26 серпня 2025 року о/об 15 год. 00 хв.Справа № 640/6396/21 Провадження № ЗП/280/458/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, буд.6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022)
про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні; 2) стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 14.09.2019 по 14.01.2021 у сумі 487645 грн. 47 коп., без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
У позовній заяві зазначено: «… Я, ОСОБА_1 , проходив військову службу у Збройних Силах України. Звільнений в запас наказом Міністра оборони України (по особовому складу) №425 від 31.07.2019. На виконання вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», я звернувся до Міністерства оборони України із заявою, щодо виплати компенсації за невикористану соціальну відпустку, як учасника бойових дій під час звільнення з військової служби. У вересні 2019 мною була отримана відповідь начальника Головного управління з організації виробництва боєприпасів та будівництва споруд спеціального призначення, що я не маю право на виплату компенсації за невикористанні соціальні відпустки. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2020 року по справі №640/20127/19 мої позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати мені грошової компенсації за відпустку, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити грошову компенсацію за відпустку, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. На виконання вищевказаного рішення суду, відповідачем проведено розрахунок індексації мого грошового забезпечення та компенсації за невикористану відпустку, 14.01.2021 здійснена виплата грошового забезпечення шляхом зарахування коштів у сумі 70 695,43 грн., на мій картковий рахунок. Вважаю протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення повного розрахунку при звільненні, а тому звертаюсь до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів. … Отже наведені вище нормативно-правові акти встановлюють право військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення. … Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено зі мною усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2015 року по 2019 рік. … Наказом Командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №139 від 13.09.2019 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.; Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2020 року мої позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати мені грошової компенсації за відпустку, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Зобов'язано Міністерство * оборони України нарахувати та виплатити грошову компенсацію за відпустку, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. … Матеріалами справи підтверджується, що грошове забезпечення перерахована на мій картковий рахунок 14.01.2021, тобто фактична її виплата здійснена з затримкою (з 14.09.2019 по 14.01.2021). … Враховуючи, що 13.09.2019 був останнім днем військової служби, то саме цією датою необхідно було здійснити розрахунок з позивачем, але останнім остаточно проведено 14.01.2021. Отже порушення відповідачем статті 116 Кодексу законів про працю України, у частині виплати позивачу повного розрахунку грошового забезпечення лише 14.01.2021, є безпосереднім наслідком протиправної бездіяльності відповідача, а саме: недотримання посадовими особами фінансової дисципліни. … Так, згідно з відповіддю відповідача від 12.02.2021 року, розмір мого середньоденного грошового забезпечення на момент звільнення складав 997,23 грн. Враховуючи, що 13.09.2019 був останнім робочим днем, то саме цією датою необхідно було здійснити розрахунок, але останній остаточно проведено 14.01.2021, то фактична кількість днів затримки розрахунку при звільненні складає 489 (з 14.09.2019 по 14.01.2021). Отже мій середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.09.2019 по 14.01.2021 становить 487 645,47 грн. (997,23 грн. (розмір середньоденного грошового забезпечення) х 489 (кількість днів затримки розрахунку). …».
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено: «… Вивчивши отримані матеріали, Міністерство оборони України вважає, що в задоволені пред'явленого позову слід відмовити з наступних підстав. Позивач дійсно проходив військову службу у Збройних Силах України по 2019 рік. 31.07.2019 наказом Міністра оборони України (по особовому складу) № 425 відповідно підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Позивача було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я та направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.09.2019 № 139 Позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . З точки зору правових підстав, позов не може бути задоволеним тому, що не можливо ототожнювати військову службу та трудові відносини не тільки по суті понять, але й по нормативно-правовій базі. Стосовно вимоги Позивача виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 14.09.2019 по 14.01.2021: По-перше, посилання позивача на Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) є невірним, оскільки КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників. … Таким чином, в даних правовідносинах відсутні правові підстави для застосування статті 117 КЗпП, щодо виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку належних сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП. По-друге, Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення № 1153/2008). … Таким чином, у військовому законодавстві гарантування своєчасного розрахунку при звільненні забезпечується не за рахунок відповідальності власника (підприємства) у вигляді виплати середнього заробітку, а за рахунок надання військовослужбовцю права продовжувати службу та отримувати грошове забезпечення протягом відповідного часу. Беручи до уваги те, що наказ про виключення Позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та усіх видів забезпечення не оскаржується та не оскаржувався раніше, а також те, що з рапортом з приводу не виключення його зі списків особового складу частини не звертався, таким чином Позивач погодився на виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , що, в свою чергу, виключає неправомірність дій Міністерства оборони України. Тому, якщо військовослужбовець при звільненні не забезпечений усіма видами грошового забезпечення, які йому належать, то він має право не давати згоду на його виключення зі списків особового складу військової частини та далі перебувати на усіх видах забезпечення відповідної військової частини до дня, коли з ним здійснять повний розрахунок. Це підтверджує те, що механізм гарантування своєчасного розрахунку при звільненні з військової служби спеціальним законодавством передбачений. Позивач своїм правом, передбаченим абз. 3 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, не скористався, оскільки виключили його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 за його згодою (рапортом). Тому, враховуючи зазначене вище, слід дійти висновку, що позовна вимога стосовно нарахування та виплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні - не підлягає задоволенню. Разом тим, зазначаємо, що 13.09.2019 Позивач звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_2 , де зазначив, що на день його звільнення претензій до Міністерства оборони України, у тому числі грошового характеру він не має (копія рапорту додається). …».
