ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" серпня 2025 р. справа № 300/1308/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі №300/1308/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій задоволено частково.Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2020р. по 30.04.2023р. з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.02.2020р. по 30.04.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020р., на 01.01.2021р., на 01.01.2022р., на 01.01.2023р. та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.56-66).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 в адміністративній справі № 300/1308/24 змінено та викладено частини другу і третю резолютивну частину рішення суду в наступній редакції:
«Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р., а також одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р., а також одноразову грошову допомогу при звільненні, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023р., на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.».В решті рішення суду залишено без змін. Рішення суду у справі №300/1308/24 набрало законної сили.
14.08.2025 позивач звернувся із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, згідно якої просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення суду від 26.09.2024 у справі №300/1308/24, зміненого постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025.
Вказана заява мотивована невиконанням відповідачем вказаного судового рішенняу повному обсязі, оскільки відповідач виконуючи судове рішення допустив ряд помилок, які призвели до суттєвого зменшення належної позивачу виплати.
Суд, розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) є обов'язковість судового рішення.
Також відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (стаття 382-1 КАС України).
За приписами абзацу 1 частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац 2 частини 1 статті 382 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною 2 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У рішенні від 30.06.2009 за №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункт 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статей 381-1 - 382-2 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою застосування цієї статті є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Судом встановлено, що Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомлено про те, що на виконання рішення суду від 26.09.2024 у справі №300/1308/24, зміненого постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 проведено ОСОБА_1 нарахування та виплату з урахуванням податку з доходів фізичних осіб у сумі 5133,73 грн, що підтверджується відомістю № 520 від 25.06.2025. Також, повідомлено про те, що відповідно до відомості за період з 29.01.2020-19.05.2023 заборгованість з усіх виплат при звільненні відсутня.
Відповідно до платіжної інструкції № 3318 від 25.06.2025 ОСОБА_1 на виконання рішення суду №300/1308/24 виплачено 5133,73 грн.
Втім, позивач вважає, що у такому розрахунку грошове забезпечення на виконання рішення суду нараховано позивачу не в повному обсязі, а саме, занижено розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, а також зменшено відсотковий розмір премії.
Суд вказує, що Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Так, у справі №300/1308/24 судом надавалась оцінка позовним вимогам щодо зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2020р. по 30.04.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020р., на 01.01.2021р., на 01.01.2022р., на 01.01.2023р. та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд звертає увагу заявника на те, що у позовній заяві зазначалися вимоги щодо обов'язкового визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020р., на 01.01.2021р., на 01.01.2022р., на 01.01.2023р. при обрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням. Питання ж розрахунку сум грошового забезпечення, що повинні бути виплачені позивачу, в межах розгляду цієї справи судом не досліджувались, оцінка відповідним обставинам не надавалась. Рішення по суті таких вимог не приймалося, оскільки такі не заявлялися в позові.
Натомість, надані суду докази свідчать, що відповідачем вжито всі необхідні заходи для виконання рішення суду від 26.09.2024 у справі №300/1308/24, зміненого постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025.
Вирішення ж питання щодо розрахунку конкретних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2020р. по 30.04.2023р., не може бути предметом розгляду у цій справі у спосіб та порядку, встановленими статтями 381-1 - 382-2 КАС України.
Суд вважає за необхідне наголосити, що вирішення питання визначення саме конкретного розміру сум грошового забезпечення, що повинні бути виплачені позивачу, може бути предметом окремого адміністративного позову, поданого в порядку, передбаченому КАС України, за наслідками проведення такої виплати.
Суд враховує, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; тощо.
Також у межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не доходить висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вирішує ухвалою, постановленою протягом десяти днів з дня отримання заяви (в порядку статті 382 КАС України), фактично спір щодо зобов'язання відповідача обчислювати розмір грошового забезпечення, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.
Проаналізувавши наведені норми права та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність станом на момент розгляду заяви позивача об'єктивних підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 26.09.2024 у справі №300/1308/24, зміненого постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025, так як суд не встановив протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі, а отже в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням вказаного рішення суду, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-243, 248, 250, 256, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 14.08.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі №300/1308/24, ухваленого в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.