про повернення позовної заяви
25 серпня 2025 року м. Рівне №460/14662/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Дудар О.М., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо непридатності до проходження військової служби з виключенням з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо непридатності до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтею 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.7 ст.44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.8 ст.44 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.57 КАС України, представником у суді може бути адвокат.
Згідно з ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) встановлено, що підставою для здійснення адвокатської діяльності є, зокрема, ордер або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, ордер.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч.2 ст.26 Закону №5076-VI).
На виконання зазначеної норми Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги (далі - Положення №41) та типову форму ордера на надання правничої (правової) допомоги (додаток 1 до Положення №41).
Відповідно до п.3 Положення №41, в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Згідно з п.6 Положення №41, бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному вебсайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ (п.7 Положення №41).
Пунктом 8 Положення №41 передбачено, що адвокати, адвокатські об'єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об'єднання, адвокатського бюро через офіційний вебсайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.
Згідно з п.4 Положення №41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Пунктом 12 Положення №41 визначено обов'язкові реквізити ордера, серед яких - назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом.
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Судом встановлено, що позовну заяву ОСОБА_1 подано до суду 18.08.2025 у письмовій формі адвокатом Новосад Наталією Віталіївною та скріплено власноручним підписом цього адвоката.
До цієї позовної заяви додано ордер серії ВК №1185005, виданий 15 серпня 2025 року адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, про надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Новосад Наталією Віталіївною у "Окружному адміністративному суді".
Тобто зазначений ордер не містить обов'язкових реквізитів, передбачених п.12 Положення №41, а саме: назви органу, у якому надається правнича допомога адвокатом.
Суд звертає увагу на те, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18, ухвалах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №260/1365/19 та від 23.07.2020 у справі №640/280/20.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Новосад Н.В. щодо представництва в Рівненському окружному адміністративному суді та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду.
В ухвалі від 22.10.2018 у справі №826/3582/17 Верховний Суд зазначив, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до відповідного адміністративного суду.
Отже, позовна заява у цій справі підписана особою, яка не має права на її підписання.
При цьому, суд звертає увагу на те, що такий висновок не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність оформленого за правилами Положення №41 ордера унеможливлює встановлення волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Новосад Н.В. щодо її представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду.
Пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено 25 серпня 2025 року.
Суддя О.М. Дудар