про продовження процесуального строку розгляду справи
Справа № 500/3592/25
25 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі судді Мандзія О.П., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.11.2024 № 2876/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Підгаєцької міської ради Тернопільської області ОСОБА_1 " та наказ Міністерства юстиції України від 18.12.2024 № 3640/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Підгаєцької міської ради Тернопільської області ОСОБА_1 ", наказ Міністерства юстиції України від 18.12.2024 № 3640/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Підгаєцької міської ради Тернопільської області ОСОБА_1 ".
Ухвалою суду від 20.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Міністерством юстиції України подано до суду відзив. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем також заявлено клопотання про витребування доказів, клопотання про залучення державного підприємства "Національні інформаційні системи" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, суд розглядає справу за межами строків, передбачених ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в перший робочий день - 25.08.2025.
В силу приписів ч.4 ст.9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.94 КАС України).
Як передбачено ч.3 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, з метою повного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати в Підгаєцької міської ради Тернопільської області належним чином, відповідно до вимог Порядку формування та зберігання реєстраційних справ, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 №3267/5, засвідчені документи реєстраційної справи в електронній формі, зокрема засвідчені копії матеріалів, доданих до заяви про державну реєстрацію права власності від 27.11.2023 №58220484, що містяться в електронній формі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі яких державним реєстратором Кухаришиним В.В. проведено державну реєстрацію прав.
Частиною 2 ст.49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч.5 ст.49 КАС України).
Участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з ч.1 ст.2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.
Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов'язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
Суд звертає увагу, що у клопотанні про залучення до участі у справі третьої особи відповідач не обґрунтував яким чином судове рішення у цій може вплинути на права та обов'язки державного підприємства "Національні інформаційні системи". Посилання на те, що технічні та технологічні заходи щодо надання доступу, в тому числі у разі скасування судом рішення Міністерства юстиції України про анулювання доступу до Державного реєстру прав, здійснюється адміністратором реєстрів - державним підприємством "Національні інформаційні системи", не є підставою для залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення державного підприємства "Національні інформаційні системи" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Приписами ч.1-3 ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, дана справи не належать до тієї категорії справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем не наведено достатніх обставин, визначених ст.257 КАС України щодо необхідності розгляду вказаної справи в загальному позовному провадженні, а викладені у клопотанні мотиви є його суб'єктивною думкою.
З огляду на наведене, та враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, а відповідач не навів достатніх обґрунтувань необхідності розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, суд залишає без задоволення клопотання про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч.5, 7 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
При цьому, ч.6 ст.262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Жодних мотивів, обґрунтувань та підстав, в чому полягає складність справи та є необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін, та розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в поданому клопотанні відповідачем не наведено.
Відтак, враховуючи предмет і підстави позову, що не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також положення ст.262 КАС України, суд дійшов переконання про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, що свідчить про відмову в задоволенні клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Статтею 119 КАС України, визначено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Згідно з ч.2 ст.121 КАС України встановлений процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи у визначені процесуальним законом строки.
Враховуючи обставини даної справи, необхідність витребувати докази, рекомендації Ради суддів України судам щодо організації роботи в умовах воєнного стану та закріплену ч.2 ст.121 КАС України можливість продовжити строк розгляду справи, суд дійшов висновку, що строк розгляду даної адміністративної справи слід продовжити на один місяць.
Керуючись ст.49, 80, 121, 241, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд
Витребувати в Підгаєцької міської ради Тернопільської області належним чином, відповідно до вимог Порядку формування та зберігання реєстраційних справ, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 №3267/5, засвідчені документи реєстраційної справи в електронній формі, зокрема засвідчені копії матеріалів, доданих до заяви про державну реєстрацію права власності від 27.11.2023 № 58220484, що містяться в електронній формі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі яких державним реєстратором ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію прав.
Витребувані докази надати до 5 (п'яти) днів з моменту вручення даної ухвали.
У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про залучення державного підприємства "Національні інформаційні системи" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Продовжити процесуальний строк розгляду справи №500/3592/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу на один місяць.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 25 серпня 2025 року.
Суддя Мандзій О.П.