про повернення заяви
25 серпня 2025 року Справа № 480/2678/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення боржника, прийнятого на виконання рішення суду у справі №480/2678/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості,
ОСОБА_2 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №183450002195 від 01 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 про перерахунок пенсії шляхом її зменшення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії у розмірі, не нижчому за 4131,40 грн, на місяць з 01 грудня 2020 року і довічно на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій з 01 грудня 2020 року пенсії виходячи з розміру, не нижчому за 4131,40 грн за період з 01 грудня 2020 року по день ухвалення судового рішення, з компенсацією втрати частини доходів та з урахуванням виплачених сум пенсії.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі № 480/2678/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №480/2678/23. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості задовольнити частково. Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №183450002195 від 01 лютого 2021 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум пенсії, з 01 грудня 2020 року, з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В подальшому, позивач звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просить суд: визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 11 березня 2024 року №183450002195 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2020 і довічно на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року в адміністративній справі №480/2678/23, виконавчий лист №480/2678/23 Сумського окружного адміністративного суду; постановити окрему ухвалу, якою у встановлений судом строк зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли ухваленню протиправного рішення від 11 березня 2024 року №183450002195 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2020 і довічно, а також зобов'язати боржника здійснити передбачені чинним законодавством дії з перерахунку пенсії та виплати заборгованості на виконання рішення суду; зобов'язати відповідача у встановлений судом строк надати відповідь на поставлені в окремій ухвалі зобов'язання.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення боржника прийнятого на виконання рішення суду повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
09.06.2025 року зазначена заява залишена судом без руху, заявнику надано строк на усунення недоліків шляхом надання підписаного оригіналу заяви про визнання протиправним рішення боржника щодо виконання рішення суду, її копії для відповідача, належним чином завірених документів приєднаних до заяви в примірниках для суду та відповідача по справі.
Поштове відправлення, яке направлялося заявнику за адресою для листування, зазначеною заявником в заяві, а саме: АДРЕСА_1 , було повернуто до суду 27.06.2025 року з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".
Водночас, суд зазначає, що вказану ухвалу надіслано суддею до Єдиного державного реєстру судових рішень 09.06.2025 та оприлюднено в ЄДРСР 11.06.2025 за №127976874.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з п.п.3, 4 ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Таким чином, зважаючи на викладене, оскільки копія ухвали суду від 09.06.2025 була надіслана за адресою, яка зазначена заявником у заяві, і не вручена позивачу з незалежних від суду причин, про що 25.06.2025 проставлена відмітка відділу поштового зв'язку, датою отримання позивачем копії ухвали суду слід вважати 25.06.2025.
Станом на 25.05.2025 недоліки заяви не усунуто, повідомлення про зміну місця проживання (або адреси для листування) від ОСОБА_1 не надходило.
Згідно з ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов'язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов'язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин на підставі ст. 169 КАС України вбачається необхідним повернути заяву з усіма доданими до неї матеріалами заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 293-295, 297 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення боржника, прийнятого на виконання рішення суду у справі №480/2678/23 - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.В. Воловик