Справа № 500/3446/25
26 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка Р.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді на адвокатський запит Гриців Ольги Ярославівни від 18.05.2025;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати адвокату Гриців Ользі Ярославівні інформацію, запитувану нею в адвокатському запиті від 18.05.2025, а саме надати інформацію чи направлялася на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повістка (виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки), якщо так, повідомити номеру поштового відправлення, поштового опису-вкладення з відміткою поштового відділення про прийняття кореспонденції, поштової квитанції про прийняття кореспонденції, повідомлення поштового відділення про повернення листа неврученим.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що адвокатом Гриців Ольгою Ярославівною на підставі договору про на надання правової допомоги від 18.05.2025, здійснюється представництво та захист законних інтересів ОСОБА_2 . У зв'язку з необхідністю здійснити збір необхідної інформації, адвокатом Гриців О.Я., 18.05.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано на електронну пошту адвокатський запит з проханням надати: - інформацію, чи направлялася на ім'я ОСОБА_2 повістка (виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки), якщо так, то повідомити: - номеру поштового відправлення; - поштового опису-вкладення, з відміткою поштового відділення про прийняття кореспонденції; - поштової квитанції про прийняття кореспонденції; - повідомлення поштового відділення про повернення листа неврученим.
Зазначає, що в силу вимог ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Станом на 06.06.2025 року (протягом п'ятнадцяти робочих днів) запитуваної інформації не надано, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 11.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
19.06.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 просив, відмовити у задоволенні позову в повному обсязі
Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач зазначає, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатськими запитами з метою витребування інформації.
Вказує, що законодавством не передбачено оповіщення військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Як встановлено з матеріалів справи, адвокат Гриців О.Я. звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 в інтересах ОСОБА_2 із адвокатським запитом від 18.05.2025, який надійшов на електронну адресу 29.05.25 за вхідним 5119.
В ході розгляду адвокатського запиту встановлено, що ОСОБА_2 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 та предмет запиту стосується інформації про повістку на ім'я ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_4 в межах повноважень, 29.05.2025 за вих. №1054/10/2/5073 адвокатський запит скеровано за належністю на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 для надання інформацію по суті, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 не володіє запитуваною інформацією та не видає жодних повісток.
З метою належного контролю за виконанням телеграми №1054/10/2/507 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 зобов'язано розглянути адвокатський запит та надати відповідь в терміни визначені чинним законодавством.
За результатами доповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено, що відповідь на адвокатський запит від 18.05.2025, надано 30.05.2025 за вих. №3646 наступного дня після одержання 29.05.2025, тобто в термін визначеним законодавством, що виключає , на думку відповідача, неправомірну поведінку ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Враховуючи вище описане, відсутня протиправна поведінка ІНФОРМАЦІЯ_5 у ненаданні інформації, яка запитувалась в адвокатському запиті від 18.05.2025, оскільки запитувана інформацію була надана начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 в повному обсязі листом від 30.05.2025 №3646.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, де вказала, що Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, у відзиві на позов, не надав достатніх, належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій. Наполягає на тому, що:
1. Адвокатський запит було адресовано адвокатом Гриців О.Я. 18.05.2025 зокрема ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Відповідач же до відзиву на позов додає адвокатський запит від 28.05.2025, який був надісланий повторно, у зв'язку із ненаданням відповіді на адвокатський запит від 18.05.2025.
3. Також позивач додає відповідь, яка була надіслана адвокату Гриців О.Я. 02.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 .
4. Не доведено виконання обов'язку п'ятиденного строку надання відповіді з дня отримання запиту. Минуло 11 робочих днів.
Звертає увагу, що в адвокатських запитах адвокат просила надіслати запитувану інформацію на офіційну адресу електронної пошти адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_9 , не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, встановив таке.
Гриців Ольга Ярославівна є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №00004, виданим 26.08.2016 на підставі рішення Ради адвокатів Тернопільської області від 02.08.2013 року №7.
До матеріалів справи долучено копію ордера серії ВО №1100642 від 18.05.2025 про надання правничої допомоги ОСОБА_2 на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 18.05.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_10 адвокатом ОСОБА_1 .
18.05.2025 адвокатом Гриців Ольгою Ярославівною до ІНФОРМАЦІЯ_1 електронною поштою надіслано адвокатський запит з проханням надати: - інформацію, чи направлялася на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повістка (виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки), якщо так, то повідомити: - номеру поштового відправлення; - поштового опису-вкладення, з відміткою поштового відділення про прийняття кореспонденції; - поштової квитанції про прийняття кореспонденції; - повідомлення поштового відділення про повернення листа неврученим.
До адвокатського запиту адвокатом додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію ордера про надання правничої допомоги серія ВО №1100642 від 18.05.2025.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI в редакції, чинні на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 2 цього Закону № 5076-VI закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до статті 20 Закону № 5076-VI визначені професійні права адвоката, згідно з якими під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (пункт 1 частини 1 статті 20 Закону № 5076-VI).
Згідно частини 1 статті 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Частиною 3 статті 24 Закону № 5076-VI встановлено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
З матеріалів справи вбачається, адвокат Гриців О.Я. звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 в інтересах ОСОБА_2 адвокатським запитом 18.05.2025, який надійшов на електронну адресу відповідача 29.05.25 за вхідним №5119.
