH GROUP CO., LTD від 04.05.2023 компанії HERO CHEMICAL CO., LTD, ZHEJIANG SHARE BIO-PHARM CO., LTD, SHIJIAZHUANG HUIHAO TRADE CO., LTD, ANJI FENGMU VETERINARY MEDICINE CO., LTD входять до ZHEJIANG DAYANG BIOTECH GROUP CO., LTD.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач надав Чернівецькій митниці до митного оформлення усі необхідні документи, які передбачені частинами 1-2 статті 53 МК України.
В той же час, відповідач при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не обґрунтував належним чином наявність сумнівів в числових значеннях або недостовірність та/або неповноту наданих документів, що могло б бути підставою для коригування митної вартості.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (вул. Георгія Тарасенка, буд. 63, оф. 305-А,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ 42428078) до Чернівецької митниці Державної митної служби України (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл.,58023, код ЄДРПОУ 43971359) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №/2025/000021/2 від 24.01.2025 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000068 від 24.01.2025.
Стягнути з Чернівецької митниці Державної митної служби України (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл.,58023, код ЄДРПОУ 43971359) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (вул. Георгія Тарасенка, буд. 63, оф. 305-А,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ 42428078) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5851 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) гривня 18 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 26.08.25.
Суддя Супруна Ю.О.