про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2025 року м. Київ № 320/41248/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не нарахуванні ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, у розмірі 100000 грн. на місяць за час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 246752,69 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, у розмірі 100000 грн. на місяць з урахуванням виплачених раніше сум за час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за період: з 10.06.2022 року по 17.08.2022 року; з 19.08.2022 року по 29.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 11.09.2022 року; з 27.10.2022 року по 26.11.2022 року; з 31.08.2023 року по 28.11.2023 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Згідно з пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на наступне.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Питання щодо строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження є бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 грн, відповідно до Постанови №168 за періоди з 10.06.2022 року по 17.08.2022 року; з 19.08.2022 року по 29.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 11.09.2022 року; з 27.10.2022 року по 26.11.2022 року; з 31.08.2023 року по 28.11.2023 року.
Таким чином спір стосується бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо виплати належного розміру грошового забезпечення позивача.
Поряд з цим, як зазначено в позовній заяві, позивач з 22.05.2022 по 29.05.2024 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .
В контексті наведеного суд враховує, що положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували особливості звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі у справах про виплату їм грошового забезпечення (чи його складових) у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Водночас, відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до суду у правовідносинах, що стосуються виплати грошового забезпечення врегульовано Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Так, відповідно до частини 2 статті 233 (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника (в тому числі і працівників публічної служби) на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Водночас Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" 2352-IX від 01.07.2022 внесено зміни зокрема до статті 233 КАС України.
Цим Законом статтю 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
З наведеного слідує, що частина 1 статті 233 КЗпП України передбачає можливість звернення працівника із заявою щодо вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Тобто, частина 1 статті 233 КЗпП України гарантує право особі на звернення до суду протягом трьох місяців щодо вирішення будь-якого трудового спору.
Разом з тим, відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.
Тобто, із зазначеного слідує, що перебуваючи на військовій службі позивач повинен був знати про порушене право через місяць після не виплати додаткової винагороди.
Варто зазначити, що 29.05.2024 позивача звільнено з військової служби, у зв'язку з чим, останній відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, 29.08.2024 був останнім днем для звернення до суду із цим позовом.
Окремо слід зазначити, що представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виплату додаткової винагороди лише 14.07.2025, тобто більше ніж через рік з моменту звільнення позивача з військової служби.
З огляду на вищезазначене та беручи до уваги, що позовну заяву подано до суду 05.08.2025, суд дійшов до висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду.
Проте разом із позовною заявою не подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску, як того вимагає частина 6 статті 161 КАС України.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жукова Є.О.