25 серпня 2025 року Справа № 280/4537/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
02.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1. Визнати:
протиправною бездіяльність відповідача стосовно не здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати щомісячної суми пенсійних коштів позивачки, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 19.08.2021 по 28.02.2025 року та виплачених разом в сумі 96267,48 грн, у лютому 2025 року;
дії відповідача стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії позивачки, не встановленого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправними та скасувати протокол/ розрахунок №083850013101 від 16.01.2025 та позначку “особливостях» пенсійної справі позивачки “не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі»;
протиправними дії відповідача щодо здійснення розрахунку пенсії виходячи з “неповного страхового стажу».
2. Зобов'язати:
відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 19.08.2021 року з урахуванням повного стажу роботи, в розмірі станом на момент здійснення виплати пенсії, з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачу, усунутись від опрацювання справи позивача в режимі “макетної обробки», з врахуванням виплачених сум та з урахуванням компенсації втрати частини доходів на банківський рахунок позивачки;
відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну суму пенсійних коштів позивачки, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 19.08.2021 по 28.02.2025 року та виплачених разом в сумі 96267,48 грн, у лютому 2025 року, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розмір пенсії розраховується та змінюється в порядку, передбаченому ст. 27, 42 Закону 1058-IV незалежно від того, чи особа постійно проживала на території України чи виплату пенсії поновлено за рішенням суду. Розмір пенсії розраховується та змінюється незалежно від того, чи було судом в резолютивній частині рішення суду покладено зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії. Разом з тим, згідно протоколу призначення пенсії № 083850013101 від 16.01.2025, загальний розмір пенсії позивача з 19.08.2021 року складає 2725,00 грн. У графі «Особливості» вказаного протоколу призначення пенсії зазначено: «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.-з 19.08.2021 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ-з 19.08.2021 по довічно». Вважаючи дії відповідача щодо призначення та виплати позивачу пенсії за віком у невстановленому законом порядку та розмірі, а саме: із встановленням "особливості": "Не підлягають МП, призначене за рішенням суду у твердому розмірі", нижче за мінімальну пенсію у розмірі прожиткового мінімуму, без урахування проведення на загальних підставах поточних перерахунків та індексації пенсії та її складових, компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії за період з 19.08.2021 по день виплати затриманої пенсії у належному розмірі протиправними та такими, що порушують конституційне право позивача на соціальне забезпечення у старості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зокрема зазначив, що відповідно до вимог статей 27, 28 Закону № 1058, а також на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі № 280/7179/22, пенсію позивачу призначено з 19.08.2021 з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії, підвищень та неповного стажу, згідно з вимогами законодавства. Отже, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 09.06.2025 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 25.06.2025 року судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку Головного управління та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2023 по справі № 280/7179/22 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дії та рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2023 у справі № 280/7179/22 скасовано, прийнято нове рішення. Позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не призначення пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення № 083850013101 Головного равління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , викладене в листі від 22.06.2022 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 19.08.2021 у розмірі відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснювати виплату пенсії на вказаний нею банківський рахунок. В решті позову відмовлено.
На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі № 280/7179/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було призначено позивачу пенсію за віком з 19.08.2021.
На звернення представника позивача, відповідач листом від 02.12.2024 повідомив позивача, що На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 по справі ОСОБА_1 №280/7179/22 Головним управлінням ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 19.08.2021. Страховий стаж складає 30 років 2 місяці 25 днів (розрахунок додається). Оскільки, в матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_1 відсутній паспорт громадянина України та поштова адреса в межах України та заява про виплату пенсії з відкриттям рахунку (додаток 4), оформленої згідно з вимогами пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (зі змінами), до Головного управління від ОСОБА_1 не надходила, проводити виплату нарахованої пенсії, немає можливості. Вищезазначене рішення суду виконано Головним управлінням відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку. На сьогодні Ви звернулися в рамках Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян". Заяву про зміну виплатних реквізитів ОСОБА_1 може подати через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг ПФУ (https://portal.pfu.gov.ua) (далі - вебпортал) за допомогою кваліфікованого електронного підпису у розділі «Внесення змін до пенсійної справи», заповнити заяву про зміну виплатних реквізитів, а також додати скановані копії документів, а саме: паспорту, документу, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, та заяву з установи банку. Сформовану заяву необхідно підписати електронним підписом, який використовувався для входу на вебпортал та надіслати до ПФУ. За результатами опрацювання заяви спеціалістами ПФУ користувач на вебпорталі отримує інформацію щодо стану обробки заяви у розділі «Мої звернення». Крім цього, для отримання пенсії через банківську установу ОСОБА_1 можете особисто звернутися до будь-якого діючого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ПФУ (далі - сервісний центр) з відповідною заявою встановленого зразка та вищезазначеними документами. Заяву про зміну виплатних реквізитів може бути надана банківською установою. Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №°2297-"УІ (із змінами) (далі - Закон №2297) порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Відповідно до статті 2 Закону №2297 згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Враховуючи, що до звернення не було долучено документ, який підтверджує Ваші повноваження на отримання конфідеційної інформації або про надання згоди на збір та використання Вами персональних даних ОСОБА_1 , надати інші запитувані документи стосовно ОСОБА_1 не вбачається можливим.
