25 серпня 2025 року м. Київ справа №320/2717/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві
Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови від 08.08.2024 ВП №75745118, -
І. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження №75745118 від 08.08.2024.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державним виконавцем при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження №75745118 від 08.08.2024 було порушено вимоги пункту 2 частини 4 статті 4 та частини 1 статті 12 Закону України “Про виконавче провадження», оскільки відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого документа з пропущеним строком пред'явлення до виконання.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що постанова про накладення штрафу №63863108 від 12.04.2021 зареєстрована в Автоматизованій системі виконавчого провадження 08.08.2024, тому у той же день державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75745118.
Також, у випадку, коли виконавче провадження у межах якого винесено постанову про накладення на боржника штрафу, завершено з підстави, передбаченої пунктам 9 частини 1 статті 39 Закону, та такий штраф стягнуто не було - Закон не передбачає іншої дії державного виконавця, окрім як винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом.
Разом з тим, відповідач звернув увагу на особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 прийнято відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та в порядку, визначеному положеннями статті 287 КАС України.
03.03.2025 до суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та матеріали ВП №75745118.
04.03.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
На примусовому виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №75745118 з примусового виконання постанови Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №63863108 виданої 12.04.2021 про стягнення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. Стягувачем зазначено Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржником - позивача.
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ).
У відповідності до статті 1 Закону №1404-VIII, в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Нормами статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад, зокрема забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про накладення штрафу.
Статтею 4 Закону №1404-VІІІ закріплено вимоги до виконавчого документа.
Зокрема, частиною першою вказаної статті Закону №1404-VІІ закріплено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Отже, серед обов'язкових реквізитів виконавчого документа є дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Частиною 2 статті 74 Закону №1404-VІІІ визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.08.2024 відкрито виконавче провадження №75745118 з примусового виконання постанови №63863108, виданої 12.04.2021 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Із постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.04.2021 ВП №63863108 про накладення штрафу вбачається, що дана постанова є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення, строк пред'явлення до виконання три місяці.
Згідно частини 1 статті 12 Закону №1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
В силу вимог пункту 2 частини 4 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Частиною 4 статті 12 Закону №1404-VІІІ передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Отже, виконавчий документ, стягувачем за яким є держава або державний орган, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили, при цьому, пред'явлення виконавчого документа до виконання з пропуском відповідного строку є підставою для повернення державним виконавцем такого виконавчого документу без прийняття до виконання.
З постанови про накладання штрафу вбачається, що строк її пред'явлення до виконання становить три місяці, який сплив 12.07.2021, разом з тим, спірна постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2024 ВП №75745118 була прийнята відповідачем після спливу пред'явлення постанови до примусового виконання, що свідчить про наявність підстав для повернення відповідачем вказаного виконавчого документа стягувачу.
Водночас, доказів щодо поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до стягнення суду надано не було.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про незаконність постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2024 ВП №75745118, оскільки, вона не відповідає вимогам статей 4, 12 Закону №1404-VIII.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 04.08.2022 у справі №580/1953/21.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки у відповідності до вимог пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач був зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу у разі пропуску встановленого законом строку пред'явлення, що мало місце, а не виносити оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження.
Щодо доводів відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин вимог пункту 10.2 розділу ХШ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає таке.
Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Так, у даній справі кінцевий строк пред'явлення виконавчого документа - постанови №63863108 від 12.04.2021, як вже зазначалось, припадає на 12.07.2021, коли ще не було введено в Україні воєнний стан (24.02.2022), а тому дія пункту 10.2 розділу ХШ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» на даний виконавчий документ не поширюється, у зв'язку з чим суд вважає безпідставними протилежні доводи відповідача.
Разом з тим, суд не бере до уваги посилання відповідача на пункт 13 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішення рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2021 №512/5, оскільки дана норма не відміняє та не відтерміновує встановлений законом строку пред'явлення виконанавчого документа до виконання, та враховуючи правовий висновок Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №320/6360/18, строк пред'явлення необхідно обраховувати із дати прийняття цієї постанови, отже, останній день для пред'явлення - це 12.07.2021. Спірне виконавче провадження відкрито 08.08.2024, тобто поза межами визначеного строку
Згідно з вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
VI. Судові витрати.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження №75745118 від 08.08.2024.
Стягнути на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Жук Р.В.