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Ухвалою від 17.03.2025 суддею Прасовим О.О. прийнято до свого провадження дану адміністративну справу та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О. у період з 14.07.2025 по 03.08.2025 перебував у відпустці.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №640/20127/19, яке 15.10.2020 набрало законної сили, задоволено у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6) - визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за відпустку, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за відпустку, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
При цьому, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №640/20127/19 зазначено: «… Надалі, наказом Міністерства оборони України від 13.09.2019 №139 підполковника ОСОБА_1 , звільненого наказом Міністра оборони України від 31.07.2019 №425 у запас, з 13.09.2019 виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення. …».
У листі Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 12.02.2021 за №298/3/8/71 на адресу ОСОБА_1 зазначено: «… У Департаменті фінансів Міністерства оборони України опрацьований Ваш запит на інформацію від 04.02.2021 та повідомляється, що середньоденний розмір грошового забезпечення на день звільнення Вас з військової служби становив 997,23 грн. …».
За матеріалами справи, Міністерство оборони України сплатило 14.01.2021 ОСОБА_1 70695 грн. 43 коп. на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №640/20127/19.
Протилежного відповідачем не доведено.
Судом досліджено й інші документи, наявні у матеріалах справи.
При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
Згідно з ст.116 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
На думку суду, при вирішенні даного публічно-правового спору по суті мають бути застосовані чинні норми, зокрема, КЗпП України.
Судом враховано, що за ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У даній адміністративній справі суд фактично розглядає відповідальність відповідача - Міністерства оборони України, а не позивача.
Тобто, приписи ст.58 Конституції України не можуть бути застосовані судом на користь позивача.
Також, на думку суду, при вирішенні даного публічно-правового спору по суті можуть бути застосовані приписи ст.ст.116, 117 КЗпП України.
За матеріалами справи останнім днем служби позивача у Міністерстві оборони України було 13.09.2019, а 70695 грн. 43 коп. на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №640/20127/19 Міністерство оборони сплатило 14.01.2021.
Предметом позову не є конкретні суми/цифри.
Питання «повного розрахунку при звільненні» ОСОБА_1 вирішувалось, зокрема, Окружним адміністративним судом міста Києва у рішенні від 14.09.2020 у справі №640/20127/19.
Звідси, є не обґрунтованою позовна вимога - «визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні».
При визначенні розміру компенсації за затримку розрахунку необхідно враховувати розмір середнього заробітку позивача, суму заборгованості, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та період не більше як за шість місяців.
З огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245, ст.ст.246, 372 КАС України, з метою захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне: зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.09.2019 по 14.01.2021 включно. Визначити спосіб виконання рішення: при нарахуванні ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.09.2019 по 14.01.2021 включно Міністерству оборони України врахувати розмір середнього заробітку (грошового забезпечення) ОСОБА_1 , виплачену заборгованість у сумі 70695 грн. 43 коп. на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №640/20127/19, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком (грошовим забезпеченням) ОСОБА_1 , за період шість місяців.
Аналогічне застосування норм права здійснено, наприклад, Третім апеляційним адміністративним судом у постанові: від 27.06.2023 у справі №280/6939/22; від 28.10.2024 у справі №280/5089/24.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 372 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, буд.6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів - задовольнити частково.
Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.09.2019 по 14.01.2021 включно.
Визначити спосіб виконання рішення: при нарахуванні ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.09.2019 по 14.01.2021 включно Міністерству оборони України врахувати розмір середнього заробітку (грошового забезпечення) ОСОБА_1 , виплачену заборгованість у сумі 70695 грн. 43 коп. на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №640/20127/19, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком (грошовим забезпеченням) ОСОБА_1 , за період шість місяців.
В іншій частині позовної заяви відмовити.
У стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 26.08.2025.
Суддя О.О. Прасов