Крім того, листом від 20.12.2024 відповідач повідомив позивача, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 по справі ОСОБА_1 №280/7179/22 виконано Головним управлінням відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку. Зазначаємо, що в матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_1 відсутній паспорт громадянина України та поштова адреса в межах України. Заява про виплату пенсії з відкриттям рахунку (додаток 4), оформленої згідно з вимогами пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (зі змінами), до Головного управління від ОСОБА_1 не надходила. Враховуючи зазначене, проводити виплату нарахованої пенсії, немає можливості. На сьогодні Ви звернулися в рамках Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян". Заяву про зміну виплатних реквізитів ОСОБА_1 може подати через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг ПФУ (https://portal.pfu.gov.ua) (далі - вебпортал) за допомогою кваліфікованого електронного підпису у розділі «Внесення змін до пенсійної справи», заповнити заяву про зміну виплатних реквізитів, а також додати скановані копії документів, а саме: паспорту, документу, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, та заяву з установи банку. Сформовану заяву необхідно підписати електронним підписом, який використовувався для входу на вебпортал та надіслати до ПФУ. Крім цього, для отримання пенсії через банківську установу ОСОБА_1 можете особисто звернутися до будь-якого діючого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ПФУ з відповідною заявою встановленого зразка та вищезазначеними документами. Заяву про зміну виплатних реквізитів може бути надана банківською установою. Разом з попередньою відповіддю Вам була надіслана виписка з інформацією про періоди страхового стажу ОСОБА_1 . Оскільки, до звернення не долучено документ, який підтверджує Ваші повноваження на отримання конфідеційної інформації або про надання згоди на збір та використання Вами персональних даних ОСОБА_1 , надати інші запитувані документи стосовно ОСОБА_1 не вбачається можливим.
Судом встановлено, що згідно протоколу призначення пенсії № 083850013101 від 16.01.2025, загальний розмір пенсії позивача з 19.08.2021 року складає 2725,00 грн. У графі «Особливості» вказаного протоколу призначення пенсії зазначено: «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.-з 19.08.2021 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ-з 19.08.2021 по довічно».
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо поновлення виплати пенсії в розмірі на дату призначення пенсії, а саме в 2725,00 грн, та з вимогою про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 19.08.2021 року з урахуванням у повного стажу роботи, в розмірі станом на момент здійснення виплати пенсії, з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачу, усунутись від опрацювання справи позивача в режимі “макетної обробки», з врахуванням виплачених сум та з урахуванням компенсації втрати частини доходів на банківський рахунок позивачки; здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну суму пенсійних коштів позивачки, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 19.08.2021 по 28.02.2025 року та виплачених разом в сумі 96267,48 грн, у лютому 2025 року, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до частини 2 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1058-ІV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закон №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Як зазначено у статті 1 Закон №1058-IV мінімальна пенсія це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно із абзацом 8 частини 2 статті 5 Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно статті 16 Закону №1058-IV застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Статтею 42 Закону №1058 встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Отже, з дня призначення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно з Законом №1058-IV, будь-яких обмежень його прав як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.
Отже, виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов'язком відповідача.
Суд зазначає, що рішення суду по справі №280/7179/22 не містять застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати позивачеві та щодо того, що пенсія позивача не підлягає масовим перерахункам, а Закон №1058-IV також не містить застережень щодо встановлення фіксованого (твердого) розміру пенсійної виплати та заборону перерахунків пенсій осіб, які постійно проживають за межами України.
Разом з тим, судом встановлено, що в протоколі призначення пенсії № 083850013101 від 16.01.2025, у графі «Особливості» зазначено: «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.-з 19.08.2021 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ-з 19.08.2021 по довічно».
