25 серпня 2025 року м. Київ справа №320/26673/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII в редакції Закону від 11.07.2021 № 1554-IX, згідно з довідкою Донецької обласної прокуратури від 01.02.2024 № 21-62BИX-24 про складові заробітної плати/грошового, що враховується для перерахунку пенсії з 07.02.2024.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до приписів статті 86 Закон України «Про прокуратуру» з 26.01.2022, проте відповідачем-1 протиправно відмовлено у її перерахунку на підставі довідки за наслідками розгляду його заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що оскільки пунктом 20 Закону № 1697 передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, а після призначення позивачу пенсії за вислугу років, тобто після 08.06.2023, заробітна плата прокурорським працівникам не підвищувалась, тому відсутні правові підстави для проведення позивачу перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Донецької обласної прокуратури.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
01.02.2024 Донецькою обласною прокуратурою видано позивачу довідку № 21-62ВИХ-24 про розмір заробітної плати/грошового забезпечення за прирівняною посадою прокурора обласної прокуратури із зазначенням складових заробітної плати прокурора за нормами, чинними на дату останнього підвищення заробітної плати прокурорів, тобто на 01.01.2024 з урахуванням наступного.
З прийняттям Рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ із змінами, визнане неконституційним, та відповідно, підлягає застосуванню в первинній редакції.
Разом з цим, для виконання зазначеного Рішення головним розпорядником бюджетних коштів Офісом Генерального прокурора розроблено та погоджено у Міністерстві соціальної політики України порядок дій при перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури (далі Порядок).
Отже, відповідно до Закону та Порядку призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Позивач 07.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до вимог статті 86 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ в редакції Закону від 11.07.2021 № 1554-ІХ.
Заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, в результаті чого рішенням від 14.02.2024 № 914270321703 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Уважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру» №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день призначення пенсії.
Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсії проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Крім цього, 14.10.2014 Верховною Радою України прийнято новий Закон України “Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності 15 липня 2015 року.
Новий Закон України “Про прокуратуру» також містить аналогічні положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури, а саме, ст. 86 Закону.
Згідно ч. 13 ст. 86 Закону № 1697-VІІ пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Також відповідно до ч. 20 Закону №1697-VІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VІІ, пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У подальшому Законом України №76-VIII від 28.12.2014 року до ч. 2 цієї статті внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати. Водночас положення Закону № 1697-VII в первинній редакції (Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року) щодо підстав та порядку перерахунку раніше призначених пенсій працівникам органів прокуратури змін не зазнали, а вимоги ч. 2 ст. 86 цього Закону стосуються виключно призначення пенсій працівникам органів прокуратури в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати у разі реалізації ними такого права після набрання чинності Закону № 1697-VII, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що при перерахунку пенсії пенсіонерам органів прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, на підставі якої призначено пенсію (ст. 50-1 Закону №1789-XII).
Частина друга Закону України “Про прокуратуру» №1697 регулює правовідносини з призначення пенсії, а не її перерахунку, що не є тотожним поняттям, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Викладене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у справах №203/5765/15-а, №569/4150/16-а, №635/6663/16-а, №203/5765/15-а, №308/11498/16-а, №559/2862/16-а, №414/656/16-а.
Оскільки перерахунок пенсії пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної позивачу пенсії згідно з ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (в редакції законів України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР та від 12.07.2001 року №2663-ІІІ, у зв'язку з підвищенням заробітної плати, то при визначенні перерахованого розміру не може бути застосоване законодавство, яке стосується саме порядку призначення пенсії.
Частина 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру», яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Жодним нормативним документом не передбачено право органів Пенсійного фонду переглядати процент розрахунку вже призначеної пенсії за вислугу років за Законом України “Про прокуратуру».
Таким чином, при перерахунку позивачу пенсії відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або ч. 2 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру», яка застосовується саме при призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір заробітної плати (грошового забезпечення).
Така позиція узгоджується із судовою практикою та висновками Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 також вказав, що відсотки, які були визначенні при призначенні пенсії, повинні зберігатись і в подальшому при проведенні перерахунку. Велика Палата Верховного Суду погодилась з таким рішенням і постановою від 16.10.2019 залишила його без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Згідно з ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст. ст. 22, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Тому, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону, податкової міліції, державної охорони, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (зокрема рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Конституційний Суд України зазначає, що багато таких “пільг», встановлених Законами України “Про міліцію», “Про прокуратуру» тощо, є не пільгами, а гарантіями та іншими засобами забезпечення професійної діяльності окремих категорій громадян, ефективного функціонування відповідних органів (п. 3 рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 1-15/2002). Поряд з цим, у п. 6 цього ж рішення зазначено: Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) (254к/96-ВР), який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України) (254к/96-ВР), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України (254к/96-ВР) не допускається. Зупинення дії цієї норми можливе лише за умови введення відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 та пункту 19 статті 92 Конституції України (254к/96-ВР) надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України) (254к/96-ВР).
У ч. 2 ст. 8 Конституції України встановлено вимогу щодо Законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй (п. 4 рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007). Крім того, у п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 визначено, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини.
У п. 4 рішення від 11.10.2005 у справі №1-21/2005 Конституційний Суд України вказав, що утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовних органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісні характеристики.
У рішеннях Конституційного Суду України зазначалось, що пільги компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України (254к/96-ВР) не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, 01.12.2004 № 20-рп/2004).
Виходячи із викладеного, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
У рішенні Конституційного Суду України від 13.05.2015 №1-9/2015 зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 46 Конституції України).
В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України).
Таким чином, судом встановлено, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладена у рішенні від 14.02.2024 №914270321703 про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, є такою, що підлягає скасуванню, а належним способом відновлення права позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII в редакції Закону від 11.07.2021 № 1554-IX, згідно з довідкою Донецької обласної прокуратури від 01.02.2024 № 21-62BИX-24 про складові заробітної плати/грошового, що враховується для перерахунку пенсії з 07.02.2024.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області про визнання протиправними дій - задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) у перерахунку ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ: 20987385) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII в редакції Закону від 11.07.2021 № 1554-IX, згідно з довідкою Донецької обласної прокуратури від 01.02.2024 № 21-62BИX-24 про складові заробітної плати/грошового, що враховується для перерахунку пенсії з 07.02.2024.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.