14 серпня 2025 року Справа № 280/4096/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря судового засідання Прус Я.І.,
представника позивача Івашківського А.О.,
представника відповідача Діхтяр А.М.,
розглянув в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача від 18.09.2024 №00173190709 форма «ПС», що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 19.08.2024 №23 34/04/3 6/07/08/РРО/ НОМЕР_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача від 18.09.2024 №00172910709 форма «С», що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 19.08.2024 р. №2 З 34/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 .
Ухвалою від 02.06.20225 судом прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 17 червня 2025 року.
В підготовче засідання представник позивача не з'явився. Представником відповідача заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. Судом відкладено підготовче засідання на 08 липня 2025 року .
В підготовчому засіданні, призначеному на 08 липня 2025 року, за клопотанням представника позивача про надання часу та викладення письмових заперечень на клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду судом відкладено підготовче засідання на 05 серпня 2025 року.
Підготовче засідання, призначене на 05 серпня 2025 року, не відбулося в зв'язку з відсутністю електроенергії в Запорізькому окружному адміністративному суді з 05.08.2025 з 10:10 до 15:47 05.08.2025 (довідка «Запоріжжяобленерго» від 07.08.2025 за № 865827948-55/1742) міститься в матеріалах справи ). Розгляд справи призначено на 14 серпня 2025 року.
В підготовчому засіданні представником заявлено клопотання про розгляд заяви від 05 червня 2025 року про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування заяви з посиланням на абз1 ч.2 ст. 122 КАС України зазначила, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наголошує, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з огляду на таке. Так, податкові повідомлення-рішення №00172910709 від 18.09.2024, №00173190709 від 18.09.2024 були належним чином відправлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення ФОП ОСОБА_1 . Згідно з п.42.5 ст.42 ПК України у разі, якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцем знаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ , незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Таким чином, відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими ще 24.09.2024. А строк на оскарження спірних податкових повідомлень-рішень сплинув 24.03.2025. В той час, як позовна заява подана до суду 20.05.2025. Просить суд позовну заяву залишити без розгляду.
Представник позивача в підготовчому засіданні проти залишення позовної заяви без розгляду заперечив, та суду пояснив, що підставою звернення до суду з адміністративним позовом стала відповідь на адвокатський запит що надало ГУ ДПС у Запорізькій області від 22.04.2025 та наявність податкових повідомлень-рішень відносно позивача. Представник позивача звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області після перевірки ЄДРСУ 02.04.2025де побачив позов до ФОП ОСОБА_1 ,, про стягнення податкового боргу ( справа №280/1823/25). Оскільки позивач не отримував від ГУ ДПС у Запорізькій області податкових повідомлень-рішень від 18.09.2024 то він звернувся до адвоката щодо подання адвокатського запиту до податкового органу відносно проведених фактичних перевірок в період з серпня 2024 по грудень 2024. Після отримання відповіді на адвокатський запит позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.09.2024. Вважає, що позивач не повинен нести відповідальність за правильність дій ГУ ДПС у Запорізькій області, які направили поштовий лист, який не містить доказів, що в них дійсно були податкові повідомлення-рішення від 18.09.2024, тобто без опису вкладення та супровідного листа. Просить суд поновити строк на оскарження податкових повідомлень - рішень від 18.09.2024.
Розглянувши доводи представників сторін, суд зауважує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КАС України завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
За правилами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд зазначає, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд також звертає увагу, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з даним позовом 20.05.2025 та оскаржує податкові повідомлення-рішення від 18.09.2024, що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до суду.
У даному випадку, в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом представник позивача зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення позивач не отримував, а про існування спірних податкових - рішень стало відомо тільки після отримання відповіді на адвокатський запит, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Абзацом першим п. 42.4 ст. 42 ПК України визначено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 22.05.2003 № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 851) та від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155).
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПК України, які подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет (абзац другий п. 42.4 ст. 42 ПК України).
Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 та є доступним в електронному кабінеті (абзац третій п. 42.4 ст. 42 ПК України.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (абзац перший п. 42.5 ст. 42 ПК України).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення) (абзац другий п. 42.5 ст. 42 ПК України).
Суд зазначає, що податковим органом були належним чином направлені податкові повідомлення рішення від 18.09.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу. Проте поштовий конверт містить відмітку пошти (адресат відсутній за вказаною адресою).
Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, суд зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення від 18.09.2024 направлені на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Проте, як вбачається із наданої відповідачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків із відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому вважається належним чином врученою платнику податку, відповідно до правових положень ст. 42 ПК України, а тому поважність причин пропуску позивачем строку звернення з даним позовом до суду є безпідставними.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
У розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені неї обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду.
Отже, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивача щодо поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, а наведені позивачем підстави для поновлення строку для звернення з даним позовом до суду є неповажними, що не може бути поважною причиною для поновлення строку, відповідно до норм адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.
Отже, позивач мав можливість звернутися до суду з даним позовом в межах строку, передбаченого нормами адміністративного судочинства, проте зазначеного не здійснив, належних доказів неможливості звернення з даним позовом не надав до суду.
Таким чином, позивачем не надано належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності пропуску встановленого законом строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та доказів неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, а тому позов у цій справі підлягає поверненню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №815/4791/17, від 16.05.2018 у справі №815/3814/17.
За приписами ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи відсутність поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову ФОП ОСОБА_1 , без розгляду.
Керуючись ст. 122, 123, 171, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст. ст. 241-243, 248 КАС України, суд
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та залишити без розгляду позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 26.08.2025.
Суддя І.В. Батрак