Враховуючи, що рішення суду по справі №280/7179/22 не містять застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати позивачеві та щодо того, що пенсія позивача не підлягає масовим перерахункам та Закон №1058-IV не містить застережень щодо встановлення фіксованого (твердого) розміру пенсійної виплати та заборону перерахунків пенсій осіб, які постійно проживають за межами України, суд дійшов висновку про порушення відповідачем права позивача на належний розрахунок пенсії.
З моменту поновлення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону №1058-IV, будь-яких обмежень його прав як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду наведеним Законом не встановлено.
Крім того, Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік передбачається зростання мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим, пенсійний орган в автоматичному режимі перераховує мінімальний розмір пенсійних виплат для непрацюючих пенсіонерів, що також підтверджує безпідставність доводів представника відповідача про відсутність у рішенні суду про зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії.
Слід наголосити, що виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов'язком відповідача.
Таким чином, при призначенні позивачу пенсії та здійсненні перерахунку відповідачем безпідставно встановлено особливість «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.», що призвело до порушення права позивачки на належний розрахунок пенсії та подальшого підвищення її розміру відповідно до приписів статті 42 Закону №1058-ІV.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу з 19.08.2021 відповідно до положень частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснення в протоколі призначення пенсії № 083850013101 від 16.01.2025 в графі «Особливості» напису «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.-з 19.08.2021 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ-з 19.08.2021 по довічно».
За таких умов, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача без застосування до пенсійних виплат особливості - «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.-з 19.08.2021 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ-з 19.08.2021 по довічно» та з дотриманням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.08.2021.
Щодо вимоги позивача про нарахування компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії, суд зазначає наступне.
Статтею 55 Закону №262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
З аналізу вищевикладеного випливає, що обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.
Враховуючи зазначені вище норми та обставини цієї справи, суд доходить висновку, що оскільки не проведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, то перерахунок виплати пенсії має проводитися з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до статті 55 Закону № 2262-ХІІ.
Крім того, судом встановлено, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі № 280/7179/22 відповідачем за період з 19.08.2021 по 28.02.2025 позивачу нараховано борг в розмірі 96267,48 грн, який разом з щомісячним розміром пенсії в сумі 2725,00 грн, були перераховані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в лютому 2025 року на рахунок позивача.
Таким чином вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну суму пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 19.08.2021 по 28.02.2025 року та виплачених разом у лютому 2025 року в сумі 96267,48 грн, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III також підлягають задоволенню.
Щодо зобов'язання відповідача виплачувати пенсію на рахунок уповноваженого позивачем банку, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі №280/6637/22 (пункти 37) зазначив, що подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 (у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від07.07.2014 №13-1 та від16.12.2020 №25-1) допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1.
У постанові від 24.07.2023 у справі №280/6637/22 Верховний Суд розповсюдив зазначений висновок і на порядок виплати грошових коштів на карткові рахунки пенсіонерів, які фактично перебувають за кордоном, та зазначив:
- підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від30.08.1999 №1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку;
- жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю;
- наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів;
- таким чином, колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача виплачувати позивачу пенсію на визначений банківський рахунок є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині мають бути задоволені шляхом зобов'язання відповідача провести виплату пенсії позивачу на рахунок уповноваженого ним банку.
Разом із тим не підлягає задоволенню вимога щодо зобов'язання відповідача усунутись від опрацювання пенсійної справи в режимі “макетної обробки» оскільки застосований судом спосіб захисту є належним способом захисту у даній справі та покладає на відповідача обов'язок проведення перерахунку та виплату пенсії з урахуванням норм чинного законодавства, що виключає можливість при виконанні рішення обмежувати право позивача.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 19.08.2021 відповідно до положень частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснення в протоколі призначення пенсії № 083850013101 від 16.01.2025 в графі «Особливості» напису «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.-з 19.08.2021 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ-з 19.08.2021 по довічно».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 з 19.08.2021 перерахунок та виплату пенсії, без застосування до її пенсійних виплат напису у графі Особливості «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.-з 19.08.2021 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ-з 19.08.2021 по довічно», враховуючи автоматичні масові перерахунки пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з виплатою компенсації втрати доходу у зв'язку з порушення строків виплати пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум на банківський рахунок ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну суму пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 19.08.2021 по 28.02.2025 року та виплачених разом у лютому 2025 року в сумі 96267,48 грн, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III.
У задоволенні решти позовних вимог- відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1937,92 грн (одну тисячу девятсот тридцять сім гривень 92 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 25.08.2025.
Суддя О.В. Конишева