ІНФОРМАЦІЯ_4 в межах повноважень 29.05.2025 за вих. №1054/10/2/5073 адвокатський запит скеровано за належністю на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 для надання інформацію по суті, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 не володіє запитуваною інформацією у адвокатському запиті та не видає жодних повісток.
Тому, відповідь на адвокатський запит від 18.05.2025, надано 30.05.2025 за вих. №3646, тобто наступного дня після отримання розпорядником інформації - в термін визначеним законодавством, що виключає неправомірну поведінку ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Отже, відповідач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 запитувана інформацію була надана начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 в повному обсязі листом від 30.05.2025 №3646. 02.06.2025 позивачу, ОСОБА_1 , направлено відповідь на запит за допомогою засобів поштового зв'язку.
При цьому, суд зазначає, що час, необхідний для поштового пересилання відправлення оператором поштового зв'язку не залежить від волі відповідача.
З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем надано позивачу відповідь у порядку та строки, що визначенні чинним законодавством, зокрема Законом № 5076-VI.
Суд наголошує, що предметом даного позову є саме протиправні, на думку позивача, дії відповідача в частині ненадання інформації на її адвокатський, тобто не розгляду у строки, передбачені Законом № 5076-VI, адвокатського запиту та ненаданню відповіді на запит, а підставами позову є саме обставини щодо ненадання відповіді на такий запит не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Виходячи з підстав та предмету позову суд зазначає, що протиправні дії це активна поведінка особи (суб'єкта владних повноважень), яка полягає у неналежному виконанні покладених на неї посадових обов'язків усупереч законодавства України.
Таким чином, звертаючись з позовом до суду позивач в якості підстави позову вказує про ненадання відповідачем відповіді на адвокатський запит, однак позовна заява не містить будь-яких доводів та вимог щодо протиправності наданих відповідача відповідей на такий запит. Відповідно, у цій справі суд не вбачає підстав для надання оцінки повноти наданої відповідачем інформації у відповідь на адвокатський запит позивача.
На підтвердження направлення запиту 18.05.2025 на електронну адресу відповідача, позивачем до позовної заяви долучено скріншот із скриньки вихідної кореспонденції, яка містить в собі інформацію про дату відправлення - 18.05.2025, однак не містить інформацію про отримання відповідачем цього листа.
Відповідач заперечує обставини надходження адвокатського запиту 18.05.2025. Патомість, позивач не довела допустимими доказами належне вручення/отримання відповідачем спірного адвокатського запиту.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Як встановлено вище, у зв'язку із направленням позивачем електронною поштою адвокатського запиту від 18.05.2025, який відповідачем отримано 29.05.2025, відповідь підготовлено 30.05.2025 і скеровано пощтовим відправленням 02.06.2025 суд приходить до висновку про дотримання відповідачем строку надання відповіді на запит, який визначений ч.1 ст.20 Закону.
При цьому, Закон України «Про доступ до публічної інформації» не розділяє юридичну значимість, як відповіді на запит в електронній формі, так і шляхом направлення поштового повідомлення, а отже, направлення відповіді на запити поштою 02.06.2025 не можна вважати порушенням відповідачем процедури відповіді на запит, адже така відповідь надана у визначений законом строк. Разом з тим, направлення відповіді на запит поштою не може бути підставою для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 КАС України 8) позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Тобто, необхідною умовою захисту прав та/або законних інтересів позивача в судовому порядку є їх порушення суб'єктом владних повноважень.
У даному випадку у суду відсутні підстави для висновку про порушення прав та/або законних інтересів позивача фактом направлення відповіді на її запит поштою протягом п'яти днів від дня надходження, що виключає необхідність їх судового захисту.
У позові позивачка не довела належними доказами отримання відповідачем її запиту саме 18.05.2025, як і не обгрунтувала жодним чином порушення її прав та інтересів чи снастання інших негативних наслідків отримання відповіді на запит через засоби поштового звязку. Відсутність можливості у суду встановити наявність порушеного права або інтересу у позивача в контексті отримання відповіді на запит у письмовій формі, дає підстави вважати, що права позивача, в даному випадку, не порушені, що натомість не впливає на право особи звернутися до суду.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що суб'єктом владних повноважень не було допущено порушень строку чи процедури надання відповіді на адвокатський запит; за відсутності факту порушеного права та/або законного інтересу позивача, відсутні підстави для надання позивачу судового захисту у вигляді задоволення позовних вимог.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що відповідач довів належними і допустимими доказами правомірність своїх дій, натомість позивачка не надала достовірні докази отримання відповідачем її запиту у зазнечені нею строки, що свідчить про наявність підстав визнання позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до матеріалів справи позивача, за наслідками розгляду адміністративної справи понесла судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. На підтвердження понесення судових витрат, представник позивача доказів не подала.
Відповідно до частин третьої, четвертої цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на відхилення позовних вимог, судом розподіл процесуальних витрат не здійнюється. Крім того, оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність необхідності стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, оскільки позивач не залучала адвоката для здійснення представництва, а здійснювала своє представництво самостійно.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність своїх дій щодо надання відповіді на адвокатський запит позивача. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.
При цьому, суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.
У цій справі позивач не сплачувала судовий збір, оскільки звільнена від нього відповідно Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, доказів понесення інших витрат суду не надано. За таких обставин, а також враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, суд не стягує та не присуджує на користь позивача будь-які судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 26 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Головуючий суддя Грицюк Р.П.