про повернення позовної заяви
25 серпня 2025 року м. Рівне №460/12595/25
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки шляхом надання суду:
- належним чином оформленої позовної заяви, відповідно до вимог статті 160 КАС України із точним викладом суб'єктного складу учасників справи, змісту позовних вимог та викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з врахуванням висновків суду, а також:
- належним чином засвідчених копій письмових доказів - Листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 січня 2025 з додаткам читабельного змісту;
- документа про сплату судового збору за кожну вимогу майнового/немайнового характеру відповідно до їх кількості, в редакції вимог позовної заяви така сума становить в сумі 4844,80 грн.
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Зазначена ухвала отримана позивачем. На виконання ухвали позивачем подано оновлено позовну заяву, відповідно до якої уточнено позовні вимоги та визначено новий суб'єктний склад учасників справи. Також подано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2906,88 грн., а також клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Розглянувши подані документи, суд зауважує наступне.
Щодо судового збору
Як зазначалось в ухвалі суду від 30.07.2025, виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем було заявлено 5 вимог немайнового характеру, за які позивачу належало сплатити судовий збір в сумі 4844,80 грн. (3028,00 грн х 0,4 = 1211,20 грн х 0,8 х 5).
В контексті зазначеного позивачу було запропоновано усунути недоліки позовної документа про сплату судового збору за кожну вимогу майнового/немайнового характеру відповідно до їх кількості, в редакції вимог позовної заяви така сума становила - 4844,80 грн.
На виконання ухвали, позивачем подано квитанцію на суму 2906,88 грн., з розрахунку за 3 вимоги немайнового характеру.
Як свідчить зміст позову (уточненого), позивач просить:
1. Визнати протиправними дії ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині проведення медичного огляду без сформованого направлення на медичний огляд ОСОБА_1 , проведення медичного огляду без участі ОСОБА_1 , формування картки обстеження та медичного огляду відносно ОСОБА_1 від 16.01.2025 року за №436/6, винесення постанови ВЛК (довідки) від 16.01.2025 року за №436/6, ненаданні ОСОБА_1 копії довідки ВЛК від 16.01.2025 року за №436/6; визнати протиправною та скасувати постанову (довідку) позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16 січня 2025 року №436/6 про придатність ОСОБА_1 до військової служби;
2. Визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді неприйняття від ОСОБА_1 заяви про надання відстрочки, невчинення дій передбачених ч.3 ст.7 Закону України “Про звернення громадян» та ненадання можливості ОСОБА_1 подати таку заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 протиправною;
3. Визнати протиправним та скасувати попередження №535 від 17.01.2025 року видане ІНФОРМАЦІЯ_5 стосовно ОСОБА_1 ; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді вручення ОСОБА_1 попередження №535 від 17.01.2025 року та в частині внесення ОСОБА_1 в поіменні списки військовозобов'язаних, - за наслідками проведеного медичного огляду ВЛК (складеної постанови (довідки) позаштатної військоволікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16 січня 2025 року №436/6 про придатність ОСОБА_1 до військової служби) та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 вчинити дію у вигляді виключення ОСОБА_1 з поіменних списків військовозобов'язаних.
При цьому, суд зауважує, що фактично позовна вимога №1 та №3 містить по 2 вимоги немайнового характеру. Тобто позивачем заявлено 5 вимог немайнового характеру, за які позивачу належало сплатити судовий збір в сумі 4844,80 грн.
Наведене свідчить, що позивачем сплачено судовий збір у недостатньому розмірі.
Щодо строку звернення до суду.
Як зазначалось в ухвалі суду від 30.07.2025, фактично спірні правовідносини виникли 16 - 17.01.2025.
Поряд з цим, до суду з даним позовом позивач звернувся 23.07.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку, передбаченого ст.122 КАС України.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зауважила, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Як зазначалось вище судом, спірні правовідносини виникли 16.01.2025 - 17.01.2025, з того часу, позивачу було достеменно відомо про порушення (на його думку) його прав та законних інтересів.
Реалізовувати своє право на захист в судовому порядку позивач розпочав лише через 6 місяців від спірної дати.
Тому, на думку суду такі обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
З приводу заяви про поновлення строку звернення до суду суд зауважує, що клопотання містить аналогічні доводи, зазначеним в первісній позовній заяві.
Водночас, суд повторно зазначає:
Щодо ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі №460/12060/25, якою повернуто позовну заяву.
Дану ухвалу представник Позивача - адвокат Курлапов М.Д. отримав 22 липня 2025 року в електронному кабінеті у підсистемі "Електронний суд" о 18 год 58 хв. Тобто, з урахуванням абз.2 ч.6 ст.251 КАС України, дану ухвалу було отримано 23 липня 2025 року.
З даного приводу суд зауважує, що сам факт повернення позовної заяви не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність викладених заявником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати позовну заяву, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №280/4682/19, від 18.06.2020 у справі №400/524/19, від 17.06.2020 у справі №280/4951/19.
Також, суд відхиляє загальні доводи представника позивача про введення воєнного стану в Україні, к-сть оголошених повітряний тривог на території Рівненської області, що не підкріплені поясненнями та доказами, підтверджуючими неможливість звернення до суду у передбачений процесуальним законом строк.
Оцінка вказаних обставинам вже надавалась судом в ухвалі від 30.07.2025
Жодних інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач у встановлений строк звернення до суду не звернувся, підстави, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду, є неповажними.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, у зв'язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню.
Вирішення окремого процесуального питання проведено з врахуванням строку тимчасової втрати працездатності головуючого судді та перебування у щорічній основній відпустці.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Щербаков