ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" серпня 2025 р. справа № 300/1612/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 12 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (далі також - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статтям 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 41-42).
Позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто у строк, встановлений судом, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, яке буде проводитися без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.97-98).
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з грудня 2022 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Указу Президента України від 21.07.2014 №607/2014 "Про часткову мобілізацію". Службу проходив у військовій частині НОМЕР_1 . Приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф проти України. У період участі у бойових діях за медичною допомогою не звертався, оскільки був абсолютно здоровим, що підтверджується довідкою ВЛК від 27.02.2022 №638. З 05.01.2023 по 20 01.2023 позивач лікувався стаціонарно в Калуській ЦРЛ з діагнозом: Грижа диску С7 Th 1 випинанням С2-СЗ, СЗ-С4, С4-С5. С5-С6, С6-С7 із вираженим больовим, м'язово-тонічним, С7- Th 1 радикулоішемічним синдромом зліва, порушенням функцій захоплення лівою кистю, зниження сили м'язів лівої руки до 3б. 20 січня 2023 року позивачу проведено медичний огляд ВЛК (КНП Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області) та встановлено, що його захворювання - ускладнений полісегментний остеохондроз шийного та грудного відділів хребта, деформуючий спонделоартроз, спондильоз в стадії загострення, постійно рецидивуючий перебіг та інші захворювання, пов'язані із проходженням військової служби. В результаті розладу хвороби визначено, що він потребує відпустки за станом здоров'я на 30 днів В період з 17.02.2023 по 03.03.2023, з 27.03.2023 по 10.04.2023 позивач перебував на лікуванні в Калуській ЦРЛ. 04.05.2023 освідчений ВЛК НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) та визнаний обмежено придатним до військової служби. У період з 07.06.2023 по 23.06.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Калуській ЦРЛ з приводу хронічної патології хребта. Під час лікування у ХМКЛ №7 у період з 11.03.2024 по 22.03.2024 позивачу встановлено діагноз: "Хвороба Паркінсона з переважним ураженням лівих кінцівок, акінетико-ригідно-тремтлива форма, III стадія". В подальшому позивач проходив курси лікування (з 01.04.2024 по 23.04.2024 в ХІНГІН, з 26.04.2024 по 26.04.2024 у в/ч НОМЕР_3 , з 27.04.2024 по 30.04.2024 у ХМКЛ №2, з 01.05.2024 по 25.05.2024 у в/ч НОМЕР_4 та 14.05.2024 освідчений ГВЛК в/ч НОМЕР_4 з діагнозом: Хвороба Паркінсона, змішана форма з помірним порушенням моторних функцій, постуральною нестійкістю, прогресуючий перебіг) Визначено, що це захворювання, пов'язане з проходженням військової служби. 11.06.2024 звільнений з військової служби за станом здоров'я. 16.07.2024 позивачу встановлена II група інвалідності. Причина інвалідності - 20.05.2024 встановлено 2 групу інвалідності з причиною - захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Військово-лікарська комісія у постанові від 20.09.2024 зазначила, що для встановлення причинного зв'язку захворювань позивача, із захистом Батьківщини - підстав немає. Вважає таке рішення незаконним, а тому просить визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови (протокол №3427 від 20.09.2024) щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, скасувати висновок №3427 від 20.09.2024 12 Регіональної військово-лікарської комісії з приводу встановлення причинного зв'язку захворюванб за Свідоцтвом про хворобу ГВЛК в/ч НОМЕР_4 від 14.05.2024 №197 та зобов'язати відповідача провести повторний медичний огляд для визначення причинного зв'язку отримання захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 25.04.2025 (а.с.102-112). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що з матеріалів справи випливає, що свідоцтво про хворобу в/ч НОМЕР_4 ухвалене 15.05.2024. Позивач відповідно до постанови ВЛК визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та ознайомлений з цим рішенням. У зв'язку з незгодою позивач подав скаргу до НОМЕР_5 РВЛК з метою перегляду раніше встановленого причинного зв'язку. НОМЕР_5 РВЛК за результатами скарги позивача прийнято рішення у вигляді протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 20.09.2024 №197. Вказане рішення направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 23.09.2024. звернув увагу на те, що за своїм характером захворювання, які наявні у позивача є хронічними повільно-прогресуючими та такими, що розвиваються роками. Просив позовну заяву залишити без задоволення.
Розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, відзив на позовну заяву, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 з 13 грудня 2022 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 . Приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф проти України в складі військової частини НОМЕР_1 .
Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, надбання інвалідності пов'язано з військовою службою (а.с.37).
Відповідно до Довідки ВЛК від 14.05.2024 №198 діагноз: хвороба Паркінсона, змішана форма з помірним порушенням моторних функцій, постуральною нестійкістю, прогресуючи перебіг. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (а.с.24).
У відповідності до Витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 20.09.2024 №3427 для встановлення причинного зв'язку захворювань солдата у відставці ОСОБА_1 , 1967 р.н., із захистом Батьківщини - підстав немає. Причинний зв'язок захворювань за Свідоцтвом про хворобу ГВЛК в/ч НОМЕР_4 від 14.05.2024 №197 - залишено без змін (а.с.29).
У відповідності до листа відповідача від 23.09.2024 за вих №4492 на звернення позивача, зокрема зазначено, що хвороба Паркінсона, яка, згідно з даними наукової медичної літератури має тривалий період розвитку (розвивається роками, не виключена генетична складова) та її розвиток почався до призову на військову службу, вперше діагностовано у ОСОБА_1 у період проходження військової служби (більше ніж через рік після участі у бойових діях0 та набула такого розвитку, що призвела до непридатності до військової служби.
Беручи до уваги вік хворого (57 років), нетривалий час проходження військової служби (2 роки), патогенез, ступінь розвитку захворювань, відсутність впливу на ступінь придатності до військової служби хронічні захворювання ОСОБА_1 , шо зазначені у свідоцтві ГВЛК в/ч НОМЕР_4 від 14.05.2024 №197 як "не пов'язані з проходженням військової служби" - етіопатогенетично з проходженням військової служби не пов'язані.
Враховуючи зазначене, відповідно до "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами), комісія вважає, що для встановлення причинного зв'язку захворювань солдата у відставці ОСОБА_1 , 1967 р.н., із захистом Батьківщини - підстав немає (а.с.28).
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо винесення постанови (протокол №3427 від 20.09.2024 з причинним зв'язком захворювання "захворювання пов'язане із проходженням військової служби", скасувати висновок №3427 від 20.09.2024 12 Регіональної військово-лікарської комісії з приводу встановлення причинного зв'язку захворюванб за Свідоцтвом про хворобу ГВЛК в/ч НОМЕР_4 від 14.05.2024 №197 та зобов'язати відповідача провести повторний медичний огляд для визначення причинного зв'язку отримання захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із такого.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі, також -Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частинами 2, 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з п. 2.1 Розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Вказаним пунктом також визначено, що штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Пункт 2.2 Положення № 402 визначає, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Відповідно до п. 2.4.10. Положення №402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Відповідно до пп. 2.3.4 Положення № 402, ЦВЛК має право, зокрема,:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2розділу I цього Положення;
перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;
запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок;
запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;
розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;
надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (пп. 2.3.5 Положення № 402).
Разом з тим, порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 Положення № 402, п.п. 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК; у осіб, звільнених з військової служби інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У випадку прийняття штатними ВЛК рішення про відсутність підстав для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5,21.6 цієї глави, у розділ Х протоколу, оформленого за формою, наведеною в додатку 19 до цього Положення, заноситься відповідне рішення.
При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених ТЦК та СП, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).
Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України»;
д) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України";
є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами "а", "ґ" цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті "в" цього пункту.
Постанова ВЛК у формулюванні "Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
Пункт 21.7 Положення № 402 визначає, що постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Пункт 21.12 Положення № 402 визначає, що причинний зв'язок захворювань (поранень) у осіб, звільнених з військової служби, які пройшли медичний огляд раніше, у ВЛК розформованих військових або прикордонних округів, груп військ, родів військ (сил), визначають (переглядають) штатні ВЛК за територіальним принципом, де проживають особи, звільнені з військової служби, у межах територіальної відповідальності штатних ВЛК.
Згідно з п. 21.13 Положення № 402, у разі відсутності у свідоцтві про хворобу або інших військово-медичних документах постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань (поранень), неналежного їх оформлення або незгоди з постановою, а також у разі наявності в документах записів про звільнення із Збройних Сил України "через хворобу чи за станом здоров'я" ТЦК та СП направляє документи осіб, звільнених з військової служби, на розгляд до штатної ВЛК за територіальним принципом.
За наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, зазначених у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), постанова ВЛК при прийнятті нової постанови підлягає скасуванню (відміні). Постанова ВЛК оформляється протоколом засідання штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень).
Постанова про причинний зв'язок захворювань оформлюється:
на військовослужбовців - свідоцтвом про хворобу (довідкою), яке підлягає затвердженню штатною ВЛК;
на колишніх військовослужбовців - витягом з протоколу засідань штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, травм, контузій, каліцтв).
З наведеного вбачається, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК регіону щодо причинного зв'язку, позивач мав право звернутись до Центральної ВЛК для перегляду відповідного висновку, чим і скористався.
Як установлено судом з позовної заяви, позивач фактично не згоден з довідкою військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_4 від 14.05.2024 №198 по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, оскільки захворювання позивача пов'язані з проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у даному випадку не має підстав для висновку про необ'єктивне визначення лікарями-спеціалістами причинного зв'язку захворювання позивача.
Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ.
Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Суд зазначає, що позивач не був позбавлений права надати лікарям ЦВЛК свої медичні документи, які б підтвердили причини виникнення його захворювання.
При цьому суд зауважує, що у своєму позові позивач не ставить під сумнів законність проведеної процедури, що передувало прийняттю відповідачем цього рішення.
Разом з тим, суд зазначає, що питання визначення причинного зв'язку захворювань за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку щодо причинного зв'язку захворювань позивача, оскільки це виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року справа №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року справа № 814/2722/16, від 12 лютого 2021 року справа № 820/5570/16.
Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № К (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (рішення Верховного Суду у справі № 826/10085/16).
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі "Педерсен і Бодзгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належали б до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У зв'язку відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (код ЄДРПОУ - 24983125, вул. Культури, 5, Харківська область, 61058) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, - відмовити.
Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.